Форельно-дачний скандал
Коломия ВЕБ Портал | Публіцистика та аналіз | 2009-08-25 10:17:55
Під Івано-Франківськом, на території Березівської сільської ради Тисменицького району, щодня тепер гамірно. Між директором рибного господарства та членами садово-городнього товариства "Червона рута" сварки за землю. Та такі, що на рівень області дійшли, аж до прокуратури та стін облдержадміністрації.
"Ще з 1990-их років на понад 20 гектарах колишнього гравійного кар'єру колгоспу "Правда" з'явилися ставки, в яких мали би розводити струмкову та райдужну форель, - розповідає директор державного підприємства "Хотимирсько-Березівський рибгосп" Йосип Катеринчук. - Уже й виготовили відповідну документацію, свого часу навіть виділили кошти. Вода з-під греблі тече холодна, струмкова, якраз добра для форелі".
Свого часу пан Йосип, купивши у селищі Більшівці Галицького району 80 кілограм малька форелі вагою до 200 грам, за літо відгодував її до кілограма. Проте грошей на охорону ставків не було, отож рибу й виловили. А зараз форелі немає, бо хто ж собі у збиток працювати буде.
Час минув — і все зупинилося. Тепер в господарстві обходяться своїми силами, бо для належного впорядкування ставків зараз потрібно 120 тисяч гривень. Та звідки ж такі гроші взяти, коли година роботи екскаватора коштує 130 гривень, трактора - 170? І це при тому що своє пальне треба дати. А вичищувати намул в озерах треба дуже часто. Та й територію, де зараз знаходиться ставки також передавали з рук в рук. Із 2003 року підприємство добивається приватизації. Наразі директором тут залишився таки пан Катеринчук. І хоча подібні господарства на Івано-Франківщині існують у Бурштині Галицького, селі Марківка—Тисминецького районів та на Рожнятівщині, у Березівці також залюбки рибалять. Від міста близько та й рибалок вистачає. Ну і риби у ставках також не бракує.
"У таких озерах можна вирощувати рибу, тільки треба, щоб до того по-господарськи взятися, - із сумом каже березівський ґазда.—На жаль, 600 гектарів ставків на Прикарпатті поволі приватизують, роблять там відпочинкові зони, а про відтворення риби ніхто й не думає. Хоча там можна би вирощувати приблизно 600 тонн риби". Нещодавно пан Катеринчук завіз у березівські стави півтонни коропа, якого годує зі своєї ж фермерської ділянки. За літо він зібрав близько восьми тонн зернових для відгодівлі риби. Проте роботі, за словами пана Йосипа, заважають сусіди.
Люди, які мають тут свої дачі, не забарилися. Вони звинувачували пана Катеринчука у незаконному вибиранні річкового каміння, недопущення їх до місцевого потічка та про дренажний рів, виритий поряд з лініями електропередач, який загрожує їх руйнуванням. "Ми боїмося, що через постійне вибирання каміння, може прорвати дамбу, яка захищає водосховище Івано-Франківська, і підтопить не тільки наші земельні ділянки, а дійде й до міського водозабору", - каже Ігор Шибель, завідувач травматологічним відділенням клінічної лікарні №1, член товариства "Червона рута".
Дачники звернулися до депутата обласної ради Олега Дащенка, аби той допоміг їм "приборкати" пана Катеринчука. Народний обранець взявся за своє розслідування. Взялися шукати Державний акт на право власності. Пан Йосип стверджує, що акт є, люди не ймуть віри. Окрім того, дачники зібрали збори та написали звернення до звернення до голови ОДА Миколи Палійчука та голови облради Ігоря Олійника. Щоправда, справа виглядає так, начебто усе незадоволення сусідів розпочалося із того моменту, коли пан Катеринчук задротував хвіртку до місцевої річки, аби люди не ходили по території, не зливали нечистоти та смітили, шкодячи таким чином воді й рибі. Такого вже стерпіти не могли.
Отож після зачинення хвіртки всі раптом побачили безчинства, які, за словами дачників, тут творилися протягом багатьох років. До цього й звівся увесь скандал, підігрітий тепер уже й напевно тими особами, які вже накинули оком на ласий шмат земельки неподалік обласного центру. Адже якихось конкретних вимог у дачників наразі немає. Тільки звинувачення.
Наразі питання залишається відкритим. Скандал триває. Чоловік поважного віку дає щоденні пояснення сусідам і чиновникам, а люди також не вгамовуються, ніяк не розуміючи, що їх використовують місцеві скоробагатьки, яким, ймовірно, припали до душі березівські ставки. Комусь таки напевно дуже вигідно мати голосну "армію" дачників у своїх закулісних іграх, ціна яким—ставки й земля.
