Українські дипломати пропонують ризикнути із заявкою в ЄС

Два високого рівня українські дипломати публічно заявили про те, що їх країна повинна подати формальну заявку на членство в ЄС на початку 2010-го року.

Український посол в ЄС Андрій Веселовський зробив це твердження в частині коментаря для української газети "День" в суботу (12 вересня).

"Хочеться сподіватися, що хоч би який кандидат переміг на президентських виборах [України] 2010-го, він звернеться до Євросоюзу з пропозицією членства вже навесні майбутнього року", - каже він. "Головне, над чим замислиться в цьому випадку Брюссель, - це над здатністю України відповісти адекватно …поки такої упевненості немає. А наші сусіди, які є або членами ЄС, або кандидатами, ніколи у своїй перспективі не сумнівалися, незважаючи на будь-які брюссельські зверхності, й саме тому домагаються результату."

Заступник глави української місії ЄС Василь Філіпчук підтримав посла в середу (16 вересня).

"Я впевнений: якщо ЄС розглядатиме цю заявку на підставі норм, що діють протягом останніх 20 - 30 років, то відповіддю буде «Так, але є умови реалізації цього» Будь що інше було би політично безвідповідальним, а із точки зору закону безпідставним", - сказав він EUobserver.

Висловлювання пп.Веселовського та Філіпчука не визначають офіційну українську політику. Але вони відображають думки інших українських дипломатів та аналітиків, в яких зростає фрустрація від двозначності ЄС щодо розширення протягом останніх п’ять років.

"Навіть найменша реальна надія на європейську інтеграцію України, навіть у віддаленій перспективі, може творити диво в цій країною в термінах внутрішньої реформи", - вважає аналітик Центру ЄС-Росія Олена Пристайко.

За процедурою ЄС, якщо країна представляє формальний запит на членство, держави-члени ЄС консенсусом вирішують направити чи ні запит до Європейської Комісії для оцінки перед наступними переговорами, що ініціюють вступ.

Міркування табору, що підтримує ідею подання запиту, полягає в тому, що подання його в березні 2010 року вело б до річного його розгляду – що припадає на середину польського головування в ЄС 2011 року.

Стримана Польща. Польща була лідером підтримки українського вступу з часу розколу між Києвом і Москвою під час Помаранчевої Революції 2004 року. Але вона стала стриманішою в цьому питанні, оскільки плекає імідж великого, мейнстрімного, гравця ЄС.

"ЄС вирішив, що кращий спосіб допомогти Україні - пробувати запобігти черговій газовій кризі, зосереджуючись на трансформації її внутрішніх газових мереж. Це важливе рішення, яке означає, що ЄС приймає Україну під своє керівництво. У цьому сенсі, атмосфера у відносинах ЄС-Україна є кращою", - каже польський посол в ЄС Ян Томбіньскі [Jan Tombiński ].

Польський міністр у справах ЄС Міколай Довгєлєвіч [Mikolaj Dowgielewicz] від прямого коментаря відмовився. Але він сказав, що Європейська Комісія повинна розглядати поглиблення Східного партнерства (політичний "кошик" Євросоюзу, що включає Україну) щодо подальшого розширення його функцій.

"Ви зараз маєте, наприклад, Оллі Рена [Olli Rehn, фінський політик, комісар ЄС у справах розширення] відповідального за Балкани і розширення, [надалі] ви могли би мати Розширення і Східне партнерство ", - сказав він нашому сайту.

З налаштованими проти українського вступу Німеччиною та Європейською Комісією навіть дружні Україні особи ЄС, як, наприклад ,британський консерватор член європарламенту Чарльз Таннок [Charles Tannock], є скептичними щодо гамбіту з запитом в 2010 році.

"Вони би виглядали глупо, тому що достатньої підтримки серед держав-членів немає", каже п.Таннок.

Відкритіша Франція. Але гамбіт виглядає привабливішим в світлі певного зміщення французької позицію стосовно України.

Ще у вересні 2008 року Франція змушувала Київ прийняти домовленість, згідно якої ЄС почав би переговори стосовно Угоди про асоціацію з Україною, якщо вона виключить формулювання статті 49 з преамбули договору.

Стаття 49 Договору про ЄС говорить, що "будь-яка європейська держава ...може звернутися, щоб стати членом союзу", відповідно преамбулу треба зробити без жодної згадки України як "європейської держави."

Коли EUobserver запитав про сценарій заявки в 2010 році, представниця французької місії в ЄС, Маріне де Карне [Marine de Carne] сказала: "Вона [текст Угоди про асоціацію] є не докладно формулюванням статті 49, але вона також і не закриває двері до будь-якого застосування. Вона є десь посередині."

Україно-ЄС клімат все ще може змінитися до березня 2010-го. Якщо Україна створить хаос з президентськими виборами в січні 2010-го, це може збільшити втому від України в Брюсселі.

Росія може увійти в гру, провокуючи нестабільність в Криму. Або, якщо європейський футбольний керівний орган, УЕФА, вирішить в листопаді, що Україна непридатна прийняти фінали Євро-2012, це могло б обурити звичайних українців, з яких лише від 20 до 34 відсотків хочуть вступу ЄС згідно з останніми опитуваннями.

"Футбольна образа могла б викликати серйозну зворотню реакцію проти Європи", каже Ендрю Вілсон [Andrew Wilson] аналітик із зовнішніх відносин Європейської Ради.

Автор: Ендрю Реттмен [Andrew Rettman]
Назва оригіналу: Ukraine diplomats take risk on EU application
Джерело: EUOBSERVER, 17.09.2009
Зрефер. О.Д., Західна аналітична група
Обговорити на форумі