На митниці кризи не відчутно. Через хабарі…

Українські митники не відчувають кризи... через зростання кількості хабарів. Такими були висновки авторів соціологічного дослідження митної сфери, проведеного в рамках проекту "Гідна Україна".

Учасники проекту опитали 400 підприємців, котрі часто їздять за кордон. І з'ясували: на східних кордонах хабарі частіше вимагають, на західних – пропонують самі... Результати оприлюднили у Волинському прес-клубі.

Кількість хабарів на українських митницях за останні два роки зросла на три відсотки, а компаній, які їх добровільно пропонують, – на 5.

Ніби небагато, якщо не зважати, що йдеться про ганебне явище, яке мало б зникнути. Хабарі частіше дають у валюті, а валютні курси, як відомо, стрибнули догори. Митні інспектори все більше "втягуються" в корупційні стосунки, а їхні "клієнти"-підприємці вважають заходи боротьби з хабарництвом неефективними. Таких "песимістів" за останній рік, судячи з результатів опитування, – три з чотирьох підприємців. Причому, як зауважила експерт з досліджень і моніторингу проекту Світлана Горна, кожен другий затримується на кордоні більше шести годин:

"З іншого боку, є позитив: якщо у 2007 році 22 відсотки імпортерів і 17 відсотків експортерів сказали, що вони проводять на кордоні більше 24-х годин, то нині ця кількість зменшилась до 15-13 відсотків...", – розповідає Горна.

Держава створила передумови для того, щоб підприємці намагалися вирішити свої проблеми в обхід законодавства. Тобто, іноді легше дати хабар, ніж заплатити високі податки на імпорт.

За "сприяння" інспекторів підприємці намагаються здешевити товар, розповідає головний інспектор митного поста "Луцьк" Волинської митниці Антоніна Дрозд. Митна оцінка товарів дуже висока, а податки нараховуються з митної вартості, пояснює вона. Митниця зобов'язана оцінювати товари за базою даних, а не по супроводжуючих документах: "А суб'єкт скаже: "Я ж купую так, а чому я плачу набагато вище?"

Вривається у підприємців терпець, здебільшого, під час ввезення товарів в Україну. Тож вони самі шукають інспекторів зі "слабинкою" до грошей. Але керівництво з такими бореться, запевняє заступник начальника митного посту "Ягодин" Микола Пелінкевич. Причому через "Карту відмови", яку вносять в базу даних Держмитслужби, знайти роботу на митниці вони більше не можуть. У 2008 році більше десяти осіб взагалі звільнені з митних органів. Але суди поновлюють їх на роботі. Скільки було в Ягодині заведено протоколів про корупцію, але жоден із них не пройшов судову інстанцію, каже начальник посту.

Боротися зі здирниками й хабарниками насправді просто, переконана активістка проекту з протидії корупції в Україні Світлана Горна. Потрібно застосувати інструменти, котрі у світі зарекомендували свою ефективність. Скажімо, впроваджується автоматизований відбір суддів: не голова суду вирішує, хто розглядатиме справу, а комп'ютер. Тож немає кому "носити". Потрібно створювати "єдині вікна", де не треба витрачати безліч часу, спілкуватися з чиновником, який ставить печатку чи щось підписує: "Якщо не знаєш, хто це робить, немає кому нести, і немає від кого вимагати, бо ми не бачимо підприємця" .

Соціологи "пошкодували" митників, не конкретизуючи факти по кожному регіону. Саме тому волинські митники запевняють: їхні доморощені корупціонери в Україні – не найбільші, повідомляє Радіо Свобода.

Обговорити на форумі