Вісім пудів кохання Ярослава Ткачівського

Дуже непросто у полудень віку дивитися на світ нескаламученим поглядом, вірити в чистоту почувань, не ховатися за скепсис, як за парасольку від дошкульної правди навколишнього світу.

Таким поглядом обсервовує світ поет з Івано-Франківська цьогорічний лауреат місцевої літературної премії імені Тараса Мельничука Ярослав Ткачівський, творча зустріч з яким відбулася в світлиці ЦРБ. Підготувала й проводила зустріч завідувачка краєзнавчого відділу бібліотеки Наталія Тарновецька.

Аби поспілкуватися з поетом, до бібліотеки прийшли студенти педколеджу. Точніше — студентки, бо наперед знали, що Ткачівський належить до "вимираючої касти" чоловіків-ліриків.

Так, автор восьми збірок — поет кохання і таке справедливе визначення зовсім не знижує статусу його п’ятдесятиліття. Бо не страждає підлітковою наївністю. Це доводить його багатолітня журналістська праця: свого часу був заступником редактора газети "Галичина", відтак започаткував і певний час редагував "Тижневик Галичини", який, за його словами, піддавався нещадним нападкам з боку влади (вже незалежної, української!). Згодом "Тижневик" таки закрили. Однак, пан Ткачівський не дає заднього ходу й докладає всіх зусиль, аби його дітище знову виходило в світ.

Ярослав Ткачівський, звісно ж, читав свої поезії і не тільки ліричні. Має в своєму доробку й добрячий шмат сатири. На його тексти складено кілька пісень, одну з яких — "Волошки" проникливо заспівала Жанна Романюк. Виступив також жіночий вокальний гурт з Раківчика "Яворина".

Привітав поета з присудженням йому премії головний спеціаліст відділу освіти РДА Микола Кісилейчук.

Присутні задавали гостеві запитання про витоки натхнення, про жінок, яких є так багато в його віршах. Ярослав Ткачівський відповідав до певної межі відверто, а там, де відвертість була б недоречною, обходився жартами.

Автор: Андрій МАЛАЩУК, Вільний голос для Коломия ВЕБ Порталу
Обговорити на форумі