Смертний вирок СРСР
Коломия ВЕБ Портал | Публіцистика та аналіз | 2009-07-13 05:42:06
Як би ретельно вчені й аналітики не втискували історію в прокрустове ложе своєї логіки, вона, історія, живе за власною логікою. Живе за своїми іноді не прогнозованими для людей законами.
Те, що остання світова імперія Радянський Союз розвалиться, прогнозували світлі голови. Бо доля всіх імперій однакова. Однак, абсолютною несподіванкою став такий її раптовий розвал. За якихось три роки — від 1989 до 1991 — непорушна твердиня виявилася побудованою на глевкому торфі. У 1989-му, коли новостворені громадські організації ("Просвіта", "Поступ", "Рух") почали штурмувати мирними засобами бастіони імперії, український уряд мовчав. Голова ВР Леонід Кравчук вів марні дискусії з засновниками "Руху" Іваном Драчем про недоцільність існування організації, яка "дублює функції КПРС". Єдиний і останній Президент СРСР Михайло Горбачов виявився безсилим стримати зініційований ним відцентровий рух. Перестарілі кремлівські вожді вдалися до останньої спроби втримати розвал СРСР — створили ГКЧП. І цим тільки пришвидшили кінець імперії.
Тоді й почався "парад суверенітетів", в авангарді якого крокували країни Прибалтики. Український уряд був дуже обережним і лояльним доостанку. Однак, йому нічого не залишалося, як прислухатися до волі народу і проголосити 16 липня 1990 року Декларацію про державний суверенітет України. Декларація ще не мала сили закону, Україна ще перебувала у складі СРСР. Проте фундамент для створення незалежної держави було вимурувано.
У Декларації виписано десять розділів.
У розділі ІІІ "Державна влада" вперше в Україні офіційно визнано принцип розподілу влади на законодавчу, виконавчу та судову. Радянська Україна, як колонія Росії, дотепер такого пункту в своїй Конституції не мала.
У розділі "Громадянство Української РСР" громадянство проголошено як самостійне, а не похідне від союзного.
Декларація про державний суверенітет означала смертний вирок СРСР. А вже через рік його було виконано. Сталося це вікопомного 24 серпня 1991 року.
Автор: Гр. ОРДИНЕЦЬ
Джерело: Вільний голос для Коломия ВЕБ Порталу
Обговорити на форумі
Те, що остання світова імперія Радянський Союз розвалиться, прогнозували світлі голови. Бо доля всіх імперій однакова. Однак, абсолютною несподіванкою став такий її раптовий розвал. За якихось три роки — від 1989 до 1991 — непорушна твердиня виявилася побудованою на глевкому торфі. У 1989-му, коли новостворені громадські організації ("Просвіта", "Поступ", "Рух") почали штурмувати мирними засобами бастіони імперії, український уряд мовчав. Голова ВР Леонід Кравчук вів марні дискусії з засновниками "Руху" Іваном Драчем про недоцільність існування організації, яка "дублює функції КПРС". Єдиний і останній Президент СРСР Михайло Горбачов виявився безсилим стримати зініційований ним відцентровий рух. Перестарілі кремлівські вожді вдалися до останньої спроби втримати розвал СРСР — створили ГКЧП. І цим тільки пришвидшили кінець імперії.
Тоді й почався "парад суверенітетів", в авангарді якого крокували країни Прибалтики. Український уряд був дуже обережним і лояльним доостанку. Однак, йому нічого не залишалося, як прислухатися до волі народу і проголосити 16 липня 1990 року Декларацію про державний суверенітет України. Декларація ще не мала сили закону, Україна ще перебувала у складі СРСР. Проте фундамент для створення незалежної держави було вимурувано.
У Декларації виписано десять розділів.
У розділі ІІІ "Державна влада" вперше в Україні офіційно визнано принцип розподілу влади на законодавчу, виконавчу та судову. Радянська Україна, як колонія Росії, дотепер такого пункту в своїй Конституції не мала.
У розділі "Громадянство Української РСР" громадянство проголошено як самостійне, а не похідне від союзного.
Декларація про державний суверенітет означала смертний вирок СРСР. А вже через рік його було виконано. Сталося це вікопомного 24 серпня 1991 року.
Автор: Гр. ОРДИНЕЦЬ
Джерело: Вільний голос для Коломия ВЕБ Порталу
Обговорити на форумі