Автор: Галина ПЛУГАТОР, Березівка для Коломия ВЕБ Порталу
Обговорити на форумі
"Ще з 1990-их років на понад 20 гектарах колишнього гравійного кар'єру колгоспу "Правда" з'явилися ставки, в яких мали би розводити струмкову та райдужну форель, - розповідає директор державного підприємства "Хотимирсько-Березівський рибгосп" Йосип Катеринчук. - Уже й виготовили відповідну документацію, свого часу навіть виділили кошти. Вода з-під греблі тече холодна, струмкова, якраз добра для форелі".
Свого часу пан Йосип, купивши у селищі Більшівці Галицького району 80 кілограм малька форелі вагою до 200 грам, за літо відгодував її до кілограма. Проте грошей на охорону ставків не було, отож рибу й виловили. А зараз форелі немає, бо хто ж собі у збиток працювати буде.
Час минув — і все зупинилося. Тепер в господарстві обходяться своїми силами, бо для належного впорядкування ставків зараз потрібно 120 тисяч гривень. Та звідки ж такі гроші взяти, коли година роботи екскаватора коштує 130 гривень, трактора - 170? І це при тому що своє пальне треба дати. А вичищувати намул в озерах треба дуже часто. Та й територію, де зараз знаходиться ставки також передавали з рук в рук. Із 2003 року підприємство добивається приватизації. Наразі директором тут залишився таки пан Катеринчук. І хоча подібні господарства на Івано-Франківщині існують у Бурштині Галицького, селі Марківка—Тисминецького районів та на Рожнятівщині, у Березівці також залюбки рибалять. Від міста близько та й рибалок вистачає. Ну і риби у ставках також не бракує.
"У таких озерах можна вирощувати рибу, тільки треба, щоб до того по-господарськи взятися, - із сумом каже березівський ґазда.—На жаль, 600 гектарів ставків на Прикарпатті поволі приватизують, роблять там відпочинкові зони, а про відтворення риби ніхто й не думає. Хоча там можна би вирощувати приблизно 600 тонн риби". Нещодавно пан Катеринчук завіз у березівські стави півтонни коропа, якого годує зі своєї ж фермерської ділянки. За літо він зібрав близько восьми тонн зернових для відгодівлі риби. Проте роботі, за словами пана Йосипа, заважають сусіди.
Люди, які мають тут свої дачі, не забарилися. Вони звинувачували пана Катеринчука у незаконному вибиранні річкового каміння, недопущення їх до місцевого потічка та про дренажний рів, виритий поряд з лініями електропередач, який загрожує їх руйнуванням. "Ми боїмося, що через постійне вибирання каміння, може прорвати дамбу, яка захищає водосховище Івано-Франківська, і підтопить не тільки наші земельні ділянки, а дійде й до міського водозабору", - каже Ігор Шибель, завідувач травматологічним відділенням клінічної лікарні №1, член товариства "Червона рута".
Дачники звернулися до депутата обласної ради Олега Дащенка, аби той допоміг їм "приборкати" пана Катеринчука. Народний обранець взявся за своє розслідування. Взялися шукати Державний акт на право власності. Пан Йосип стверджує, що акт є, люди не ймуть віри. Окрім того, дачники зібрали збори та написали звернення до звернення до голови ОДА Миколи Палійчука та голови облради Ігоря Олійника. Щоправда, справа виглядає так, начебто усе незадоволення сусідів розпочалося із того моменту, коли пан Катеринчук задротував хвіртку до місцевої річки, аби люди не ходили по території, не зливали нечистоти та смітили, шкодячи таким чином воді й рибі. Такого вже стерпіти не могли.
Отож після зачинення хвіртки всі раптом побачили безчинства, які, за словами дачників, тут творилися протягом багатьох років. До цього й звівся увесь скандал, підігрітий тепер уже й напевно тими особами, які вже накинули оком на ласий шмат земельки неподалік обласного центру. Адже якихось конкретних вимог у дачників наразі немає. Тільки звинувачення.
Наразі питання залишається відкритим. Скандал триває. Чоловік поважного віку дає щоденні пояснення сусідам і чиновникам, а люди також не вгамовуються, ніяк не розуміючи, що їх використовують місцеві скоробагатьки, яким, ймовірно, припали до душі березівські ставки. Комусь таки напевно дуже вигідно мати голосну "армію" дачників у своїх закулісних іграх, ціна яким—ставки й земля.
Автор: Галина ПЛУГАТОР, Березівка для Коломия ВЕБ Порталу
Обговорити на форумі