Душа скульптора живе у камені

Роман Захарук найбільше любить працювати з мармуром та бронзою і лише зрідка рука митця торкається граніту. На замовлення він виконав вже чимало портретів відомих діячів культури та представників політичної еліти.

Невипадковим є те, що автором пам’ятника владиці Василику є пан Роман, тому що ще за життя єпископа їх пов’язували дружні стосунки. Згадує скульптор, що був час, коли владика Павло Василик на його прохання терпляче позував для портрету. Під час роботи зав’язалася жвава бесіда. Покійний владика розповів, що дуже любив малювати та глибоко цінував мистецтво. Запросив Роман Захарук єпископа на відкриття персональної виставки і на його приємне здивування Павло Василик почастував скульптора увагою.

Після смерті першого владики Коломийсько-Чернівецької єпархії його наступник Микола Сімкайло при зустрічі запропонував митцю подумати про створення пам’ятника Василику і вказав, що би він хотів бачити. Тоді розпочалася клопітка робота по розробці задуму та виконанню макету. На світ народилося кілька ескізів і вже разом із єпископом Миколою Сімкайлом було обрано найвдаліший варіант, де присутній скорботний ангел. Він є символом тих важких випробувань, які випали на долю Василика та показує м’який характер глибоко віруючої людини. Вже сама архітектурна частина була виконана в тісному ансамблі з храмом, біля якого знайшов вічний спокій Павло Василик.

Виконаний пам’ятник з граніту з токівського родовища. З ним важче працювати, але загалом дуже гармоніює собору, що поруч. Робота тривала близько року, адже пішло багато часу на ескізи та виготовлення пам’ятника з глини, щоб наочно переконатися, що результат задовольнить. Потім було відлито гіпсову скульптуру і лише після цього почалася найвідповідальніша частина роботи з каменем. Ця робота вимагає дуже великої відповідальності, адже один неправильний рух і вся робота може знищитися.

Дуже цікавим є те, що хрест і янгол виконані з моноліту, а виглядають надзвичайно по-різному. Вже дуже багатьох людей цікавило як вдалося скульптору досягти такого ефекту і він пишається тим, що зміг один камінь показати з різних сторін. Сама скульптура важить близько тонни, а разом із надгробною частиною сягає чотирьох тонн.

Згодом Роман Захарук виконає ще портрет, який прикрасить приміщення Коломийсько-Чернівецької єпархії.

Скульптор при розмові поділився частинкою свого світогляду та розповів про своє бачення мистецтва. На думку пана Романа, найкращі витвори мистецтва з’являлися тоді, коли замовником виступала Церква. Тоді мистецтво було одухотворене ідеєю і воно було дуже сміливим. Рахують, що Церква сковує та обмежує, митець же вважає, що вона вносила позитив та впевненості та значемості мистецтва. Крім того, на митця сходить благословення, коли він творить з вірою в серці та під патронатом Церкви. З боку буржуазного суспільства постійно відчувається тиск, і тоді творча людина губиться, мистецтво втрачає свою цінність і з часом актуальність.

Автор: Оксана РИЖУК, Коломия ВЕБ Портал
Обговорити на форумі