Український погляд на кавказький сепаратизм

7 серпня минає рік від початку російсько-грузинського збройного конфлікту. Найсуперечливішим наслідком тижневої війни на Кавказі стало визнання Москвою незалежності Абхазії та Південної Осетії. Офіційний Київ виступає за збереження територіальної цілісності Грузії, але чи може ця позиція змінитися після президентських виборів?

Окрім Росії, незалежність Абхазії та Південної Осетії визнала лише Нікарагуа. Навіть Білорусь, яку Москва наполегливо закликала взяти з неї приклад, не зробила цього. А тамтешнє Міністерство закордонних справ порекомендувало своїм громадянам їздити до Абхазії та Південної Осетії за грузинськими законами.

Відразу після російсько-грузинської війни лідер Партії регіонів Віктор Янукович заявив, що Україна мусить підтримати волю абхазького та південноосетинського народів і визнати їхню незалежність. А визнання Москвою незалежності цих регіонів пан Янукович назвав "логічним продовженням процесу, який був започаткований західними країнами стосовно визнання незалежності краю Косово".

Тепер же позиція регіоналів щодо статусу самопроголошених республік не є такою однозначною. Попри те, що у партії і далі апелюють до косовського прецеденту, заступник голови фракції Партії регіонів Ганна Герман у розмові з Радіо Свобода утрималася від відповіді на запитання, чи Україна повинна визнати незалежність Абхазії та Південної Осетії.

"Якби тоді Україна так гаряче не підтримала Саакашвілі у цьому конфлікті, коли жоден лідер потужних і серйозних держав цього не зробив... А ми влізли туди, тому що ми завжди біжимо поперед батька в пекло, – каже Ганна Герман. – Ми б не наробили собі багато проблем. Нам потрібно думати підтримувати когось чи ні, виходячи лише з інтересу української держави".

Інна Богословська вийшла з Партії регіонів і планує балотуватися на посаду Президента. Минулого ж року коментарі тоді ще регіоналки згладили позицію Віктора Януковича. Пані Богословська заявила, що Партія регіонів зовсім не наполягає на визнанні незалежності самопроголошених республік, а лише звертає увагу на ситуацію, що склалася після того, як Захід визнав незалежність Косова. Визнавати незалежність Абхазії та Південної Осетії у спосіб, як це зробили Росія та Нікарагуа – не можна, проте, зважаючи на косовський прецедент, це потрібно робити, зазначила пані Богословська в інтерв’ю Радіо Свобода.

"Я є противником, щоб у такий спосіб визнавалася незалежність країни. Проте, я є ще категоричнішим противником, щоб за одних і тих же умов по-різному ставилися до країн, – говорить Богословська. – Якщо визнали незалежність Косова, потрібно визнавати незалежність Осетії та Абхазії. Якщо не визнавати незалежність Осетії та Абхазії, треба повертатися до перегляду відношення країн щодо визначення статусу Косова, не визнаючи статусу незалежності Косова".

Тож, зважаючи на ситуацію, щоб вирішення питання Абхазії, Південної Осетії, а також інших регіонів, де є заморожені конфлікти, міжнародна спільнота має сісти за стіл переговорів: "Терміново потрібно скликати світову конференцію щодо нового світового порядку, внесення змін та доповнень до статуту ООН і Гельсінських угод", – вважає Інна Богословська.

Колишній міністр закордонних справ, який нині є народним депутатом від "Нашої України – Народної самооборони" Борис Тарасюк був і залишається противником визнання незалежності Абхазії та Південної Осетії. На його думку, подібної перспективи сьогодні немає, оскільки ні Рада Безпеки, ані Генеральна Асамблея ООН не визнають незалежність самопроголошених республік. А без їхнього рішення держава не може вважатися суверенною. Для врегулювання проблеми сепаратистських утворень на Кавказі, говорить Борис Тарасюк, можна застосувати досвід Криму: "Проблема може бути врегульована лише одним шляхом: за тими чи іншими умовами ці утворення повертаються до складу Грузії, так само, як це було вирішено в контексті автономної республіки Крим. Іншого шляху я не бачу", – підсумував Тарасюк.

Проти перегляду грузинських кордонів виступає і заступник голови парламентського комітету з питань євроінтеграції, БЮТівець Сергій Шевчук. Він переконаний, що позиція України має важливе значення для регіону.

"У 21-му столітті не можна нехтувати принципами Гельсінської декларації, і так себе вести, розподіляючи світ на свої зони впливу, і безкарно, ніби то у своїй зоні впливу, поводитися так зі своїми сусідами, – зазначає БЮТівець. – Україна повинна засуджувати такі дії, і не повинна боятися свого голосу. Сьогодні на Україну дивляться дуже багато держав. І від того, наскільки голос українського політикуму буде сильним, залежить стабільність не тільки на наших кордонах, а й в інших частинах світу".

Разом з тим, додає Сергій Шевчук, Україна не повинна переоцінювати свої можливості: у вирішенні конфлікту між Москвою та Тбілісі Київ навряд чи зможе стати посередником, повідомляє Радіо Свобода.

Обговорити на форумі