"Наш пам’ятник та грот — це подяка Богу" (фото)

15 серпня у прикарпатському місті Надвірна відбудеться святкування 600-річчя місцевої римо-католицької парафії костелу Успіння Пресвятої Діви Марії. З нагоди цієї дати біля костелу буде відкрито пам’ятник Іванові-Павлові ІІ Папі Римському та грот Божої Матері. Тут відбудеться велике святкування, футбол та концерт. Наразі тривають останні приготування, за якими спостерігала кореспондент "Кур’єра Галіційського".

Дар Куропатвів незнищенний часом. Біля костелу кипить робота. Кілька чоловіків прибирають дошки, двоє підлітків збирають траву, дівчата та старші пані хазяйнують на кухні. Збоку новозбудований грот та місце на пам’ятник. За кілька днів тут зберуться кількасот паломників.

"Наш пам’ятник та грот — це подяка Богу за таке довге існування нашої парафії, - розповідає місцевий священик Анджей Мігулка, який після святкувань служитиме на іншій парафії у Львівській області. — Трохи сумно розлучатися з парафіянами, з костелом, проте Бог кличе на нове місце праці, а ми — священики мусимо чинити волю Господа та нашої церковної влади.

За словами пароха костелу, парафія була організована у 1609 році стараннями львівського архієпископа Яна Замойського. Але ще перед заснуванням парафії у Надвірній був костел Святої Трійці, який побудований близько 1599 року на кошти братів Павла та Миколая зі знаної шляхетської родини Куропатвів. Окрім Надвірної, до парафії належали мешканці сіл Незавизів, Пнів, Гнізд та Пасічна. А вже в середині 19 століття сюди входило 16 сіл.

Парафія розросталася і завдяки святиням. Так у 1649 році єпископ Анджей Средзіньский привіз до надвірнянського костелу мощі святого Лаврентія та святого Антонія з Падуї. Під час австрійського панування через податки накладені на костел, зі святині зникло багато речей. В 1823 році внаслідок пожежі костел було частково знищено. Реставрація розпочалася тільки через 14 років. Ще через рік, у 1838 році відновлений храм був освячений львівським митрополитом Францішком де Пауля Піштеком.

Ще одним етапом розбудови костелу стала діяльність священика Йосифа Поточняка. Але, на жаль, через події Другої світової війни, виселення поляків з Надвірної та й вбивством самого священика, благородну справу не завершили. Радянська влада закрила святиню у 1947 році. Через неналежне використання будівля була сильно пошкоджена. Чергове відродження костелу настало у 1990-их. Храм повернули громаді і 23 листопада 1991 року освятили.

І родина, й побратими. І знову минають роки. На парафії змінюються священики. Приїздять працювати сестри-монахині святого Фелікса з Канталіцьо. Відновлюються зв’язки з поляками, який було насильно вивезено з Надвірної. "Чимало колишніх мешканців міста та їхні нащадки живуть нині у Вроцлаві, Прудніку, Ополє, Лєгніці, - розповідає "Кур’єру Галіційському" мер міста Зіновій Андрійович. –Чи не найбільше їх у Прудніку, який вже упродовж кількох років є нашим-містом побратимом. Обмінюються делегаціями представники органів місцевого самоврядування, реалізовуються проекти, надвірнянці презентують місто на щорічний ярмарках, окремі бізнесмени укладають угоди з польськими колегами. Особливо у сфері будівництва й торгівлі. Незабаром, сподіваюся, будуть і спільні підприємства.

Великим досягненням вважаємо проект "Діти без кордонів", за яким наші та польській школярі їздять один до одного в гості, відпочивають у таборах. Це тішить, бо за дітьми—майбутнє. Уже за кілька годин знайомства юні надвірнянці та їхні польські ровесники почуваються так, наче вони вже давно знайомі, та ще й мешкають на одній вулиці".

Не забудуть жителі містечка у передгір’ї Карпат й минулорічної допомоги з Прудніка після минулорічної повені. Дізнавшись про стихійне лихо та біду людей, поляки вислали благодійно будівельні матеріали, насоси для викачування води, теплі речі, намети, ліки, продукти харчування. Їхня допомога не була побратимською, а більше родинною.

Мрії та молитви закарбовані у камені. Зараз надвірнянці з нетерпінням чекають на гостей з Польщі, які не забули про свою малу батьківщину. "Щороку у Лєгніці в неділю Божого Милосердя збирається з’їзд колишніх надвірнянців, які живуть у Польщі, - розповідає отець Анджей. На одному з таких зібрань було вирішено на честь 600-річчя парафії спорудити грот Божої Матері та пам’ятник Папі".

У Польщі було зібрано значну частину коштів. Багато допоміг керівник товариства надвірнянців Адам Кархер, який, зрештою й привіз до Надвірни із Нової Солі було пам’ятник. Нині він зберігається у приміщенні костелу, тішачи око вірних. Роботи розпочалися після Великодня. Окрім того, місцеві парафіяни допомогли збудувати грот. Долучилася й влада міста Прудніка на чолі з мером Франтішеком Фейдахом й чимало людей з Польщі.

Тепер біля пам’ятника та гроту молитимуться і надвірнянці і закордонні гості. А свято парафії, за словами отця Мігулки, це перш за все свято мешканців міста, час дружби, час пам’яті і молитви за тими, кого вже немає на цьому світі та за краще майбутнє, щоб ніколи не повторювалися криваві трагедії минулого.



Автор: Галина Плугатор, Надвірна
Джерело: "Kurier Galicyjski" для Коломия ВЕБ Порталу
Обговорити на форумі