Родослівна "собаки" породи @

Ми в наш високотехнологічний вік перестали асоціювати пошту з поштовими голубами і запрягами швидких коней, на яких гінці гранично швидко доставляли листи. Голуби перетворилися в простих вуличних жебраків, а коні тепер воліють самореалізовуватися на іподромі. Але на допомогу нам прийшла стара добра собака. Вірніше, її електронний варіант, з якими ми стикаємося практично щодня.

Хто не знайомий сьогодні з символом "@"? Напевно, лише зверхлінива людина, у якоїї руки не доходять завести знайомство з комп'ютером і такою корисною річчю, якою є Інтернет. А у електронної собачки робота насправді собача. Щодня їй доводиться брати участь у пересиланні мільйонів електронних листів, і тому вона не знає відпочинку ні вдень, ні вночі, ні навіть в часи великих катаклізмів.

Сьогодні знак @ став одним із самих головних популярних символів нашого спільного комунікаційного простору, з яким так завзято борються антиглобалісти. Що ж означає цей таємничий знак, звідки він узявся і які додаткові функції поклало на нього людство? Спробуємо відповісти на ці питання, покопавшись в давнині і заглянувши в недалеке минуле нашого технічного прогресу.

@ - Це лігатура, що означає "at". Це слово носить комерційний характер в цьому випадку. Походження самого символу @ невідомо. Зате є безліч непідтверджених припущень на цей рахунок.

Канонізований в 90-х роках минулого століття символ @ веде нас, по крайній мірі, в VI століття нашої ери. Бертольд Аллман, який був викладачем латині в США, датує "собачку" VI-VII століттями нашої ери. Сам символ - це з'єднання літер латинського приводу "ad", що в перекладі з мертвого мови фармацевтів значить "за напрямом". Багато століть тому латинська буква "d" писалась, як би завертаючи всередину себе букву "а". Саме в результаті такого алфавітного сполучення і утворився символ @.

Існує ще й історичний факт, який зв'язує "собачку" з торгівцями вина, які орудовали на Піренейскому півострові в XVI столітті. Вони продавали своє вино в 15-літровими судинах, які називалися "арроба", що в перекладі з арабської означає "чверть". Цікаво, що сьогодні під французькою та іспанською мовами символ @ називають саме "арроба".

"Комерційне at" бере свій початок від торгівельних розрахунків. Наприклад, в давнину писали: 5 яблук @ 3 монет = 15 монет. Тобто англійське "at" в даному випадку можна замінити українським "за". Цей символ довгий час застосовувався в сфері бізнесу, тому він був розміщений на клавіатурі друкованих машинок: він був присутній вже на першій моделі, яку компанія Underwood виробила в 1885 році. Пізніше "собачка" перекочувала і на комп'ютерні клавіатури.

Отже, ми можемо зробити висновок, що символ @ досить старий і від нього пахне старожитностями, адже вже багато століть тому він був присутній як у греко-романських, так в іспано-арабських мовах в якості комерційного символу. Щоправда, для різних регіонів у нього була своя особлива величина.

60-ті роки минулого століття ознаменувалися появою перших у світі суперкомп'ютерів. Якщо врахувати їх розміри і можливості, то сьогодні вже мова просто не повернеться назвати їх "супер". Але на той час комп'ютери, які могли обслуговувати відразу декілька терміналів, були насправді технологічним проривом людства. Саме тоді і з'явилися перші програми, здатні передавати повідомлення в реальному часі між користувачами. Але таке повідомлення можна було передавати лише з терміналу на термінал, а не з комп'ютера на комп'ютер.

Восени 1971 року Рей Томлінсон, інженер компанії BBN, зайнявся модернізацією програми SNDMSG для операційної системи Tenex. Він домігся бажаного результату, і передача повідомлень між користувачами окремих хостів стала можливою. Саме Рей Томлінсон вибрав знак @ як роздільник між ім'ям користувача і назвою хоста. Уже в наші дні його запитали, чому він вибрав саме цей символ? Він відповів, що йому хотілося, щоб це був такий знак на клавіатурі, який би не зустрічався ні в одному імені. Тобто знак, який би не був часто вживаних символом. Це допомогло уникнути плутанини.

