Коломийщина: Танцювали на власному 620-літті

Нема урочистішої і веселішої події для села, як спільне відзначення його роковин. А що час тепер кризовий, то й стають такі сільські свята своєрідною віддушиною, коли люди мають можливість зустрітися, погомоніти, разом повеселитися. Тож і не дивно, що на святкування 620-ліття приміського Сопова після богослужіння на місцевому стадіоні зібрались представники усіх поколінь - від найменших у візочках, до найстарших з паличками.

Приїхали розділити радість з сопівчанами і представники районної влади – перший і заступник голови Коломийської РДА Степан Стасюк і Богдан Болюк, депутати районної ради, керівники відділів і управлінь, журналісти.

Цього дня стадіон нагадував гомінкий вулик. Тут не було місця смутку чи нудьзі, бо кожен мав чим себе зайняти. На футбольному полі розгорнулись баталії між футболістами, яких дружно і масово підтримували вболівальники. У приміщенні шкільного спортзалу мірялись силами волейболісти. А на святково прибраній сцені розгорнулось широке концертне дійство. Першим привітав сільську громаду її голова Олег Терпигоров. Місцевий настоятель отець Олег благословив односельців і гостей свята на веселу забаву. А перший заступник голови Коломийської райдержадміністрації Степан Стасюк у вітальному слові побажав сопівчанам так само дружно відзначати ще не один ювілей свого рідного села. Сільський голова подякував, вручив грамоти і пам’ятні призи кращим спортсменам села, активістам, артистам, підприємцям, які допомогли в організації і проведенні свята.

А коли пролунали перші виступи переможців дитячого фестивалю "Сопівські соловейки", здається, навіть хмари зупинились над Соповом, аби послухати дзвінкоголосий дитячий спів. Від зворушення хмари навіть трохи "просльозилися" дрібним дощем, але вітер кілька разів проганяв їх, аби не заважали людям бавитися. Глядачі щирими оплесками зустрічали кожен виступ колективів сільського Будинку культури, серед яких – добре відомі далеко за межами Сопова родинний народний аматорський колектив "Перелаз", зразковий дитячий фольклорний ансамбль "Писанка" та багато-багато інших. І старші, і молодші пританцьовували, одночасно і зігріваючись, і обмінюючись добрим настроєм. Одночасно на стадіоні гостинно запрошували під свої шатра мініатюрні кафе і бари, де можна було за горнятком кави посидіти з давніми друзями, погомоніти про життя-буття. Для малечі торгові ятки теж пропонували усілякі іграшкові забавки і солодощі. Словом, свято гуло і виходило далеко за межі центру села. Сюди з’їхались і мешканці сусідніх сіл, і коломияни, тож святкування тривало навіть під зорями…



Автор: Софія ОНИКІВСЬКА, Коломия ВЕБ Портал
Обговорити на форумі