На оксамитовий сезон до Алушти!(фото)

Алушта - одне з прадавніх міст Кримського південного побережжя. Люди багато тисячоліть тому сподобали це перехрестя древніх доріг, що пролягали на схід і захід. Цей куточок Криму був улюбленим місцем відпочинку російського дворянства, а також письменників, художників, науковців. А польський письменник Адам Міцкевич був так захоплений містом, що присвятив йому два сонети.

У історичний час оцінили переваги цих місць безстрашні мандрівники і колоністи: в основі назв Партеніт, Ламбат, Алустон, Кастель, - відлуння слів, що звучали у давно зниклих поселень стародавніх греків. Складені таврами з багатотонних кам'яних плит мегаліти і сьогодні бентежать дослідників своїми загадками.

Візантійський імператор, що підпорядкував собі все Середземномор'я, повелів побудувати тут фортецю, що охороняла його володіння. Місто в період розквіту імперії було дуже багате. Давно вже стерлися з лиця землі грізні башти, потужні стіни, храми, майстерні ювелірів і зброярів. Лише зрідка руки археолога дбайливо витягують із землі осколки давніх епох, та любителів підводного плавання чекає зустріч з амфорами на морському дні.

Саме в Алушті при розкопках середньовічних церков було знайдено більше 80 виробів з чистого золота, а також найбільший на території СРСР скарб срібних злитків.

Про минулу велич Алустона свідчить тепер лише башта на Кріпосній горі. Зруйнована в XV ст, фортеця перетворилася на спокійну вуличку, якою нині гуляють туристи. Фортеця Алустон згадується візантійським письменником Прокопом з Кесарії в трактаті "Про споруди імператора Юстініана".

У 1475 році південні береги міста скорились військам турецького султана. Алушта перетворилася на поселення, яке увійшло до складу Судакського кадилика і майже три століття було у занепаді. До середини XVIII століття Алушта залишалась невеликим селом, налічувала декілька десятків будинків, побудованих із залишків кріпосних стін.

В результаті російсько-турецьких воєн Крим потрапляє у володіння Російської імперії. Після приєднання Криму до Росії в 1783 році, тогочасна влада в 1838 році увійшла до складу Ялтинського повіту. Основне заняття місцевих жителів стає виноградарство, плодівництво, тютюнництво.

Важливим для розвитку Алушти було будівництво гірського шосе Сімферополь-Алушта (1824-1826 рр.), доведеного до Ялти в 1837 році, побудованого під керівництвом Новоросійського генерал-губернатора М. Воронцова солдатами російської армії. По вказівці графа Воронцова в 1842 р. в Алушті була зведена церква в ім'я Феодора Стратілата. Вона побудована за типом сільських церков Англії, з використанням елементів готичної архітектури, за проектом архітектора Торічеллі. З кінця XIX століття починається бурхливий розвиток Алушти як курорту та осередку виноградарства і виноробства. З'являються зразкові виноробницькі господарства на базі яких працює нині Алуштинський винзавод, що входить в об'єднань "Массандра".







Автор: Дарка ДОРОШ, Коломия ВЕБ Портал
Обговорити на форумі