Шлюбні ігрища ведмедів

Прикарпатські мисливознавці та лісники допомагають туристам уникнути небезпечного спостереження за паруванням ведмедів.

Незабаром у лісах Прикарпаття стане особливо небезпечне. Тут можна буде зустріти ведмедів, у яких за тиждень-два розпочнеться шлюбний період. Тоді грибникам та збирачам ягід варто бути дуже уважними, аби не зустрітися із клишоногим. Багато приїжджих консультуються у досвідчених мисливознавців, як добре знають усі стежки бурого. Побувала на "ведмежому" маршруті й кореспондент Коломия ВЕБ Порталу.

…Невеличке бойківське містечко Перегінськ чи не зусебіч оточене лісами. Декілька кілометрів углиб – і ви в Горганах, горах, які ще зберегли багато первозданних куточків природи, де власне ще можна часто зустріти карпатського ведмедя. "Вуйків (місцева назва ведмедя – авт.) зараз залишилося небагато, – каже, розсуваючи зарослі чагарників мисливознавець Микола Горішній. – То браконьєри вб’ють, то перейдуть кудись, що єгерям та лісникам шукати годі. А ось недосвідчені любителі гірських та лісових мандрівок якраз часто мають "щастя" побачити господаря карпатських лісів.

Проте люди можуть бути спокійні, адже ведмеді – доволі обережні тварини, які ведуть скритний спосіб життя та дуже бояться запаху людини. Часто присутність клишогоного видають тільки великі сліди його лап з довгими пазурями на м"якому моху чи розмитих дощами гірських стежках. Чимало слідів залишає "вуйко" й там, де він харчується. Але помітити розриті мурашники, обдерті дерева, поламаний ожинник чи малинник можуть часом й не всі фахівці.

Від середини до кінця літа у ведмедів настає шлюбний період, що триває від 10 до 30 днів. У цей час самки, за словами пана Горішнього, зазвичай мовчазні, а самці починають гучно ревіти, чим постійно лякають приїжджих. Буває вуйки так "розспіваються", що чути в останні сільські хати. Але бойки до таких "весільних пісень" звикли і добре знають, що у цей час тварини й на кілометр не наблизяться до краю лісу. Адже в них є справи значно важливіші.

"Дорослі ведмеді ходять самі, позначаючи свою територію сечею та обдертими стовбурами та шерстю, що залишається на деревах під час того як тварина сильно треться об них, – розповідає прикарпатський мисливознавець. – До цих умовних меж інші ведмеді ставляться обережно і стараються не заходити на чужу територію. Проте тільки не під час гону. Адже, якщо у "вотчину" якогось клишоногого зайшла самка, а поблизу блукає "сусід", то, будьте певні, що незабаром на цій ділянці лісу буде бійка за "молодичку", хоча самка в шлюбний період може паруватись з кількома самцями. В окремих випадках такі бійки може мати смертельні наслідки. Тоді переможець часто роздирає й поїдає мертвого суперника".

Отож, якщо хтось зустріне в цей час розлюченого самця у лісі, то йому може бути непереливки. "Щоб такого не трапилося, – застерігає пан Горішній, – любителям далеких лісових мандрів ми рекомендуємо засвоїти кілька важливих моментів поведінки під час зустрічі із "закоханим вуйком". Найперше, перебуваючи на віддаленій лісовій чи гірській території, де можуть бути ведмеді, варто створювати шум, якого тварина дуже боїться.

Коли ж ви все таки побачили бурого, який стає на диби і реве, то це, швидше за все тільки показ сили, а не напад. У цьому випадку ні в якому разі не варто робити різких рухів у бік ведмедя, бо такі намагання оборонятися можуть закінчитися вельми плачевно. Краще швидко і без особливої паніки відійти в сторону, звідки дме вітер, щоб клишоногий почув запах. Після цього, як правило, він відступає. Якщо "вуйко" підійшов вже надто близько, то не слід дивитися йому в очі, оскільки в хижаків це є сигналом до бійки, краще кинути йому кошик, сумку, куртку чи капелюх, аби відволікти його увагу. Проте найкраще в шлюбний період просто не заходити на "ведмежу" територію".

Автор: Галина Плугатор, Коломия ВЕБ Портал
Обговорити на форумі