Красномовні цифри: Чим загрожує українцям бюджет Тимошенко

Всебічна підтримка реального сектору та скромні соціальні видатки. Збільшення коштів місцевих громад і зростання державного боргу. Проект бюджету - 2010 - у парламенті. У Кабміні своїм дітищем пишаються та називають документ головною антикризовою програмою наступного року. Тим часом опоненти уряду піддали імовірний кошторис нищівній критиці.

Наступного року світова економіка зросте на 2,5% і потягне за собою економіку українську. Принаймні з цього виходили експерти Міністерства економіки, коли готували макропрогноз на наступний рік, який і ліг в основу урядового проекту бюджету-2010.

У Кабміні спрогнозували: наступного року світові ціни на нафту підвищаться до сімдесяти доларів за барель. І оскільки вартість імпортного газу для України залежить від ціни чорного золота, то блакитне паливо нам доведеться купувати по 260 долларів за тисячу кубометрів (в поточному кварталі ми платимо на 62 долари менше).

Натомість зростуть світові ціни на метал – орієнтовно на 8%. Як наслідок цьогорічний спад у промисловості у більш як у 30% у 2010 році змінить зростання у 2,9%. Відповідно зміниться на позитивне сальдо зовнішньоторговельного балансу. Якщо у 2008-му мали мінус 14,5, то в наступному на експорті ми заробимо на 1,8 мільярда доларів більше ніж витратимо на імпорт. І хоча реальна зарплата зростатиме повільніше, ніж ціни (3% та 9,7% у 2010 році відповідно), утім долар, за прогнозами уряду, подешевшає до 7, 5 гривні.

Діставивши прогнозні показники, урядовці отримали проект бюджету із доходами 278, і видатками 336 мільярдів гривень. Дефіцит бюджету – 46,7 мільярдів гривень або 3,97% ВВП. 15 вересня (в строки, визначені Бюджетним кодексом) документ потрапив до Верховної Ради.

"Видатки нашого бюджету будуть спрямовані на підтримку реального сектора економіки – це найголовніша ознака цього бюджету. Жодних популярних речей, жодних популістських речей ми собі дозволити категорично не можемо", – заявила прем’єр Юлія Тимошенко під час презентації кошторису.

Більшу частину доходів бюджету – близько 130 мільядів гривень – має зібрати Державна податкова адміністрація, збільшивши цьогорічні (прогнозні) збори на 12%. Ще понад 90 мільярдів – митниця (доходи установи планують збільшити на 2%). Понад 15 мільярдів гривень урядовці планують заробити на послугах держустанов, більше 10 мільярдів – отримати від НБУ.

Попри заяви прем’єр-міністра про суцільну підтримку в бюджеті реального сектору та відсутність популізму у проекті кошторису, цифри бюджету свідчать про дещо інше. Так, разову допомогу інвалідам війни першої групи до 9 травня урядовці обіцяють збільшити майже в десять разів – з 540 до 5180 гривень.

А от у промисловість, за задумом уряду має прийти наступного року понад 70 мільярдів гривень держпідтримки. Утім 45 мільярдів з цієї суми – державні гарантії. Тобто підприємствам доведеться самостійно шукати кредити, а згодом їх повертати. Ще 27 мільярдів – стабілізаційний фонд. Та й з цієї скарбниці кошти надаватимуть на поворотній основі. А якщо допомогу отримує недержавне підприємство, то його власник мусить бути готовим віддати державі корпоративні права. Ще однією новацією стане забов’язання отримувачів коштів стабфонду витрачати щонайменше 10% на реалізацію структурних реформ у відповідній галузі.

Незадоволення урядовим проектом кошторису почало лунати ще до його офіційного схваленням Кабінетом міністрів. У Секретаріаті президента вирішили, що дефіцит не повинен перевищувати 3 % ВВП, тоді як уряд декларує майже на відсоток більше. Після ж передання документу до Верховної Ради критика полилася з неймовірною силою.

Так, проаналізувавши цифри кошторису в оточенні голови держави з’ясували: реальний дефіцит буде втричі більший, ніж декларує уряд. В документі закладено 50 мільярдів гривень видатків на капіталізацію банків, які варто було б віднести до дефіциту бюджету.

Крім того, найімовірніше кошторис не отримає 10 мільярдів гривень, очікуваних від НБУ.

"Необхідність формування резервів під видані кредити рефінансування, під кредити уряду дозволяють нам в оптимістичному сценарію вважати, що різниця між доходами і видатками становитиме 695 мільйонів гривень… якщо зараз піти на вольове збільшення різниці між доходами і видатками ми будемо мати суттєві проблеми в проходженні аудиту, в довірі до української банківської системи", – розповів голова Ради НБУ Петро Порошенко.

Тож маємо реальний дефіцит не 46,7, а 106 мільярдів гривень. Але і це не остаточні підрахунки, переконаний колишній міністр фінансів Віктор Пинзеник: "Доходи бюджету наступного року завищені на 58 мільярдів гривень. Це кошти, які не отримає уряд. Ми отримаємо в результаті дефіцит 155 мільярдів гривень".

Майже на таку суму зросте впродовж наступного року і державний борг України: з 193 мільярдів гривень у грудні поточного року до 343 мільярідв – в грудні 2010.

"Запозичення йдуть по ціні від 24 до 28 %, на внутрішньому ринку. Якщо обрахувати на рівні проекту бюджету 2010 року що Україна витримає через запозичення і сформує борг уряду 343 мільярди, його обслуговування за обсягом витрат буде більшим, ніж фінансування української освіти, медицини і оборони разом узятих. Нам пропонують боргову голку на найбільш невигідних запозиченнях", – вважає Президент України Віктор Ющенко.

У Секретаріаті президента переконані: дефіцит бюджету Уряд покриватиме за рахунок емісії. Тому курс долара на рівні 7,50 та інфляція 9,7 % – прогнози нездійсненні. Експерти погоджуються, мовляв, ані запланований позитивний баланс, ані вісім мільярдів доларів іноземних інвестицій, які планує наступного року залучити уряд, ситуацію не врятують.

"Зниження курсу до 7,5 а водночас підвищення інфляції рівня цін на 9,7% є в наших умовах взаємовиключними абсолютно обставинами… Для того, щоб нам укріпити курс до 7,5, треба був на ринку щомісяця надлишок два мільярди доларів. Це значить, що треба не повертати кредити за кордон, а їх пролонгувати. Натомість щомісяця мільярд доларів банки повертають своїх забов’язань", – підрахував Володимир Лановий, президент Центру ринкових реформ.

Утім, у Кабміні через критику не дуже хвилюються. Кажуть: країни із значно потужнішою економікою мають набагато більші як дефіцити бюджетів, так і державні борги. Наприклад, у США перевищення видатків кошторису над доходами сягає 12% ВВП, а у Великобританії – 10%. "Можна освоїти і 100 мільярдів гривень емісії без розкручування інфляції та девальвації, якщо гроші інвестуватимуться в ефективні проекти", – вважає екс-заступник голови НБУ, а нинішній заступник міністра фінансів Олександр Савченко.

Сама ж прем’єр-міністр Юлія Тимошенко заявляє, що сприйме будь-яку обґрунтовану критику в бік проекту бюджету. Біль Шото - погодиться на альтернативний документ, підготовлений опозицією чи Секретаріатом президента, якщо такий виявиться кращий за підготовлений урядовою командою, повідомляє Український Бізнес Ресурс.

Обговорити на форумі