Будьмо здорові! І холера, і хто його знає що ще...
Коломия ВЕБ Портал | Публіцистика та аналіз | 2009-07-20 01:27:10
На базарі розпал літа. Тут водночас зібралися і поле, і ліс, і ріки та озера.
Торгові ряди ломляться, а асфальт ледь не прогинається від фруктово-ягідно-грибного розмаїття: свіжі городні огірки, кабачки, картопля, стручкова квасоля вперемішку з вишнями, смородиною, афинами, порічками, аґрусом; гриби білі і білі, голубінки і лисички, козарі. Поруч у павільйоні — свинина, телятина, трапляється кролятина, під павільйоном — свіжозварені раки і браконьєрські карасики. На самому базарі — риба і м’ясо імпортні, на другому боці — коропи у коритах. Очі розбігаються і все би з’їли (згодом, після приготування), але зупиняє кого напівпорожній гаманець, кого відсутність додаткових рук, щоб нести ще зо дві-три торбеги. Рай для гурмана і радість для селянина, який нарешті може мати живу копійчину — вже і зараз.
Це — один бік медалі. А з іншого боку у всьому цьому, може, й причаїлися сальмонельоз і кишкова палочка, нітрати, мікроби, глисти, холера звичайна і холера його знає що ще... Неспроста ЗМІ рясніють повідомленнями про різні курортно-відпочинкові жахіття.
Так, уночі 5 липня на станції "Львів—Головний" зняли з потяга і шпиталізували з діагнозом гостра кишкова інфекція (гастроентероколіт) 65 дітей і 7 вихователів. Четверо дітей перебували в тяжкому стані, решту шпиталізовано в стані середньої тяжкості. Ще два десятки дітей були зняті з потяга і шпиталізовані в Тернополі та Жмеринці. До Києва прибула лише половина дітей. Усього шпиталізовано 72 людей. Ця група з 240 дітей з Києва і 16 дорослих супроводу відпочивали у закарпатському санаторії "Перлина Карпат". Де вони отруїлися, чи в санаторії чи вже в поїзді, — ще питання без відповіді.
Мимоволі задумаєшся...
А для певності журналіст "ВГ" навідався до лабораторії ветсанекспертизи, що біля центрального ринку в Коломиї. Власне, вся продукція, котра продається на базарі, спершу саме тут має дістати на те "добро".
У лабораторії працює п’ять фахівців: завідувач (на час відвідин перебував у відпустці) і ветлікар (на разі, в.о. завідувача лабораторії Дмитро Луцак, два ветлікарі-лаборанти Ганна Замрикіт, Андрій Фурман і санітарка Ганна Семенюк.
— Основна робота лабораторії припадає на перевірку якості м’яса, — розповів Дмитро Луцак. — Для експертизи свині обов’язкова наявність голови і внутрішніх органів, для ВРХ — селезінки (для виключення сибірки). Спершу проводиться візуальний огляд, проба варки (шматочок сала прожарюється, якщо є сторонній запах, тоді проводиться повне дослідження), зразки м’яса для трихінелоскопії (на паразити). Якщо все добре, м’ясо клеймується харчовим фарбником і видається експертний висновок. Обстеження туші займає 10—12 хвилин (набагато швидше, аніж писалися ці рядки).
Також швидко, завдяки наявності спеціалізованої апаратури, проводиться дослідження рослинних продуктів, молока і молочних продуктів, риби, олії. Лише для меду є виняток. Його експертиза вимагає цілої днини.
— Торік у всіх овочах було багато нітратів, — зауважує на те Ганна Замрикіт, — цьогоріч лише — поодинокі випадки наявності нітратів у ранніх овочах — капусті, редисці тощо.
У разі виявлення некондиційної продукції рослинна — січеться (ґазда може згодувати її худобі), а інша (молоко, мед, олія) — зафарбовується харчовою фарбою синього кольору.
Начебто, все ясно. Хочеш купити перевірене, купуй на центральному ринку і запитуй експертний висновок. Власне, на контролерів і покладено обов’язок вимагати його, інакше без результатів експертизи місце продавцю не мають права надавати. Але, чесно кажучи, є сумніви, що бабуся, котра принесла на базар пляшчину молока, побіжить здавати з нього пробу. На неї і без ветсанлабораторії чатують базарні контролери і ганяє міліція. Тут уже справа самого покупця: чи ризикнути і покластися на сумлінність продавця, тієї ж бабусі, чи шукати гарантованої якості продукту.
А з метою застереження громадян від захворювання на гострі кишкові інфекції в літній період районна санітарно-епідеміологічна станція в особі завідувача відділу гігієни та харчування Ігоря Войтовича дає прості і давно відомі рекомендації, яких, однак, чомусь не всі дотримуються. Не купувати з рук і на стихійних ринках, не споживати протермінованих та сумнівних продуктів, обминати невідомі гриби, ягоди, трави, пити воду бутильовану або кип’ячену, мити фрукти-овочі перед їжею та дотримуватися елементарних правил особистої гігієни.
Споживаймо на здоров’я, але пильнуймо!
