друкувати
Паломництво у Люрд (Франція): На чужій землі не відчували себе самотніми
Коломия ВЕБ Портал | Публіцистика та аналіз | 2009-09-24 04:03:13
Остання декада серпня стала знаковою для 50 людей, які з благословення єпископа Миколи Сімкайла вирушили у прощу до духовних святинь Західної Європи. Найголовнішою метою подорожі став Люрд (Франція), де в непоказному гроті 150 років тому сталося чудо, яке продовжується і по нині.
На розмову про все побачене завітав о. Іван Остафійчук, який здійснив мандрівку по святих місцях західних європейців вперше. Дозволю собі нагадати, що вірні Коломийсько-Чернівецької єпархії мали змогу вже вчетверте здійснити паломництво до Люрду (Франція). Та по дорозі до цього місця і від нього знаходиться чимало храмів, які на думку о. Івана, є відблиском Божої благодаті.
Дорога була дуже далекою, але завдяки спільним молитвам та вірі кілометри спливали швидко та щоразу перед очима поставало все нове і нове чудо архітектури та високий прояв культурних та релігійних цінностей. Хоча контингент прочан був від молоді до людей старшого віку, але всі, без винятку, були збентежені та вражені побаченим.
Ворота у прощу відкрив спершу прекрасний німецький Дрезден, який відродився з попелу після бомбардувань під час Другої світової війни. Саме це місто є прикладом незламності людського духу і віри в світле майбутнє. Храм Пресвятої Богородиці лежав у руїнах і німці поставили перед собою мету будь-що відновити його. Старі та нові цеглини в стінах собору свідчать про міцність духу, про зв’язок минулих літ із сьогоденням. Крім того, паломники відвідали також картинну галерею, яка славиться на весь світ, тому що володіє нетлінними шедеврами образотворчого мистецтва. Дрезден – це, в першу чергу люди, які вразили українців своїм трепетним ставленням один до одного.
Далі дорога пролягла у невеличкий, але славний Люксимбург. Цілий день паломники знайомилися з принадами цього міста-держави. Найбільше сподобалася чистота та порядок на спокійних вуличках.
Париж... від цього слова аж мурашки по тілу, адже скільки під ним ховається всього чарівного! Це є туристичний рай. Шарм французів причарує найбільшого скептика, цей шарм пронизує буквально все довкола. Країна, яка була центром культури багато століть і досі вражає своєю своєрідністю. Всі з нетерпінням чекали на відвідини Версалю, який оповитий сотнями історій та магією королівської краси. Він збудований за найсуворішими правилами Прекрасного. Та врешті-решт все, що є в столиці Франції зроблено з почуттям великого смаку. Так, церква Серця Христового являється острівцем Божої любові. Вона вражає своєю величчю та духовною красою. Під час молитви на очі навертаються сльози, виникає відчуття легкості, наче опиняєшся на небі...
Столиця моди, такої мінливої, продемонструвала витвори мистецтва, які вже багато століть залишаються сучасними та актуальними й досі. Зокрема, Собор Паризької Богоматері, Лувр, Ейфелева вежа, картинні галереї, скульптури задовольнили душу найприскіпливішого естетика.
Всі очікування та бажання здійснилися, коли українці прибули в Люрд. Зранечку там відслужили Святу Літургію. "Для будь-якого священика є великою честю правити Службу в такому святому місці", – каже о. Іван Остафійчук. Там дівчинці, на ймення Бернадета, явилася Божа Матір і веліла пити й умиватися водою з джерела. З того часу там постійно шукають зцілення душі й тіла тисячі паломників щодня. На стінах храмів знайшли своє постійне місце безліч табличок з подяками за відновлення здоров’я.
Зміцнивши віру, автобус з коломиянами вирушив у Канни, які в уяві пов’язуються з фестивалями, зірками кіно та п’ятизірковим відпочинком на чудових пляжах. Це місто зустріло наших людей світлом нічних вогників, які спокусили всіх. Після нічної екскурсії всі мали можливість огорнути своє тіло в смарагдову водичку. Цього ж дня чекали на зустріч з Монако. Хоч і маленьке князівство, яке за день можна обійти, але воно дивує своєю пишнотою та багатством. На думку, отця Івана, люди з всіма своїми статками не забувають і про Бога.
