Скарби української народної архітектури в Чехії

Мандруючи чеськими землями, не можна оминути українських пам’яток архітектури. Ці охайні дерев’яні споруди стоять переважно на природних пагорбах, вони милують око красою різьблення і бездоганними пропорціями форм куполів і дзвіниць.

Мовиться про пам’ятки української народної сакральної архітектури в Чеській Республіці, що внесені до реєстру національних і як такі перебувають під охороною держави.

Коли в 1919 році Закарпаття увійшло до складу нової Чехословацької Республіки чеські фахівці були першими, хто звернув увагу на красу української народної дерев’яної архітектури Закарпатського краю. Упродовж десятиліття стараннями чеських меценатів, письменників, учених 5 церков із різких куточків закарпатського краю були перевезені до Чехії.

Найстаршою на чеських землях українською архітектурною пам’яткою є церква Святої Параскеви в містечку Бланско, що на півдні Морави. Православна церква зведена в 1601 році й походить із Нижнього Селища, що поблизу Хуста. Українська церква мала прикрасити виставку сучасної культури в Брно в 1928 році. Та кошти на її купівлю й перевезення виділило Міністерство шкільництва Чехословаччини тільки в 1936 році. З архівів відомо, що допомагав встановлювати розібрану на фрагменти церкву талановитий закарпатський тесля Михайло Салейчук. Нині церква служить Чехословацькій Церкві Гуситській.

У 1930 році із закарпатського села Велика Копаня до міста Добржіков помандрувала греко-католицька дерев’яна церква Всіх Святих, зведена в 1669 році. За 16 тисяч крон, а це немалі на той час гроші, її викупив і перевіз залізницею відомій чеський політик, перший міністр національної оборони Чехословаччини Вацлав Клофач. Після проведеної в 1931 році реконструкції церкву сам Клофач називав "добржіковським скарбом".

"Завдяки їх перевезенню до Чехії вдалось втримати ці сакральні будівлі"

На самобутність українських дерев’яних церков у розмові з Радіо Свобода звертає увагу і чеський дослідник української народної архітектури, працівник регіонального музею в місті Високе Міто Мартін Штепан.

"Унікальність полягає вже в самому факті, що йдеться про споруди, які в місці свого створення цілковито розібрані, перевезені на нове місце і знову зібрані, – каже він. – Села, в яких громади ці церкви колись ставили, будували церкви нові, кам’яні, на утримання старих дерев’яних церков часто не мали коштів. Завдяки їх перевезенню до Чехії вдалось втримати ці сакральні будівлі. І до нині частково збереглись їхні оригінальні інтер’єри, прикрашені прекрасними іконостасами".

Із закарпатського села Обава, що поблизу Мукачева, походить дерев’яна греко-католицька церква Успіня Богородиці, зведена на початку 18 століття. Її викупив і в 1930 році перевіз до Чехії підприємець і меценат Ото Кресшмер. Церква встановлена на Гусовій горі в містечку Нова Пака і славиться багато різьбленим іконостасом у стилі рококо з кінця 17 століття. А в східно-чеському селі Кунчіце прописалась дерев’яна церква Архангела Михаїла, котра походить із села Глиняни, що поблизу Тячева. Церква збудована наприкінці 17 століття, її до Чехії в 1931 році перевіз відомий меценат Едуард Шебела.

Пам’яткою української народної архітектури пишається і Прага. Чеську столицю прикрашає одна з найкрасивіших дерев’яних церков – греко-католицька церква Святого Архангела Михаїла. Вона була зведена наприкінці 18 століття в селі Великі Лучки, а перевезена до Праги в 1928 році як експонат до краєзнавчої збірки Національного музею в Празі. Церква встановлена в садах Кінського в центрі туристичної Праги. Неподалік від неї у березні цього року відкритий пам’ятник Тарасу Шевченкові. Боблизу української церкви розташований і Швандовий театр, який довершує український акцент у цьому районі Праги. На сцені Швандового театру в 1924 році з великим успіхом виступав відомий театр Миколи Садовського, повідомляє Радіо Свобода.

Обговорити на форумі