Німеччина належить до країн, що найбільше постраждали від кризи

Якщо вибудувати список з 31-єї найбільшої господарки світу, то німецька господарка опиниться на восьмому місці за рівнем збитків, завданих глобальною економічною кризою.

Про це йдеться у звіті банку Deka, який тримала газета. Найбільші втрати валового національного продукту зазнала Туреччина, за нею йдуть Росія і Сінгапур. Якщо ж брати лише великі індустріально розвинуті нації, то німецька економіка у списку потерпілих щодо ВНП перебуває на другому місці після Японії.

У своїх розрахунках економісти банку Deka брали до уваги найпотужніше квартальне зростання економіки певної країни перед початком кризи і порівнювали його з показники в найслабшому кризовому кварталі.

Таким чином для Німеччини було взято перший квартал 2008-го року, як період найславніших господарських здобутків і перший квартал 2009-го року, що був найслабшим у цьому плані. Різниця в створенні ВНП між ними сягнула 6,9 відсотків.

Турецька економіка за такий же проміжок часу зазнала збитків за валовим національним продуктом у 14,2 відсотки, російська економіка між третім кварталом 2008-го року і другим кварталом 2009-го року знизила свій ВНП на 11 відсотків, Сінгапур – на 9,9%.

Японська господарка між початком 2008-го року та початком 2009-го зазнала падіння на 8,3 відсотки – що є найбільшим падінням серед країн Великої сімки. А серед 31-єї оцінюваної банком країни Японія опинилася на п’ятому місці за рівнем збитків від кризи. “Те, що Німеччина і Японія лідирують у цьому списку, не є жодною несподіванкою, – стверджує головний економіст банку Deka Ульріх Катер [Ulrich Kater], – адже обидві країни шалено залежать від експорту, а отже падіння світового попиту зачепило їх особливо болісно”.

Значно несподіванішим для експертів стало те, що збитки, яких зазнали США та Велика Британія були значно нижчими, ніж в багатьох інших країнах, попри те, що саме там криза банківського сектору та ринку нерухомості лютувала особливо сильно. Обидві країни перебувають нині в середині списку потерпілих. “Це можна пояснити, зокрема, тим, що Сполучені Штати відносно менше експортують, а у Великій Британії велику частку господарки становить надання послуг, – зазначає Катер, – таким чином ця таблиця є певним чином віддзеркаленням господарської моделі держави: що сильніше народне господарство залежить від світової кон’юнктури, то болісніших ударів воно зазнало від економічної кризи”.

Те, що Німеччина особливо сильно постраждала від кризи, на переконання Катера, не означає, що треба негайно відмовитися від орієнтованої на експорт економічної моделі. “Ми імпортували до Німеччини глобальну рецесію, тепер ми імпортуємо поступове зростання”, – підкреслює Катер.

Нині все вказує нате, що Німеччині вдасться виборсатися із кризи скоріше, аніж іншим державам: ще в другому кварталі німецька економіка поруч з французької відзначала найпотужніше зростання. До кінця року, за прогнозами експертів, Німеччина навіть має всі шанси перейняти на себе роль кон’юнктурного локомотива Європи, аби витягувати з кризи всі інші країни. Навіть Організація економічної співпраці та розвитку відкоригувала економічні прогнози для Німеччини в позитивний бік. Замість спаду кон’юнктури на 6,1 відсоток економісти передбачають, цього року здачу позицій лише на 4,8 відсотків. Зрештою і для єврозони загалом прогнози суттєво ревізовано на краще.

Речники Організації наголошують, що глобальне одужання відбуватиметься дуже поволі. Тому, стверджують вони, хистке зростання потрібно все ще підтримувати за рахунок державної допомоги та національних банків. “У короткочасній перспективі життєво необхідне політекономічне стимулювання”, – зазначається у звіті ОЕСР.

Згідно з оцінками експертів банку Deka, німецький уряд досі доволі активно реагував на кризові явища. Так, зокрема, на німецькі програми підтримки кон’юнктури держава витрачали 2,6 відсотків від ВНП, що є середнім показником у списку оцінюваних країн.

У порівнянні з багатьма іншими європейськими сусідами обидві німецькі програми були в будь-якому випадку доволі масштабними. “Тим не менше Німеччина повинна видати ще раз таку ж суму, якщо врахувати той факт, що видатки на німецьку соціальну систему зросли внаслідок збільшення кількості безробітних”, – підкреслює Катер.

Найбільшу кон’юнктурну програму реалізували: Саудівська Аравія, Тайвань і Китай. Так Саудівська Аравія витратила на те, щоб надати державного імпульсу господарці аж 24 відсотки від НВП, Тайланд – 22,4%, Китай – приблизно 14 відсотків.

Піднебесна дуже вдало використала державну підтримку: поруч з Індією та Польщею Китай став однією з трьох держав, які, згідно з оцінками експертів банку Deka, продемонстрували економічне зростання навіть під час кризи. “Китай дуже добре скористався своєю програмою підтримки кон’юнктури. Індії зіграло на руку те, що вона доволі мало експортує. А Польщі, на відміну від багатьох інших східноєвропейських держав не довелося боротися з банківською кризою”, – зазначив Катер.

Автор: Мартін Ґрайфе [Martin Greive]
Назва оригіналу: Deutschland gehört zu größten Verlierern der Krise
Die Welt. 07.09.2009
Зреферував Любко Петренко, Західна аналітична група
Обговорити на форумі