Виїзд з Монако виявився досить неспокійним через серпантинові дороги та завдяки майстерності шофера, та щирій палкій молитві кожного, все успішно минулося. Кінець в’юнких доріг ознаменувався італійськими довгими тунелями, що пролягли під непорушними горами. Ранок застав паломників у Римі. Там відбулася Служба Божа в українському храмі Святої Софії. А на другий день наші священики мали щастя відправляти Службу в соборі Святого Петра (Ватикан). Всі були дуже зворушені і дуже щасливі, що мали можливість там посповідатися та причаститися. В базиліці Святого Петра побачили частинку хреста, який ніс на собі Ісус, спокутуючи всі гріхи роду людського.
Рим – вічне місто, яке протягом тисячоліть диктувало культуру всій Європі. Там дуже сильно відчувалася та сива давнина. Помпезністю, величністю характеризується столиця Італії. Саме на вулицях Риму писалася історія, тому що куди не подивишся – всюди знайомі обриси, написи, імена, дати та події. Здавалося, що ось-ось оживе Колізей, де в центрі амфітеатру у смертельному двобої зійдуться гладіатори.
Культурним шоком для всіх стала Флоренція, яка вперше увійшла в програму туру по святинях Європи. Вразив своєю пишністю флорентійський собор Дуомо (La Cattedrale di Santa Maria del Fiore), який дав відчуття своєї тлінності та мізерності в порівнянні з вічністю. Паломники відвідали місця, де знайшли свій спокій найвидатніші діячі культури, мистецтва, науки. Отець Іван вважає, що надалі Флоренція має обов’язково входити в оглядову програму, тому що там час, ніби втрачає владу над речами. Там прекрасне зібрання ікон, картин, скульптур, що завітавши до музейної зали, можна було втратити лік годинам.
День за днем збігав дуже швидко і прийшла пора завітати на зворотній дорозі на Україну у поважний Відень. Там відвідали церкву Святої Варвари, мали можливість побачити історичну частину столиці Австрії. Розмірений ритм життя у Відні трохи зменшив оберти та дозволив насолодитися нашим паломникам красою міського парку та охайних будівель. Попри свою багату історію та поважний вік Відень все ж є молодим завдяки студентству, яке здобуває вищу освіту в найкращих університетах Європи.
"Найбільше сподобалося те, що ми, будучи паломниками на чужій землі, не відчували себе самотніми. Були такі ж люди з різних країн, – на закінчення додав священик. – Всіх об’єднувала молитва та щира віра в єдиного Господа Бога".
Автор: Оксана РИЖУК, Коломия ВЕБ Портал
Обговорити на форумі
На розмову про все побачене завітав о. Іван Остафійчук, який здійснив мандрівку по святих місцях західних європейців вперше. Дозволю собі нагадати, що вірні Коломийсько-Чернівецької єпархії мали змогу вже вчетверте здійснити паломництво до Люрду (Франція). Та по дорозі до цього місця і від нього знаходиться чимало храмів, які на думку о. Івана, є відблиском Божої благодаті.
Дорога була дуже далекою, але завдяки спільним молитвам та вірі кілометри спливали швидко та щоразу перед очима поставало все нове і нове чудо архітектури та високий прояв культурних та релігійних цінностей. Хоча контингент прочан був від молоді до людей старшого віку, але всі, без винятку, були збентежені та вражені побаченим.
Ворота у прощу відкрив спершу прекрасний німецький Дрезден, який відродився з попелу після бомбардувань під час Другої світової війни. Саме це місто є прикладом незламності людського духу і віри в світле майбутнє. Храм Пресвятої Богородиці лежав у руїнах і німці поставили перед собою мету будь-що відновити його. Старі та нові цеглини в стінах собору свідчать про міцність духу, про зв’язок минулих літ із сьогоденням. Крім того, паломники відвідали також картинну галерею, яка славиться на весь світ, тому що володіє нетлінними шедеврами образотворчого мистецтва. Дрезден – це, в першу чергу люди, які вразили українців своїм трепетним ставленням один до одного.
Далі дорога пролягла у невеличкий, але славний Люксимбург. Цілий день паломники знайомилися з принадами цього міста-держави. Найбільше сподобалася чистота та порядок на спокійних вуличках.
