Україні підклали імпортну свиню

Юлію Тимошенко багато хто звинувачує у нездоровій схильності до ручної роботи. На перший погляд все вірно: прем'єр керує економікою в ручному режимі, тисне на виробників, втручається в ціноутворення – загалом, всіляко роздратовує вільний ринок. Але останнім часом тренд змінився – тепер Юлію Володимирівну можна критикувати за занадто благодушний лібералізм.

Чого варта, наприклад, історія з ліцензіями на імпортне м'ясо, які уряд скасував днями? Коли цю новацію тільки вводили, хотіли, звичайно, як краще: врегулювати обсяг поставок закордонного м'яса, відсікти неякісний товар і демпінг, що веде до збитків українських м'ясників.

Вийшло як завжди. У МінАПК підбили підсумки і ахнули: виявляється, за максимальної ємності нашого ринку в два мільйони тонн м'яса, імпортерам видали ліцензій на ввезення 4-х мільйонів тонн. Захистили виробника, нема чого сказати. А головне – все за ліцензією.

Крах надій міністра. Для міністра аграрної політики Юрія Мельника ця сумна статистика стала крахом надій. Ще в 2007 році контроль за імпортом за допомогою ліцензій був його ідеєю-фікс.

"Ліцензування не стане перешкодою для добросовісних імпортерів і не вплине на обсяг їх імпорту, але дозволить оперативно контролювати якість ввезених товарів. До цього ми мали таку можливість тільки через 2-3 місяці після їх появи в Україні", - агітував тоді міністр. Більше того, ліцензування має допомогти збільшити виробництво свого м'яса практично на третину, впевнено говорив Мельник.

У грудні 2008 року Тимошенко послухала одного з старожилів Кабміну (Юрій Федорович дивним чином "пережив" кількох прем'єрів) та ввела бажані ліцензії. Тут і почалося найнеймовірніше.

"Ліцензії видавалися в Мінекономіки направо і наліво. Ніяких інструкцій, кому дозволяти імпорт і за якими критеріями, схоже, просто не було. А якщо й були, то не виконувалися. Кабмін просто не контролював ситуацію - ліцензування перетворили на порожню платну формальність", - розповіла "Гарту" Марія Колесник, керівник аналітичного департаменту консалтингової агенції "ААА".

Підсумок виявився плачевним. "Імпорт м'яса в Україну досяг критичних обсягів. Тільки в травні було завезено 42 тис. тонн м'яса, а за 5 місяців поточного року - близько 140 тис. тонн", - з точністю до навпаки змінилася риторика МінАПК. За даними інвестиційної компанії "Phoenix Capital", це в два рази більше в порівнянні з аналогічним періодом минулого сезону. "М'ясо завозиться найнижчої якості", - продовжив самокритику Мельник.

З м'ясників зробили котлету. Враховуючи, що за час кризи більше м'яса ми їсти не стали, можна уявити, який удар від конкурентів отримали українські тваринники. У корпорації "Тваринпром" заявляють, що своїм ліцензуванням уряд допоміг імпортерам завезти м'яса на два роки наперед.

Трохи скромніші цифри у Юрія Мельника: уряд проморгав, що імпортери ввезли річний ліміт всього за п'ять місяців. При потребі України в 150 тис. тонн імпортного м'яса на рік, імпортери за січень-травень привезли в країну 140 тис. тонн.

Далі – взагалі убивча арифметика. При оптовій вартості іноземної свинини 18,5 грн./кг український виробник просто перестане існувати – наша свинина йде по 25-27 грн. за кілограм. І в цьому немає провини вітчизняного тваринництва. Працюючи без державних дотацій, які в Європі та Америці фермери отримують регулярно й багато, ми самі залишили себе без низьких цін.

"На даний момент залишився тільки один бар'єр - 13% мита на імпортне м'ясо, що діє за рішенням Конституційного суду. Але це тільки до вересня, та й то загрожує серйозними санкціями з боку СОТ", - говорить Марія Колесник.

Реекспорт на експорт. Як кажуть аналітики, пустивши ситуацію на ліцензійний самоплив, уряд досяг одразу трьох цілей.

Перша – створив видимість контролю над імпортерами. Друга – наповнив ринок відносно недорогим м'ясом, уникнувши стрибка цін і необхідності дотувати свого виробника (те, що українське поголів'я худоби скорочується на 5-6% на рік - питання для Кабміну десяте). І третє - дозволив імпортерам, які, за словами політолога Костя Бондаренка, мають потужне лобі в БЮТ, "як-не-як вижити" під час кризи.

І не тільки імпортерам - харчові магнати партії теж зацікавлені в більш дешевій сировині із-за кордону. Серед найбільш відомих бютівських "харчовиків" - Євген Сігал, Анатолій Семинога, Андрій Веревський, Михайло Зубець, Олександр Фельдман. Всього аналітики налічують у блоці Тимошенко до 10 лобістів аграрно-харчового сектору.

Більш темною пеленою покрите питання транзиту м'яса через Україну – так званого реекспорту, з яким активно бореться на своїх кордонах Росія. Звичайно, ліцензії, видані на 4 млн тонн, можуть бути просто перестраховкою імпортерів. А можуть бути і реальним відображенням того, що Україна – транзитна артерія з Європи в Азію. І якщо кількість реекспорту різко зросте, то до газових воєн з Росією можуть додатися інші старі знайомі - "м'ясні" війни. Наприклад, між Білоруссю і РФ вони і не закінчувалися.

Правда, всього цього може і не бути – якщо влада одумається. "Зараз в кулуарах обговорюються деякі зміни в порядок ввезення м'яса на територію України. Але я знаю лише про факт таких обговорень, а не про їх предмет", - розповіла Марія Колесник, головний аналітик агентства "ААА".

До чого зазвичай домовляються в кулуарах української влади ми бачили зовсім недавно, під час скандальної коаліціади. Напевно, знову спробують схрестити бика зі свинею – як до того схрещували Януковича з Тимошенко. Та ось тільки знову нічого не вийде, повідомляє Гарт.

Обговорити на форумі