"Земля - товар". Зелене світло на торгівлю землею

Майже 80% українських селян вважають землю товаром та готові її купувати і продавати. Такі дані опитування, яке минулого року проводив аграрний комітет Верховної Ради у Вінницькій, Житомирській, Хмельницькій та Полтавській областях.

Нині діє мораторій на купівлю-продаж сільськогосподарських земель. Прихильники мораторію стверджують, що нині, за відсутності відповідних законів, земля може піти за безцінь. Мовляв, на цьому наживуться спекулянти, а простих селян обдурять. Зі свого боку, прихильники дозволу на торгівлю землею наполягають, що заборона сприяє розвитку "тіньового ринку землі" і породжує корупцію. Чи варто дати "зелене світло" на торгівлю землею? Думки фахівців з земельних питань, чиновників і фермерів.

Проблеми з використанням земельних ділянок не вирішуються, бо досі не систематизовані дані про них, констатує Марія Маноха, заступник начальника головного управління Держкомзему на Київщині. "Є райони, де є повна інформація, а є райони, де книг реєстрації нема, в базу електронну нічого не внесено. Тому далі, ніж прийняття різних рішень, справи не йдуть".

Майже 95 % українських селян є нині землевласниками, проте саме на ці землі діє мораторій на купівлю-продаж, зазначає Сергій Кубах, директор проекту "Видача державних актів на право власності на землю". На його думку, заборона торгувати землями сільськогосподарського призначення - це пережиток минулого, від неї страждають насамперед самі селяни, бо не відчувають себе господарями. Однак, перш ніж скасувати мораторій, необхідно ухвалити два документи, стверджує Сергій Кубах. "Необхідне прийняття Закону "Про ринок земель" і Закону "Про кадастр", безпосереднє створення кадастру. Треба зробити це, щоб гарантувати права на землю та не допустити хаосу. Для фермерів це важливо, бо аграрному сектору не вистачає кредитів, а ці кредити можливо залучити через іпотеку землі".

Якщо буде запущений механізм купівлі-продажу землі, її придбають великі магнати, а селяни залишаться ні з чим, побоюється Микола Шапошник, фермер із Дніпропетровщини. "Ми, фермери, сільгоспвиробники проти того, щоб включався цей механізм, бо люди, які працюють на землі, знаходяться без обігових коштів. Ми постійно жили в кредит, а зараз кредитна база відсутня. До того ж зараз 10% землі, яка обробляється, знаходиться в латифундіях, які її потім, після зняття мораторія, будуть перепродавати. А законів, які б регулювали ринок землі, немає".

Сільському господарству заважають не лише земельні оборудки, а й намагання великих аграрних формувань, холдингів прибрати до своїх рук якомога більше землі, витіснивши з ринку дрібніших конкурентів. Так вважає фермер Петро Матвій із Криничанського району Дніпропетровщини, який обробляє разом зі своєю родиною 300 гектарів землі. Він виступає проти зняття мораторію на продаж землі. "Ринок землі сприятиме збільшенню великих агроформувань, холдингів, а це - шлях до монополії. Монополії на хліб, наприклад. Ми, виробники, боїмося, що нас відсторонять".

Держава сьогодні фактично відмежувалася від контролю за ринком сільськогосподарської землі, вважає голова парламентського комітету з питань аграрної політики і земельних ресурсів Микола Присяжнюк. Необхідно ухвалити низку законів, які б гарантували Україні продовольчу безпеку і дозволяли розвивати аграрний бізнес. "Державний земельний кадастр, Закон "Про державну інвентаризацію землі" (щоб він не служив тим, хто зловживає своїми можливостями зараз), Закон "Про державний іпотечний земельний банк" зараз просто необхідні", - стверджує депутат.

Мораторій на продаж землі можна скасувати, але за умови, що діятимуть прозорі правила гри на ринку землі. Так вважає Олександр Поліводський, представник Української аграрної конфедерації. "Були випадки, коли пропадали документи, бази даних. Буває, коли є 2 державні акти на одну ділянку. Та система обліку і реєстрації прав власності на землю, яка є сьогодні, не відповідає найпростішим вимогам".

Відкусити шматок ласого земельного пирога намагаються деякі нечесні на руку місцеві керівники в українських регіонах, які потайки приторговують сільськогосподарськими угіддями. Так, зокрема, на Волині кілька років тому колишній голова Підгайцівської сільради з порушенням земельного законодавства роздав близько 100 га сільськогосподарських земель. В той час, коли у селян вилучали городи, на їхніх землях почали виростати будинки чужинців, часто мешканців сусіднього Луцька. Однак новообрані депутати сільради припинили повноваження сільського голови, права селян поновили; новий голова і досі розгрібає земельні проблеми, що створив його попередник. Подібні земельні оборудки здійснюються і в сусідній Рівненські області. Про це детальніше місцева кореспондентка Радіо "Свобода" Валентина Одарченко. "Боротьба за землю триває десятками років. У програші здебільшого лишаються селяни. Минуло більше десятка років з того часу, як Голова Заборольської сільради під Рівним Валентина Солощук після свого обрання на посаду почала виконувати доручення селян: навести порядок у розпаюванні земель. Голова сільради побачила порушення на кожному кроці, найпоширеніше серед яких - невключення земель, які перебували в особистому користуванні селян, до списку земель, які підлягають розпаюванню. "А після Указу Президента про прискорення земельної реформи в Україні в нашій області голови сільрад спільно з головами колгоспів, певно, не без участі керівників області, підмінили списки на право на земельну частку-пай. У результаті таких дій близько 20% громадян зникли зі списків без рішення позбавити їх права на земельну частку. Разом з тим, до цих списків з грубими порушеннями були включені особи, які взагалі не мали жодного стосунку до даної громади… Вийшло так, що той, хто вже мав гектар землі, отримав ще, а хто не мав – не отримав нічого".

Надмірна, на думку тодішнього районного керівництва, зацікавленість процесом розпаювання з боку Валентини Солощук, призвела до її незаконного відсторонення від обов’язків голови. Жінка домоглася поновлення на роботі через суди всіх рівнів, однак – і це підтверджує прокуратура – досі перебуває у вимушеному прогулі. Ситуація ж із землею практично не змінилася.

Плюсом земельного мораторію є те, що під час кризи купівля-продаж навряд чи відбудеться за прийнятним для власників паїв цінами, каже головний аналітик Українського клубу аграрного бізнесу Володимир Лапа. А мінус продовження заборони на продаж – порушення права власності та затримка приходу інвесторів, які не забажають з таким порушенням вкладати гроші в галузь.

Всупереч формальній забороні на купівлю землі, експерти констатують, що зараз чимало угод оренди фіксують таким чином, що орендар де-факто здобуває право назавжди користування нею. Тож, таким чином власники просто обходять будь-які заборони, повідомляє Радіо Свобода.

Обговорити на форумі