Рейтинг надійності банківських вкладів

Частина населення несе гроші в установи, які зваблюють великими відсотками на малі терміни. Сьогодні це нагадує гру в рулетку. Можливо, осіння криза виявиться несильною, і банк виживе. Але криза буде, отже, існує ризик розлучитися з коштами назавжди.

"Економічна правда" презентує щоквартальний рейтинг надійності депозитних внесків в українських банках.

Рейтинг базується на аналізі опублікованої Національним банком та Асоціацією українських банків фінансової звітності банків та прогнозах аналітиків щодо перспектив фінансової стійкості установ.

Якщо справдяться прогнози девальвації гривні, і курс долара зросте хоча б до 9 гривень, то надійність банків знову виявиться під питанням. Вслід за цим майже неминуче буде введено новий мораторій на вилучення вкладів. А ще зросте відсоток неповернень позик, і багато банків, які вже сьогодні перебувають на межі виживання, впевнено її перетнуть.

Варто спробувати проаналізувати, чому коливання курсів так важко б'ють по банках. У 2006-2008 роках іноземні інвестори викуповували переважно ті установи, які активно працювали з населенням. Особливим шиком вважалося активне іпотечне кредитування, непогано сприймалися автокредити.

У переліку таких банків - Укрсиббанк, Укрсоцбанк, Райффайзен Банк Аваль, Правекс Банк, "Форум", Сведбанк, Індекс Банк, Ерсте Банк, Альфа Банк.

Їх активно намагалися наздогнати ті, кого купити не встигли, - VAB Bank, "Хрещатик", "Надра", "Фінанси та кредит", Укрпромбанк, Кредитпромбанк. У підсумку, до початку кризи за схожою схемою працювали всі найвідоміші установи.

Ідеальним з точки зору ризику і доходів вважалося взяти валюту та видати валюту. Майже всі перераховані банки послабили залучення депозитів населення і стали залучати величезні обсяги грошей за кордоном.

В основному, вони випускали єврооблігації або отримували синдиковані (від кількох банків) кредити. Дочірні банки отримували також пряме фінансування від зарубіжних "мам". Це був легкий і швидкий шлях.

Для мінімізації валютних ризиків взяті в борг долари банки воліли видавати у вигляді валютних позик. Нікого не доводилося вмовляти - населення активно одержувало більш дешеві доларові кредити. І банки, і позичальники жили однією ідеєю - НБУ не допустить коливання курсів, як не допускав їх довгі роки.

До речі, Нацбанк хоча й говорив про шкідливість валютного кредитування, жодних заходів проти нього не вживав. Осінь 2008 року показала, що ця модель виявилася згубною. В Україні не було б такої кризи, якби не доларові позики.

До того часу валюта вже глибоко проникла в банківську систему. Депозити населення і підприємств до жовтня 2008 року становили 340 мільярдів гривень, а кредити - 566 мільярдів. Різниця у 226 мільярдів гривень покривалася закордонними кредитами та єврооблігаціями.

Ця різниця стала своєрідною міною, що вибухнула з початком кризи. Що відбувалося восени 2008 року, пам'ятають усі. Коли курс долара підскочив до 9 гривень, банки вже були під захистом мораторію. Але це не змогло їх врятувати від хвилі неповернень кредитів. Третина позичальників просто не могли обслуговувати валютні позики за таким курсом.

Переоцінка виданих у валюті кредитів призвела до ще більшого розриву у бухгалтерії банків. До початку 2009 року депозити становили 358 мільярдів гривень, тому що величезний їх обсяг був у гривні. Зате кредити у гривневому вираженні зросли з 566 до 734 мільярдів. Їх не видали більше - просто перерахували за курсом 8 гривень за долар замість 5.

Це було півбіди. Як на зло, зарубіжні кредитори терміново зажадали повернути валютні позики. Навіть "мами" відбирали гроші у своїх "дочок". У підсумку, всі банки дуже чітко усвідомили головну істину: гроші взяти ніде. "Дірки", які виникли у балансах, довелося закривати десятками мільярдів гривень рефінансування НБУ.

Причому тут депозити? Банки з'ясували, що вони уже не вміють працювати з населенням. Закордонне фінансування робило залучення депозитів заняттям другорядним. А коли настала криза, люди відмовилися нести гроші на вклади.

Компроміс був знайдений. Населення кладе гроші на депозити, але з трьома умовами. Перше - під високу ставку, не менше 21-25% річних у гривні. Друге - максимум на три місяці, а краще - на місяць або на тиждень з продовженням. Третє - до перших ознак продовження девальвації. З цієї причини, до речі, більшість взагалі надає перевагу депозитам під 12-15% у доларах.

Саме такий момент - продовження девальвації - може настати сьогодні. І багато банків, які почувають себе особливо погано, повинні про це подумати. Вони виставляють надвисокі відсотки за депозитами, але тепер населення боїться наступного мораторію. Можна зробити внесок навіть у безпечному доларі, але як це допоможе, якщо НБУ запровадить заборону на вилучення грошей?

У рейтингу "Економічної правди" майже всі провідні позиції займають два види банків. Перший - це держбанки, які працюють переважно на гривневому ресурсі і активно підтримуються урядом. Стійкість "Ощадного" та Укрексімбанку справді гарантується Кабміном, і вони будуть триматися до останнього.

Тільки ці два банки отримали найвищий рейтинг надійності "А". Цьому сприяла консервативна стратегія розвитку, міцна державна підтримка та низький рівень або відсутність валютного кредитування.

Другий вид - це дочірні банки великих міжнародних груп. Так, у них сьогодні проблеми з поверненням боргів. Так, у них висока частка валютних кредитів населенню. Однак їхня стійкість гарантується "материнською" групою.

Зарубіжні "мами" будуть до останнього утримувати своїх українських "дочок" на плаву. Це потрібно навіть не для захисту іміджу, хоча навряд чи BNP Paribas захоче спаплюжити своє ім'я банкрутством Укрсиббанку. Справа в іншому.

Зарубіжні групи купували вітчизняні банки на піку вартості і платили чотири-шість капіталів. Після цього вони заводили в Україну сотні мільйонів доларів. Якщо трапиться банкрутство дочірнього банку, "мамі" доведеться віднести ці гроші на збитки. А це надовго зіпсує баланс групи. Це і є гарантією виживання "іноземців".

Про це здогадуються звичайні українці, обираючи банк для відкриття депозитних рахунків. Як свідчить статистика, люди сьогодні переважно несуть гроші у дочірні установи іноземних банків, хоча там і менші відсотки за вкладами. Так народна мудрість збігається з тверезим розрахунком.

Є й інші люди. Вони несуть гроші в установи, які зваблюють великими відсотками на малі терміни. Сьогодні це нагадує гру в рулетку. Можливо, осіння криза виявиться несильною, і банк виживе. Але криза буде, отже, існує ризик розлучитися з коштами назавжди.

До рейтингу "Економічної правди" увійшли лише ті банки, обсяг чистих активів яких на 1 липня 2009 року перевищував 3 мільярди гривень.

До рейтингу не увійшли рекапіталізовані державою Укргазбанк, Родовід банк та банк "Київ", оскільки фінансова звітність цих установ за підсумками другого півріччя не зможе відобразити стан справ з урахуванням вливання державних коштів. Ці банки можуть бути включені до рейтингу наступного кварталу.

Також в рейтингу немає Каліон банку Україна, ІНГ банку Україна та "Сіті банку Україна", через те, що ці банки не приймають депозити від фізичних осіб, повідомляє Українська правда.

Обговорити на форумі