Зі споминів Богдана Гориня: Вбивство Алли Горської

5 грудня 1970 року отримав надіслану з Києва Надією Світличною телеграму, від якої морозило тіло й душу: "Загинула Алла Горська, приїжджай". То була приголомшуюча звістка. Прийшов після праці додому й не міг знайти собі місця: перед очима Аллочка. Вона була у розквіті своїх фізичних і духовних сил: два місяці перед загибеллю їй сповнився лише 41 рік! У неї була статура незборимої жінки-героїні!

Такі жінки — народжені для подвигу. Жінка з такою фізичною і духовною силою могла б прожити довге життя. Відійшла у вічність у той час, коли, можливо, на повну силу мав розкритись її талант. Мовчки одягнувся і сказав матері, що їду до Києва. З Києва обіцяв зателефонувати.

До Києва приїхав вранці. Біля будинку на вулиці Рєпіна, де мешкала Аллочка, зібрався гурт людей. Були знайомі і незнайомі. Мене побачив Іван Драч, підійшов і запитав:

— Отой чоловік, що стоїть неподалік, це часом не Опанас Заливаха?

— Так, Опанас.

Драч підійшов до нього, вони по-братськи обнялися.

Серед людей, що зібралися, панував неспокій. Ніхто не міг дізнатись, яка причина, що не привозять Аллочку.

Один одному переповідали хто що знав. Я написав прощальне слово:

"Тяжке, невимовне горе вдарило наші серця і стиснуло їх обручем болю. Загребущі руки смерті вирвали з-поміж нас Аллу Горську — чудову людину, друга і мистця. Ще так недавно, розуміючи, що означала для нас смерть Симоненка, ми повторювали: "Смерте, чорну руку одведи".

Але не відводить від нас смерть своєї невблаганної руки. Зростає її апетит і вона стає все більше нетерплячою. Їй замало жертв старості, їй нудно чекати на ті жертви, тому підсилає хворобу, а коли не в силах підкосити раком, білокрів’ям — вдається до інших способів.

Стоячи над пащею ями, яка навічно забере від нас дорогу людину, добре розуміємо, що із втратою Алли Горської втрачаємо частку нашої буйної веселості, нашої радості, частку нашої енергії, творчості й змоги. Сьогодні, як ніколи, розуміємо смисл слів: "Не питай по кому б’є дзвін — він б’є по тобі".

Алла Горська була однією з найвидатніших представниць 60-х років. Сьогодні ми свідомі того, що смерть Алли Горської — це втрата не тільки для родини, не тільки для друзів, яких вона так любила і без яких не могла жити, і це не тільки втрата для українського мистецтва. Смерть Алли Горської — це національна втрата, і хто не розуміє цього сьогодні, той зрозуміє пізніше.

Наче тим 60-м роком, яким на повну силу задав тон своєю смертю Василь Симоненко, в наданні виразу яким стільки сил, праці, енергії віддала Алла Горська, потрібне було обрамлення. Обох їх об’єднав грудень.

Коли такі люди відходять, щось мусить появитись. Не може бути, щоб смерть була тільки втратою, бо не все може забрати смерть. Не в силі вона забрати того, що є невмирущим — духовну сутність. Помер Василь Симоненко, але залишається ідея Симоненка. Помер Леонід Кисельов, але не помирає ідея Кисельова. Загинула Алла Горська, але не загинула, житиме ідея Али Горської. Таким людям суджено смертю смерть перемагати. Обкрадаючи нас фізично, смерть синтезує нашу Ідею. Від сьогодні ім’я Алли Горської приєднується до того смолоскипа духовності, який уже стільки років прорізає своїм соборним світлом найбільшу темінь.

Велике горе, великі втрати об’єднують. Стоячи біля труни, спільно думаємо над тим, що мусимо бути сильнішими, бо та частка сили, якою володіла Алла Горська, лягає тепер на наші плечі. Мусимо більше працювати, бо те, що не стигла вона зробити, вимагає подвійної праці від нас. Мусимо бути один до одного душевно щедрішими, бо до цього зобов’язує нас спільне почуття тяжкої втрати.

Прощай, дорога Алло, прощай, підкошений таланте. "Всі ми прийдем на той світ до тебе, тільки Україна хай не йде". І нам, допоки живі, про це думати.

Хай же земля буде тобі пером".

Часто думав і продовжую думати про Аллочку. Мав намір написати про її життя і творчість книгу, але обставини життя склались так, що було не до писання книг. У моїй свідомості образ Алли Горської відформувався дуже цільним: життя, зіткане з драм. Так уявляю собі її життєвий і творчий шлях.

Джерело: Вільний голос для Коломия ВЕБ Порталу
Обговорити на форумі