RE: Діждемося лідера

Одним із найулюбленіших занять серед иншого є читання коломийської преси, коли так можна сказати. Бо хто би, що мені не говорив, але доброго друкованого часопису у Коломиї вже давно-давненько немає. Хоча журналісти, фахівці є. А от газет немає. Є якісь “баєвиє лісткі нашєй славнай моладасті"... Але це не тема цієї публікації.

Отже, в одному із останніх чисел, колись дуже популярного Коломийського вісника, натрапив, на статтю з не дуже оригінальним, як для наших часів, заголовком. Почав читати. Автор статті наголошує, що найголовнішою рисою керівника держави є харизма. Не згоден. Не тільки. Харизма важливий елемент керівника, будь якого. Але головною рисою він ніяк не може бути. І знаєте, видатного ВЕБЕРА не треба брати у захисники. Не треба виривати з контексту та пробувати маніпулювати. Одна лишень харизма призводить до появи лєніних, троцкіх, ґітлєрів, сталіних...

А ще я не хочу підкорятись керівникови! Чого б це? Нехай будь-який керівник підкоряється мені чи будь-якому иншому громадянинови нашого Міста, чи Країни. Наш Народ багато років привчали коритись нашим "харизматичним" царям, вождям та вождикам тощо. А тому не хочу навіть за ВЕБЕРОМ підкорятись нашим керівникам. Ми маємо зрозуміти, що вони у нас НА РОБОТІ! І вони мають це відчувати кожною фіброю душі... Правда згідний з автором, що важливо, щоб політичний лідер жив не за рахунок політики, а для політики, себто служив Справі, тобто нам з вами.

Згідний також, що як записано у Конституції "власність зобов’язує". Але чомусь не новоєвлених багатіїв. Більшість з яких стали такими, або вкравши колишнє "народноє дабро" , або ж грабували Польщами, Чехіями иншими країнами Европи своїх одноплемінників. І як же їх буде зобов’язувати їхня власніть? Кого вона може зобов’язувати? Вони що розуміють, що це таке обов’язок? Переконаний, – ні! Власність зобов’язує нас з вами, тих хто працює у поті чола, хто складає гривню до грині, бо так робили діди і батьки, бо треба аби наші діти легше жили... Бо ми инакше не вміємо.

Але йдемо далі. Найважливішими рисами сучасного керівника, є дві речі – професіоналізм та партіотизм, на місцевому рівні. Націоналізм – на національному. Ось і все. Професіоналізм базується на якісній, добрій освіті та формується у нелегкій щоденній праці за фахом. Чи є у нас так? У сучасній Україні? Ні! І ще раз ні!

Автор статті, пише про пошуки лідера на місцевому рівні. ДУЖЕ цікаве запитання. А чи шукали Коломийці лідера? Ну хоча б керівника міста? Чогось мені здається, що коли й шукали, то не дуже старалися. Чомусь прийнято, гараяче критикувати минулих керівників, а от тих з якими ти працюєш, щось не дуже... Знаєте, у Коломиї пройшло моє дитинство, школа. А далі, дуже довгий час бував тут час від часу. Приїджав до Батька й Матері. Тут живуть мої Вчителі, ну і звичайно вчителі. Тут завжди залишались друзі дитинства. У ті відвідини Коломиї, багато питав, чому ви так живете? Чому міська влада так не ефективно працює, мяко кажучи? Було багато різних відповідей. Ми всі вчились. Вчились жити у своїй Державі та й у своєму Місті. Саме з великої літери, Місті! Хіба не заслуговує наше Місто, щоб писати про нього так? ЗАСЛУГОВУЄ!

Йдемо далі. Усі міські голови зробили щось доброго для Міста. І це факт. Але усі голови міста Коломиї новітнього часу, дуже багато НЕ ЗРОБИЛИ для цього Міста! І це теж факт! І знаєте, хто винен? Та ми з вами. Тому, що і МАШТАЛЄРА, і КОРЧИНСЬКОГО, і ЮРАЩУКА, і ОВЧАРЕНКА обирали Городяни! Громадяни Королівського вільного міста Коломия. Адже нам ніхто їх не нав’язував. А ще вони також жили і живуть тут, у цьому Місті. Але навіть коли вже обрали, чи допомагали ми міській владі, чи контролювали її, чи вимагали від неї прозорости, порядности, якщо її не було? Ну напевне одиниці. Де наша відповідальність за долю цього міста?

А ще дуже мене вже зацікавило, яким вже таки професійним журналістом треба бути, щоб володіти, а далі викладати на шпальти ґазети надто кулуарні подробиці Коломийської Ратуші. Але що це? Автором є студнетка. Не сприйміть, як особисте, все розумію. А ще поважаю працьовиту молодь, справді. Тим більше, що теж був колись студентом. Факультету журналістики. Так, от не вірю, просто НЕ ВІРЮ, що студентка може знати аж такі подробиці. А тому маю прохання до шановних панів політиків, будьте добрі не використовуйте у своїх "містечкових розбірках" молодь. Адже ж з якого місця ростуть роги, і так видно.

І ще було б нічого, але результатом, чи радше головною метою, такої довгої статті виявляється, було написати, кілька чорненьких слів про одну людину, і одне речення біленьких, світлих про иншу. У нашому суспільстві, чомусь прийнято говорити все поза очі, а читати між рядками, це напевне відголоски совєтського минулого. Так, от, поганим у нашій історії, звичайно, виявляється є секретар Коломиської ради Ігор ГРАДІЛЬ, а добрим одним із заступників Роман БОРТЕЙЧУК. Знаєте, не мав справи із жондих із цих панів. Ні однин, ні инший нічого не дали мені, не подарували, не підписали. Вони мене і не знають. Але коли бачу, як хтось отак доста примітивно починає зводити рахунки, то про це треба говорити. Бо якби зводили рахунок між собою рядовий городянин БОРТЕЙЧУК і рядовий городянин ГРАДІЛЬ, най би було. Але ж вони наша влада. А головною причиною такого наїзду, як говорять у Місті, є можливе звільнення заступника БОРТЕЙЧУКА. Ну і звичайно, майбутні вибори Міського голови. Ось так. Хоча усе це може бути трохи по-иншому, хтось намагається зіштовхнути "лобами" владних достойників...

І ще, якщо вже пишете, то ж провірте інформацію. “Тільки заступник мера Роман БОРТЕЙЧУК – управлінець, який має професійну освіту магістра держаного управління Національної академії при президентови України". Аж хочеться сказати – не правда, але скажу мякше: секретар Ради Ігор ГРАДІЛЬ, якщо не помиляюсь має такий же диплом. Або ж от-от отримає. Зрештою, хлопці, та й чи диплом є показником професіоналізму обох. Думаю, що ні. Про професіоналізм кожного можна судити за справами кожного. А про справи обох, у такому "великому" Місті знають майже всі...

Що ж до лідера Громади Міста Коломиї, яким він має бути буду радий прочитати думки кожного Громадянина Королівського вільного міста Коломиї. Незабаром напишу про свої погляди на цю тему.

Автор: Андрій КАТРИН-МИХАЙЛЕНКО, для Коломия ВЕБ Портал
Обговорити на форумі