Автор: Олег ПРОСКУРЯКОВ, Вільний голос для Коломия ВЕБ Порталу
Обговорити на форумі
Торгові ряди ломляться, а асфальт ледь не прогинається від фруктово-ягідно-грибного розмаїття: свіжі городні огірки, кабачки, картопля, стручкова квасоля вперемішку з вишнями, смородиною, афинами, порічками, аґрусом; гриби білі і білі, голубінки і лисички, козарі. Поруч у павільйоні — свинина, телятина, трапляється кролятина, під павільйоном — свіжозварені раки і браконьєрські карасики. На самому базарі — риба і м’ясо імпортні, на другому боці — коропи у коритах. Очі розбігаються і все би з’їли (згодом, після приготування), але зупиняє кого напівпорожній гаманець, кого відсутність додаткових рук, щоб нести ще зо дві-три торбеги. Рай для гурмана і радість для селянина, який нарешті може мати живу копійчину — вже і зараз.
Це — один бік медалі. А з іншого боку у всьому цьому, може, й причаїлися сальмонельоз і кишкова палочка, нітрати, мікроби, глисти, холера звичайна і холера його знає що ще... Неспроста ЗМІ рясніють повідомленнями про різні курортно-відпочинкові жахіття.
Так, уночі 5 липня на станції "Львів—Головний" зняли з потяга і шпиталізували з діагнозом гостра кишкова інфекція (гастроентероколіт) 65 дітей і 7 вихователів. Четверо дітей перебували в тяжкому стані, решту шпиталізовано в стані середньої тяжкості. Ще два десятки дітей були зняті з потяга і шпиталізовані в Тернополі та Жмеринці. До Києва прибула лише половина дітей. Усього шпиталізовано 72 людей. Ця група з 240 дітей з Києва і 16 дорослих супроводу відпочивали у закарпатському санаторії "Перлина Карпат". Де вони отруїлися, чи в санаторії чи вже в поїзді, — ще питання без відповіді.
Мимоволі задумаєшся...
А для певності журналіст "ВГ" навідався до лабораторії ветсанекспертизи, що біля центрального ринку в Коломиї. Власне, вся продукція, котра продається на базарі, спершу саме тут має дістати на те "добро".
У лабораторії працює п’ять фахівців: завідувач (на час відвідин перебував у відпустці) і ветлікар (на разі, в.о. завідувача лабораторії Дмитро Луцак, два ветлікарі-лаборанти Ганна Замрикіт, Андрій Фурман і санітарка Ганна Семенюк.
— Основна робота лабораторії припадає на перевірку якості м’яса, — розповів Дмитро Луцак. — Для експертизи свині обов’язкова наявність голови і внутрішніх органів, для ВРХ — селезінки (для виключення сибірки). Спершу проводиться візуальний огляд, проба варки (шматочок сала прожарюється, якщо є сторонній запах, тоді проводиться повне дослідження), зразки м’яса для трихінелоскопії (на паразити). Якщо все добре, м’ясо клеймується харчовим фарбником і видається експертний висновок. Обстеження туші займає 10—12 хвилин (набагато швидше, аніж писалися ці рядки).
Також швидко, завдяки наявності спеціалізованої апаратури, проводиться дослідження рослинних продуктів, молока і молочних продуктів, риби, олії. Лише для меду є виняток. Його експертиза вимагає цілої днини.
— Торік у всіх овочах було багато нітратів, — зауважує на те Ганна Замрикіт, — цьогоріч лише — поодинокі випадки наявності нітратів у ранніх овочах — капусті, редисці тощо.
У разі виявлення некондиційної продукції рослинна — січеться (ґазда може згодувати її худобі), а інша (молоко, мед, олія) — зафарбовується харчовою фарбою синього кольору.
Начебто, все ясно. Хочеш купити перевірене, купуй на центральному ринку і запитуй експертний висновок. Власне, на контролерів і покладено обов’язок вимагати його, інакше без результатів експертизи місце продавцю не мають права надавати. Але, чесно кажучи, є сумніви, що бабуся, котра принесла на базар пляшчину молока, побіжить здавати з нього пробу. На неї і без ветсанлабораторії чатують базарні контролери і ганяє міліція. Тут уже справа самого покупця: чи ризикнути і покластися на сумлінність продавця, тієї ж бабусі, чи шукати гарантованої якості продукту.
А з метою застереження громадян від захворювання на гострі кишкові інфекції в літній період районна санітарно-епідеміологічна станція в особі завідувача відділу гігієни та харчування Ігоря Войтовича дає прості і давно відомі рекомендації, яких, однак, чомусь не всі дотримуються. Не купувати з рук і на стихійних ринках, не споживати протермінованих та сумнівних продуктів, обминати невідомі гриби, ягоди, трави, пити воду бутильовану або кип’ячену, мити фрукти-овочі перед їжею та дотримуватися елементарних правил особистої гігієни.
Споживаймо на здоров’я, але пильнуймо!
Автор: Олег ПРОСКУРЯКОВ, Вільний голос для Коломия ВЕБ Порталу
Обговорити на форумі