Що рік навчальний нам готує?

З 10 вересня Міністерство освіти шукатиме несправжніх пільговиків серед першокурсників, а педуніверситети готуватимуть "експериментальних" учителів.

В освітян почалися робочі будні — стартував новий навчальний рік. І на нього в організаторів освіти та викладачів великі плани.

Спочатку стань біологом, а потім — учителем. Як розповів міністр освіти та науки Іван Вакарчук, його відомство всерйоз переймається якістю підготовки вчителів і вже цього року розпочне втілювати новий проект, який стосуватиметься безпосередньо освіти майбутніх педагогів. Адже, на переконання Івана Вакарчука, саме від рівня вчителя залежить якість освіти учнів. "Є країни, які вкладають кошти в комфортне навчання, — каже пан міністр, — але є такі країни, як, скажімо, Фінляндія, Канада чи Південна Корея, які визначили для себе, що найголовніше в освіті є вчитель, і ці держави вкладають свої ресурси в учителя". У нас же підготовка педагогів кульгає на обидві ноги: в Україні більше половини випускників педагогічних закладів не йде до школи — у них немає не тільки мотивації, а й природних здібностей. "Це означає, що половина не лише державних коштів, а й великих людських зусиль йде намарно. Потрібно це припинити, — певен міністр. — Майбутніх педагогів слід готувати вже тоді, коли вони йдуть усвідомлено вчитися на вчителя".

Аби стати педагогами, вважає Іван Вакарчук, "молоді люди повинні спершу опанувати спеціальність біолога, хіміка або історика. І тільки ті, хто дійсно має схильність і бажання пізнати себе в сфері педагогіки, можуть надалі пов’язувати своє життя з цією професією". Відтак до 1 листопада цього року, згідно з розпорядженням міністра освіти, буде визначено навчальні заклади, на базі яких впроваджуватимуть експеримент із підготовки педпрацівників. "Таку модель ми пропонуємо впровадити спочатку в кількох університетах, — зазначає міністр. — Якщо ж результати виправдають себе, ми зможемо їх поширити й на решту університетів, однак побачити ці результати зможемо лише через 8—10 і більше років".

Полювання на "липових" пільговиків. Міносвіти віднині дає шанс подумати над власними уподобаннями молодим людям, які вже мають студентський квиток, — цього року вперше в історії нашої держави всі українські студенти першого курсу будуть обирати частину предметів із гуманітарного напряму на власний розсуд. Щоправда, так пощастило лише "новобранцям", студенти старших курсів вчитимуться, як і раніше.

Також уперше цьогоріч Міносвіти проведе перевірку медичних довідок та посвідчень, які дали окремим абітурієнтам пільги на вступ. Іван Вакарчук зауважує, що таких порівняно небагато — усього 12192 на 270 тисяч дітей, які вступили. Це на відсоток–півтора більше, ніж торік. "Збільшення пільговиків цьогоріч відбулося за рахунок Закону про престиж шахтарської праці — він надав пільги дітям гірників. Таких студентів вступило 1896", — каже міністр. Але не всі з них можуть спати спокійно — з 10 вересня Міносвіти, Мінохорони здоров’я та прокуратура проведуть перевірку "пільгових" документів. І якщо когось із першокурсників спіймають на брехні, то відрахують негайно.

Вдалося владнати і проблему престижних спеціальностей, які під час вступної кампанії "окупували" абітурієнти з довідками. "У нас було побоювання, що всі бюджетні місця тут займуть пільговики, — каже Іван Вакарчук, — тому міністерство прийняло рішення давати додаткові бюджетні місця навчальним закладам. Ми думали, що, скажімо, у Київський університет імені Шевченка, який спочатку заполонили пільговики, потрібно буде понад 200 додаткових місць, а університет попросив усього 37". Додаткові "вакансії" викроїли за рахунок перерозподілу між університетами, оскільки деякі "виші" (скажімо КПІ) навіть просили урізати їм кількість бюджетних місць.

Вчитися і ще раз учитися. Щоправда, міністр освіти визнає: система зарахування до університетів студентів-пільговиків вимагає удосконалення. Про повне скасування пільг не йдеться — це прерогатива Верховної Ради. Але цілком можливо, що пільговики вже цього року муситимуть заздалегідь визначатися з одним університетом та спеціальністю і подавати лише туди оригінал документів. Також "вишам" хочуть дати право обмежувати кількість факультетів у межах свого навчального закладу, куди абітурієнт подає документи.

Тим, хто мріє про студентське життя, варто врахувати й те, що, готуючись до вступу, слід "налягати" не лише на обрані для складання тестів дисципліни, а й узагалі добре вчитися — з нинішнього навчального року під час прийому до ВНЗ планують враховувати ще й середній бал атестата.

Автор: Ліна КУШНІР, Марина БЕХ, "Україна молода"
Обговорити на форумі