Сьогодні православна церква вшановує святу Юліанію
Коломия ВЕБ Портал | Публіцистика та аналіз | 2009-07-18 10:42:34
Знайдення мощей прав. Діви Юліанії, кн. Ольшанської.
Діва Юліанія — волинського краю молитва. Сьогодні православна церква вшановує святу Юліанію, княжну Ольшанську, яка, померши у 16-річному віці удостоїлася, аби її нетлінні останки, єдині жіночі, були поховані у Ближніх печерах Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври.
Дівчина була донькою князя Юрія Дубровицького-Ольшанського, який був дним із благодійників Києво-Печерської лаври. Але Богові було потрібно, вочевидь випробувати свого вірного слугу, і Він забрав на небеса його доньку у ранньому віці.
На початку XVII століття в Києві, поблизу великої соборної Печерської церкви, копали могилу для померлої молодої дівчини і натрапили на труну. До неї була прикріплена срібна дощечка з написами: "Іуліанія, княжна Ольшанская, дочь князя Георгія Ольшанського, преставившаяся девою, в лето от рожденія 16-ое". Коли труну відкрили, то побачили вбрані в дорогі шати князівну. Дівчина була начебто сплячою. Усі здивувалися чуду і труну одразу ж перенесли в церкву.
Згодом Юліані з’явилася уві сні архімандриту Петру Могилі та дорікнула за недостатню пошану до себе. Після того для святої була підготовлена нова труна для мощей. Але під час пожежі 1718 року труна Юліанії сильно постраждала від вогню. її мощі перенесли до Ближніх печер (де вони перебувають і тепер). Через деякий час помітили, що біля мощей Юліанії почали відбуватися чудесні зцілення, і тоді митрополит канонізував її. У 1718 році мощі Св. Юліанії частково згоріли, решта у 1889 році була перенесена з Антонієвої печери до Житомирського кафедрального собору.
Збереглася оповідь про незвичайний випадок, який трапився з мощами святої діви. Одного разу прийшов до Печерської церкви під виглядом істинно віруючого зловмисник. Він начебто збирався відвідати святі місця і вклонитися мощам святих угодників Печерських. У церкві він попросив дозволу вклонитися мощам св. Юліанії, тобто відкрити раку з її мощами, його прохання задовольнили, він припав до її руки. Та коли вийшов із храму, то закричав страшним диким голосом і впав мертвий. Коли ж оглянули його тіло, з'ясувалося, що він зняв перстень з пальця руки князівни.
Автор: Галина ПЛУГАТОР, Коломия ВЕБ Портал
Обговорити на форумі
Діва Юліанія — волинського краю молитва. Сьогодні православна церква вшановує святу Юліанію, княжну Ольшанську, яка, померши у 16-річному віці удостоїлася, аби її нетлінні останки, єдині жіночі, були поховані у Ближніх печерах Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври.
Дівчина була донькою князя Юрія Дубровицького-Ольшанського, який був дним із благодійників Києво-Печерської лаври. Але Богові було потрібно, вочевидь випробувати свого вірного слугу, і Він забрав на небеса його доньку у ранньому віці.
На початку XVII століття в Києві, поблизу великої соборної Печерської церкви, копали могилу для померлої молодої дівчини і натрапили на труну. До неї була прикріплена срібна дощечка з написами: "Іуліанія, княжна Ольшанская, дочь князя Георгія Ольшанського, преставившаяся девою, в лето от рожденія 16-ое". Коли труну відкрили, то побачили вбрані в дорогі шати князівну. Дівчина була начебто сплячою. Усі здивувалися чуду і труну одразу ж перенесли в церкву.
Згодом Юліані з’явилася уві сні архімандриту Петру Могилі та дорікнула за недостатню пошану до себе. Після того для святої була підготовлена нова труна для мощей. Але під час пожежі 1718 року труна Юліанії сильно постраждала від вогню. її мощі перенесли до Ближніх печер (де вони перебувають і тепер). Через деякий час помітили, що біля мощей Юліанії почали відбуватися чудесні зцілення, і тоді митрополит канонізував її. У 1718 році мощі Св. Юліанії частково згоріли, решта у 1889 році була перенесена з Антонієвої печери до Житомирського кафедрального собору.
Збереглася оповідь про незвичайний випадок, який трапився з мощами святої діви. Одного разу прийшов до Печерської церкви під виглядом істинно віруючого зловмисник. Він начебто збирався відвідати святі місця і вклонитися мощам святих угодників Печерських. У церкві він попросив дозволу вклонитися мощам св. Юліанії, тобто відкрити раку з її мощами, його прохання задовольнили, він припав до її руки. Та коли вийшов із храму, то закричав страшним диким голосом і впав мертвий. Коли ж оглянули його тіло, з'ясувалося, що він зняв перстень з пальця руки князівни.
Автор: Галина ПЛУГАТОР, Коломия ВЕБ Портал
Обговорити на форумі