Саме тоді, близько 40 років тому, було відправлено перше електронне повідомлення по мережі ARPANET. Його успішно передали з одного комп'ютера на інший і роздрукувати на терміналі. Так і з'явилася електронна пошта, яка з плином часу обросла різними протоколами. Але за великим рахунком вона залишилася незмінною з тих пір.

На початку 70-х років минулого століття це не здавалося таким значним. Ніхто навіть не спромігся запам'ятати точну дату, коли було передано перше в світі електронне повідомлення. Ніхто не задумувався тоді про глобальний технологічний зсув, адже мережа, по якій здійснилася передача повідомлення, складалася всього-навсього з ... 15 комп'ютерів. Рей Томлінсон дуже скромна людина. Усвідомивши всю історичну цінність проробленої ним роботи, він міг би багато дофантазувати. Але сьогодні він просто говорить, що текст першого повідомлення складався, начебто, з простого набору символів. Це коли пристарілого вченого почали діставати журналісти, він почав відповідати, що в першому повідомленні була цитата з геттісбергської промови Авраама Лінкольна щодо відкриття нового цвинтаря жертв громадянської війни 19 листопада 1863 року. Ученому можна пробачити таку його єресь, адже не секрет, що журналісти можуть бути дуже нудними і настирними.

Якщо хтось до сих пір не усвідомив всю важливість канонізованого символу, який прийняв весь світ, слід сказати про те, що в лютому 2004 року Міжнародним союзом електрозв'язку в абетку Морзе для зручності передачі адрес електронної пошти був уведений код для символу @, який поєднував латинські літери "а" і "з". Адже символ @ відображає спільне написання саме цих двох літер.

Чому ми цей символ називаємо "собачкою"? Все до смішного просто. Це пов'язано з появою ще в радянські часи комп'ютерної гри, де символ @ бігав по екрану і по ігровому сценарію означав саме собаку, яка допомагала головному герою пробиратися у важкодоступні місця. Але не варто забувати і про значення цього символу - "at". Цікавим є той факт, що з татарського "ет" перекладається як "собака". Анархісти в свою чергу нерідко застосовують цей символ, замінюючи їм традиційний знак анархії.

У різних країнах і в різних мовах "собачку" називають по-різному. Наприклад, болгари називають його "мавпою". Голландці, німці, фіни, поляки, угорці та африканці вбачають в символі @ "мавпячий хвостик". Ізраїльтяни дали йому назву "штрудель" в честь знаменитого віденського яблучного рулета. В Іспанії нерідко символ асоціюють з цукерками закрученноими в спіраль, яку зазвичай роблять на Майорці. В Кореї, Туреччині, Іспанії та Італії цілком логічно його прозвали "равликом". Примітно, що в Україні символ @ теж частенько називають "равликом". У Данії та Норвегії у нього досить коротка назва, що означає "слоновий хобот з літерою "а" на кінці". У Чехії та Словаччині його охрестили "рольмопс" - так ще називають оселедець під маринадом. У Тайвані це "мишка", у Фінляндії нерідко це "кішка, що звернулась калачиком". В Угорщині розглянули в символі хробака, а в Швеції - слона. У Сербії @ називають "дурнуватою А", а у В'єтнамі - "скрюченною А". У Японії символу дісталася назва "наруто" за назвою водовороту Наруто.

Ми називаємо його просто "собакою". Вона стала нам справжнім другом, без якого ми не мислимо нашої електронної переписки. Щоправда, для різноманітності ми її в неофіційному порядку нагороджуємо символ і іншими іменами. Такими, наприклад, як вухо, плюшка, жаба, баран і навіть крякозябра. Впевнений, що у цього символі ще дуже плідне майбутнє. Звичайно, якщо ми не замінимо його ще якимось породистим і таким же необхідним "звіром", повідомляє Mobus.

Обговорити на форумі