Париж... від цього слова аж мурашки по тілу, адже скільки під ним ховається всього чарівного! Це є туристичний рай. Шарм французів причарує найбільшого скептика, цей шарм пронизує буквально все довкола. Країна, яка була центром культури багато століть і досі вражає своєю своєрідністю. Всі з нетерпінням чекали на відвідини Версалю, який оповитий сотнями історій та магією королівської краси. Він збудований за найсуворішими правилами Прекрасного. Та врешті-решт все, що є в столиці Франції зроблено з почуттям великого смаку. Так, церква Серця Христового являється острівцем Божої любові. Вона вражає своєю величчю та духовною красою. Під час молитви на очі навертаються сльози, виникає відчуття легкості, наче опиняєшся на небі...
Столиця моди, такої мінливої, продемонструвала витвори мистецтва, які вже багато століть залишаються сучасними та актуальними й досі. Зокрема, Собор Паризької Богоматері, Лувр, Ейфелева вежа, картинні галереї, скульптури задовольнили душу найприскіпливішого естетика.
Всі очікування та бажання здійснилися, коли українці прибули в Люрд. Зранечку там відслужили Святу Літургію. "Для будь-якого священика є великою честю правити Службу в такому святому місці", – каже о. Іван Остафійчук. Там дівчинці, на ймення Бернадета, явилася Божа Матір і веліла пити й умиватися водою з джерела. З того часу там постійно шукають зцілення душі й тіла тисячі паломників щодня. На стінах храмів знайшли своє постійне місце безліч табличок з подяками за відновлення здоров’я.
Зміцнивши віру, автобус з коломиянами вирушив у Канни, які в уяві пов’язуються з фестивалями, зірками кіно та п’ятизірковим відпочинком на чудових пляжах. Це місто зустріло наших людей світлом нічних вогників, які спокусили всіх. Після нічної екскурсії всі мали можливість огорнути своє тіло в смарагдову водичку. Цього ж дня чекали на зустріч з Монако. Хоч і маленьке князівство, яке за день можна обійти, але воно дивує своєю пишнотою та багатством. На думку, отця Івана, люди з всіма своїми статками не забувають і про Бога.
Виїзд з Монако виявився досить неспокійним через серпантинові дороги та завдяки майстерності шофера, та щирій палкій молитві кожного, все успішно минулося. Кінець в’юнких доріг ознаменувався італійськими довгими тунелями, що пролягли під непорушними горами. Ранок застав паломників у Римі. Там відбулася Служба Божа в українському храмі Святої Софії. А на другий день наші священики мали щастя відправляти Службу в соборі Святого Петра (Ватикан). Всі були дуже зворушені і дуже щасливі, що мали можливість там посповідатися та причаститися. В базиліці Святого Петра побачили частинку хреста, який ніс на собі Ісус, спокутуючи всі гріхи роду людського.
Рим – вічне місто, яке протягом тисячоліть диктувало культуру всій Європі. Там дуже сильно відчувалася та сива давнина. Помпезністю, величністю характеризується столиця Італії. Саме на вулицях Риму писалася історія, тому що куди не подивишся – всюди знайомі обриси, написи, імена, дати та події. Здавалося, що ось-ось оживе Колізей, де в центрі амфітеатру у смертельному двобої зійдуться гладіатори.
Культурним шоком для всіх стала Флоренція, яка вперше увійшла в програму туру по святинях Європи. Вразив своєю пишністю флорентійський собор Дуомо (La Cattedrale di Santa Maria del Fiore), який дав відчуття своєї тлінності та мізерності в порівнянні з вічністю. Паломники відвідали місця, де знайшли свій спокій найвидатніші діячі культури, мистецтва, науки. Отець Іван вважає, що надалі Флоренція має обов’язково входити в оглядову програму, тому що там час, ніби втрачає владу над речами. Там прекрасне зібрання ікон, картин, скульптур, що завітавши до музейної зали, можна було втратити лік годинам.
День за днем збігав дуже швидко і прийшла пора завітати на зворотній дорозі на Україну у поважний Відень. Там відвідали церкву Святої Варвари, мали можливість побачити історичну частину столиці Австрії. Розмірений ритм життя у Відні трохи зменшив оберти та дозволив насолодитися нашим паломникам красою міського парку та охайних будівель. Попри свою багату історію та поважний вік Відень все ж є молодим завдяки студентству, яке здобуває вищу освіту в найкращих університетах Європи.
"Найбільше сподобалося те, що ми, будучи паломниками на чужій землі, не відчували себе самотніми. Були такі ж люди з різних країн, – на закінчення додав священик. – Всіх об’єднувала молитва та щира віра в єдиного Господа Бога".
Автор: Оксана РИЖУК, Коломия ВЕБ Портал
Обговорити на форумі