Чи доцільно сьогодні говорити про вступ України до НАТО?

Сьогодні дванадцята річниця підписання у Мадриді Хартії про особливе партнерство між Україною та НАТО. Що за ці роки було зроблено і чого не було зроблено для вступу України до НАТО? Які в нас перспективи в майбутньому? Яку роль Україна виконує на геополітичній дошці світу? На ці та інші актуальні питання сьогодні відповідав Юрій Романюк, голова Всеукраїнської громадської організації "Україна в НАТО".

Говорячи в контексті сьогоднішньої події, доводиться тільки з сумом констатувати, що українсько-натівські стосунки з кожним днем і з кожним роком все послаблюються і послаблюються. Символічним підтвердженням цього є візит Президента США Барака Обами до Росії. Він підтвердив, що задля стратегічної геополітики, яку потрібно реалізувати США і Росії українсько-натівські відносини відносяться на другий план. Окрім того, викликає велике занепокоєння зміна зовнішньої риторики нової адміністрації Сполучених Штатів Америки. В Москві Обама визнав право Росії мати зону впливу над колишнім пострадянським простором. Це те, чого ніколи собі не дозволяли ні Клінтон, ні Буш.

Після зміни президентів в США і з приходом Обами змінилися стратегічні пріоритети і завдання щодо розширення НАТО на схід не стало в цьому списку першочерговим. Таким чином, США найближчим часом взагалі не планує, на думку Юрія Романюка, а зокрема, нинішня каденція президентства Обами точно не буде пов’язана з активізацією українсько-натівських стосунків.

Те, що Росія і США змінили філософію своїх стосунків з відверто холодних на відверто теплі, відбулося, вочевидь, після домовленостей в Москві. В українському контексті важливим є той факт після зустрічі голів держав, Росія дала згоду на транзит через свою територію повітряним шляхом американської військової техніки до Афганістану. А також в обмін на підтримку Росією інтересів США в інших країнах (Іран, Ірак, Північна Корея) адміністрація Обами забуде про важливість приходу НАТО в Україну. Президент США конкретно заявив, його країна не буде більше проводити активну кампанію по залученню України та Грузії до Північно-Атлантичного Альянсу. Такий крок свідчить про те, що Америка змінила свій політичний курс на 180 градусів.

В найближчі 4 роки Україна не стане членом НАТО з тієї причини, що Сполученим Штатам не вдасться остаточно розв’язати проблему в Ірані, а оскільки Росія є постійним представником Ради Безпеки ООН, то без цієї країни США не може здійснити свої плани. Росія може заветувати будь-яке рішення США. Питання про Ірак ще довго буде стояти на порядку денному. Така сама ситуація з афганським конфліктом. А щодо Північної Кореї, то взагалі важко Юрієві Романюку зробити якісь конкретні прогнози. Такі геополітичні і стратегічні проблеми, які існують на нашій планеті, взялася розв’язувати США.

З гіркотою в голосі голова Всеукраїнської громадської організації "Україна в НАТО", зауважив, що Україна на сьогодні втратила унікальний шанс стати частиною Північно-Атлантичного Альянсу. За часів Кучми у період 2000-2001 року був самий плідний момент в інтеграції Украйни до НАТО. Та не так сталося, як гадалося. Через міжнародний скандал, пов’язаний з вбивством журналіста Георгія Гонгадзе та з розмовами про причетність до цього злочину тодішнього Президента України, українсько-натівські стосунки було заморожено до обрання нового Президента. З приходом Ющенка перспективи долучення України до НАТО в 2005-2006 році набула чергового апогею. Тоді в 2007 році на румунському самміті готувалася реалізація вступу нашої держави до міжнародного військового альянсу, але знову ж таки цього не сталося.

На сьогоднішній день, коли партія регіонів здобула широку підтримку серед населення та цілком реалізувала себе на внутрішньому політичному полі України, вона поширює серед людей антинатівську істерію. При такому стані речей адміністрація Президента нічого не робить для поширення інформації серед населення про доцільність приєднання держави до НАТО та не ведеться ніякої внутрішньої політичної кампанії по роз’ясненню цього питання. Політична еліта не має в цьому плані ніякого консенсусу. Політики чекають свого зоряного часу під час виборів, коли зможуть вдало маніпулювати думкою людей стосовно НАТО, тому що ця тема є постійним подразником і одним з кльочових передвиборчих гасел всіх антидемократичних сил. Така політика проводиться з ціллю завоювання кількох відсотків голосів. Юрій Романюк зробив сміливе припущення щодо проведення президентських виборів на відверто антинатівській позиції. Ні одна політична сила, яка має шанси подолати 5-10% бар’єр не буде зараз піднімати таке болюче питання, тому що воно зараз є безнадійно безперспективним.

Автор: Оксана РИЖУК, Коломия ВЕБ Портал
Обговорити на форумі