Партія регіонів і БЮТ хочуть встановити в Україні новітню панщину

Нещодавно Юлія Тимошенко врочисто запевнила, що, ставши президентом, не розпускатиме парламент, а "зміцнюватиме і єднатиме його". Очевидно, це "зміцнення і єднання" без Партії регіонів не обійдеться. Тож Тимошенко готова і надалі по-братськи ділитися владою з Януковичем. Якщо врахувати, що ПР і БЮТ в першому читанні ухвалили зміни до закону про вибори президента, щоб фактично призначити главу держави замість 46-ти мільйонів громадян, то сумнівів не залишається – конституційна змова ПР і БЮТ триває.

ПРіБЮТівська Україна. Суть правил життя для країни від ПРіБЮТ – тотальний поділ країни на двох: влади в центрі й на місцях, судів, правоохоронних органів, бюджету, територій разом із землею, надрами, підприємствами, банками і навіть людьми в ролі безправних кріпаків.

В основі цієї конституційної моделі є три складові. Перша – недоторканність депутатів парламенту. Друга – закриті партійні списки на виборах від сільської до Верховної рад. Третя – вибори на всіх рівнях у два тури, щоб вивести в привілейоване становище дві найбільші партії. Їхні назви та лідери відомі.

Недоторканність – вища нагорода за вірність партійному патрону. Цей по суті середньовічний привілей не лише тягне в політику криміналітет, а й культивує депутатську вседозволеність.

Закриті списки сьогодні складають партійні вожді за згодою своїх спонсорів. Тому в парламент можуть потрапити лише лояльні до лідера і його найближчого оточення люди.

Щоб у системі, не дай Боже, не з’явилися конкуренти, "прибютівці" у своїй Конституції хочуть запровадити вибори у два тури, що дозволяє розподілити всю повноту державної влади й місцевого самоврядування між двома найбільшими партіями. Решта учасників виборів стають просто статистами.

За кожним депутатом закріплюється конкретний виборчий округ – територія з населенням 150-180 тисяч людей. На ній нардеп стає удільним князьком. Він вибудовує свою піраміду васалів. Ясна річ, що на сході й півдні це будуть князьки від ПР, а на заході й у центрі – від БЮТ. Через уряд та інші органи центральної влади вони призначать своїх ставлеників на всі ключові посади й таким чином замкнуть на собі всю владу і всі бюджетні потоки на місцях.

Саме таким удільним князьком і був бютівець Лозінський, який окрім тисяч гектарів угідь в Голованівському районі на Кіровоградщині мав у кишені місцеву міліцію, прокуратуру, суди і районну раду. Якщо ПРіБЮТ призначать свого президента і перепишуть Конституцію, то такий лад буде встановлено на всій території України.

Для того, щоб забезпечити собі вічне перебування при владі, щоб, крий Боже, не змогла з’явитися якась третя сила, "прибютівці" збільшують кількість органів слідства. Якщо сьогодні це міліція, прокуратура і СБУ, то після перемоги Тимошенко або Януковича на президентських виборах це будуть ще й податкова, митниця, розрахункова палата, КРУ і постійна слідча комісія ВР. Оскільки все це державні органи, на які буде виділено кошти з бюджету, і треба буде ці гроші відпрацьовувати, – то жертвами розслідувань стануть мільйони простих українців. Насамперед це буде малий і середній бізнес, потім дрібні підприємці, а згодом і решта громадян.

Не секрет, що з нашим вкрай заплутаним податковим законодавством у податківця-слідчого завжди знайдуться питання до будь-якого підприємця. Таким чином "прибютівці" нагнуть весь бізнес під себе. А якщо врахувати, що 4 червня Верховна Рада голосами ПР і БЮТ знизила мінімальну вартість майна, за крадіжку якого настає кримінальна відповідальність, з 907 грн. 50 коп. до 60 грн. 50 коп., то кількість кримінальних справ буде зашкалювати. У нас почнуться масові репресії.

У такій країні не буде вигідно розвивати економіку. Вигідніше буде висмоктувати ресурси з суспільства. Така держава ніколи не подолає розколу, а її лідери ніколи не стануть лідерами всієї країни. Це буде країна для новоявленої знаті, її васалів, їхніх дітей, які отримуватимуть посади й депутатські мандати у спадок, а всім решта вготована роль безправних холопів. Це загроза, яка нависла над країною, – новітня панщина. Це для нас чергове випробовування на громадянську зрілість.

Історія з Лозінським – лише один із епізодів нашого невтішного сьогодення. Депутати, інші посадовці, їхні діти й родичі стали небезпекою для життя решти громадян. Щодня телебачення і преса повідомляють, що якийсь депутат, начальник міліції або прокурор побив, покалічив чи вбив людину.

Одне з останніх соцопитувань показало, що кожен четвертий молодий українець віком від 13 до 25 років вбачає небезпеку для свого життя, якщо по сусідству з ним живе депутат. Тобто депутатів у нас бояться навіть діти. Звідки ж беруться такі депутати? З системи, яку створили й хочуть навічно закріпити в Україні ПР і БЮТ.

Обговорити на форумі