Що повинен знати землевласник?

Які документи повинні показати члени особистого селянського господарства для реєстрації в державній службі зайнятості?

Відповідно до підпункту "б" пункту 3 статті 1 Закону України "Про зайнятість населення", в Україні до зайнятого населення належать громадяни, які проживають на території держави на законних підставах і які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їхніх сімей, які беруть участь у виробництві, а також члени особистих селянських господарств, діяльність яких здійснюється відповідно до Закону України "Про особисте селянське господарство".

З прийняттям Закону "Про внесення змін до деяких законів України щодо зменшення впливу світової фінансової кризи на сферу зайнятості населення" члени особистих селянських господарств були віднесені до зайнятого населення за умови, що робота в цьому господарстві є для них основною, однак законодавчо не були визначені критерії цієї основної роботи. Для того, щоб врегулювати цю ситуацію, міністерством праці та соціальної політики та державною службою зайнятості було запропоновано внести зміни до постанови Кабінету міністрів України № 219 від 14 лютого 2007 року "Про затвердження порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних". Пункт 2 цього порядку визначає, які незайняті громадяни, які звертаються до державної служби зайнятості за сприянням у працевлаштуванні, підлягають реєстрації.

25 лютого 2009 року було прийнято постанову Кабінету міністрів України № 144, яка усунула правову колізію, визначивши поняття основної роботи для членів особистих селянських господарств. Зміни набули чинності 4 березня 2009 року.

Відтепер згідно з порядком, для реєстрації в державній службі зайнятості як таких, які шукають роботу, і безробітних, крім паспорта і трудової книжки, члени особистого селянської господарства, для яких ця робота є основною, повинні надати довідку, видану сільською, селищною чи міською радою за місцем розташування земельної ділянки про припинення ведення особистого селянського господарства або про вихід з такого господарства.

- Чи можна будувати житловий будинок на землях, наданих для ведення особистого селянської господарства?

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України "Про особисте селянське господарство", особисте селянське господарство - це господарська діяльність, яка проводиться без створення юридичної особи фізичною особою індивідуально або особами, які перебувають у сімейних чи родинних відносинах і спільно проживають, з метою задоволення особистих потреб шляхом виробництва, переробки та споживання сільськогосподарської продукції, реалізації її надлишків та надання послуг з використанням майна особистого селянської господарства, в тому числі й у сфері сільського зеленого туризму.

Згідно з пунктом "а" частини першої статті 91 Земельного кодексу України, власники земельних ділянок зобов'язані забезпечувати використання їх за цільовим призначенням з урахуванням норм Закону України "Про особисте селянське господарство".

Відповідно до частини першої статті 38 Земельного кодексу України, до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, суспільних будинків і споруджень, інших об'єктів загального користування.

Відповідно до статті 39 Земельного кодексу України, використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням державних стандартів і норм, регіональних та місцевих правил забудови.

Враховуючи викладене, будівництво житлових будинків на земельних ділянках з видом використання для ведення особистого селянського господарства не допускається без зміни цільового призначення земельної ділянки, повідомляє Український Бізнес Ресурс.

Обговорити на форумі