Брюгге - Шахтар: Проти лому нема прийому

Дніпро впадає в Чорне море, Київ – столиця України, "Шахтар" – сильніший за "Брюгге". Закономірно аж до нудоти. Четверта за ліком поява донецького "Шахтаря" в Брюгге виявилася не тільки вдалою, а навіть тріумфальною.

Вперше в історії протистоянь українського та бельгійського клубів "Шахтар" здобув виїзну перемогу. Переконливу перемогу. Інших варіантів, враховуючи нинішній стан обох колективів, просто не могло бути.

Статистика матчу "Брюгге" - "Шахтар". Часи розквіту бельгійського футболу, не кажучи вже про його домінування на міжнародній арені, безповоротно минули. Нині як клуби, так і національна збірна цієї країни перебувають у глибокій кризі. Або навіть глибше.

Онлайн-коментар матчу "Брюгге" - "Шахтар". Це було очевидно до матчу з "Шахтарем". Згадайте, хоча б, про нещодавню ганьбу бельгійців у Єревані. Чи останній гучний успіх бельгійського клубу в єврокубках. А ось тут пригадувати доведеться довше.

Вищезгадана аксіома отримала зайве підтвердження й після закінчення матчу. "Шахтар" повністю переграв свого суперника, при цьому навіть не спітнівши. Тоді як суперник щонайбільше міг розраховувати хіба що на гол престижу. Такі нині реалії.

Здається, що своє головне завдання на міжнародній арені колись грізний "Брюгге" вже виконав, не без проблем проторувавши собі дорогу до групового турніру Ліги Європи. А ось для "Шахтаря" ця сама Ліга – явний крок назад. Своєрідна резервація. Зрозуміло, що донецька команда за всіма показниками мала б грати в Лізі чемпіонів. Проте через непорозуміння на ймення "Тімішоара" має виступати в турнірі нижчого рангу.

Однак варто віддати належне гірникам – до стартового поєдинку групового етапу реанімованого Кубку УЄФА вони налаштувалися належним чином. І навіть краще. Попри відверту безпорадність свого першого опонента, про недооцінку не могло й бути мови – надто вже свіжий у пам’яті румунський конфуз.

Не варто, вочевидь, докладно говорити про стартові розклади, перспективи чи кадрові проблеми бельгійського клубу, адже знакових чи хоча б відомих особистостей в ньому фактично не залишилося. Якщо обличчям нинішнього колективу із Брюгге є Уеслі Сонк, який і в кращі свої роки не вирізнявся ні харизмою, ні здобутками, то що тоді можна говорити про решту виконавців "синьо-чорних".

Натомість чи не єдиною загадкою стосовно "Шахтаря" можна було вважати відкритість питання щодо кандидатури на роль центрального оборонця (в пару до Кучера). Луческу зробив свій вибір на користь Ракицького. Чи прогадав Мірча Михайлович? А хто його знає. Особливих провалів у шахтарівської оборони в цілому і Ракицького зокрема помічено не було, суперник не вирізнявся ні оригінальністю, ні характером.

Із самим матчем також усе просто. Власне інтрига померла, не встигнувши як слід народитися. Себто, після голу Гая. Показово, що він став наслідком першої ж осмисленої атаки донеччан. Надалі ж "Шахтар" міг дозволити собі не тільки грати другим номером, а й транжирити моменти. Хоча все це не завадило нашій команді забити ще два голи до перерви.

Що ще можна сказати? Безумовно, про насиченість матчу різноманітними арбітрами. Поки що товариші в помаранчевій формі за лініями воріт мають дивакуватий вигляд. Але, вочевидь, це поки що. Власне, колись головний арбітр зустрічі спостерігав за діями команд із трибун, і його поява в полі також спочатку викликала купу питань. Так що кожному овочу – свій час стигнути.

Що ж до "Брюгге", то він щось хотів, намагався, не опускав руки, проте всі спроби бельгійського "колись гранда" були схожими на потуги "Єдності" із Плисок у кубковій зустрічі проти "Шахтаря".

Однак, швидко схопивши Бога за бороду, донеччани дозволили собі грати занадто самовпевнено, навіть безвідповідально. Що й призвело до протверезіння. І якщо нехитрий удар з одинадцятиметрової позначки П’ятов взяв без особливих проблем, то сильний постріл практично в упор досяг своєї мети.

Луческу відреагував миттєво. Серією замін. Містерові вдалося освіжити гру, оживити дії своїх підопічних. Стрибнути ще вище тієї позначки, якої було досягнуто в першому таймі, вони не поспішали, проте принаймні зробити все від них залежне, аби відсунути бельгійський атакуючий фронт подалі від своєї карної зони.

Це гірникам вдалося без особливих проблем. Більше того, Кравченко зі штрафного удару відновив комфортну перевагу. Яка зайвий раз задекларувала тотальну вищість донецької команди як в цьому матчі, так і, здається, в цій групі.

Автор: Олександр СОЛНЦЕВ
Джерело: ТСН
Обговорити на форумі