США та Росія: інтереси де в чому збігаються

"Якщо вже нам не вдалося подолати розходження в наших поглядах, то ми можемо принаймні спробувати зробити світ безпечнішим". До цих слів Джона Ф. Кенеді можна звести очікування російського президента Медвєдєва, аби під час візиту до Москви президента США Барака Обами розпочати російсько-американські відносини з цілковито нової вихідної точки.

Слова Кенеді походять із часів кубинської кризи, конфлікту, який виник через спробу Москви розташувати ракети з ядерними боєголовками на карибському острові, під самим носом у Вашингтона. Радянський Союз тоді пішов таки на поступки в цьому протистоянні. Справа не дійшла до відкритої війни, чого всі тоді так боялися. Медвєдєв же тепер намагається провести майже неприховані паралелі з тодішнім часом, стверджуючи, що слова Кенеді залишаються актуальними й нині.

Погрози досі залишаються актуальними. Таким чином Медвєдєв, очевидно, натякає на те, що тепер Росія потрапила в ситуацію, коли вона відчуває загрозу з боку Америки. Російське керівництво стверджує, що американські плани розташування елементів протиракетного захисту у Центральній Європі, які, нібито, за американським твердженням спрямовані проти іранських ракет, насправді придумані для того, аби змінити рівновагу стратегічного ядерного стримування на користь Америки. Саме тому у день виборчої перемоги Обами Медвєдєв погрожував розташувати в Калінінградській області нові ракети в тому разі, якщо Америка не припинить реалізацію планів щодо протиракетного щита.

Погрози Медвєдєва все ще залишаються актуальними. До них додається ще один аргумент, на якому Медвєдєв ще раз наголосив наприкінці минулого тижня: підписання нового Договору щодо обмеження стратегічних ядерних озброєнь, за що так виступав навесні Барак Обама, можливе лише в тому випадку, коли Америка відмовиться від системи протиракетного захисту в Центральній Європі.

У розмові з журналістами західних ЗМІ напередодні візиту до Москви Обама підтвердив свої наміри, які він висловив невдовзі після інавгурації про спробу "перезапустити" відносини з Росією. Із президентом Медвєдєвим існують високі шанси налагодити добрі взаємини, оскільки він сам робить ставку на поступ у справі ядерного роззброєння. Медвєдєв чітко усвідомлює, що старі методи себе вичерпали. У той же час Обама вважає чинного російського прем’єра Путіна тою людиною, яка все ще в той чи інший спосіб намагається повернутися до старого мислення.

Сповнені надії сигнали з Вашингтона. Однією ногою Путін стоїть на шляху, що веде у минуле, другою – на шляху до майбутнього. Дуже багато залежить від того, чи Путін нарешті усвідомить, що актуальні відносини зі Сполученими Штатами не можна більше будувати на взірцях, взятих із часів Холодної війни. Перебуваючи в російській провінції, де він зустрічався з комбайнерами, Путін зазначив, що з великою цікавістю слідкує за тим, в якому напрямку піде розмова Обами з президентом Медвєдєвим щодо зовнішньополітичних питань і питань безпеки. За його оцінкою, напередодні з Вашингтона надійшли обнадійливі сигнали.

Путіна, так можна витлумачити слова Барака Обами, у Вашингтоні вважають гальмом, атавізмом із тих часів, на яких вже давно треба було поставити крапку. Після початкового політичного зближення з Вашингтоном під час його першої президентської каденції, Путін зробив різкий поворот у взаєминах зі Сполученими Штатами. З його точки зору, Америці можна інкримінувати такі провини: інвазія в Ірак, розширення НАТО на Схід, плани побудови системи протиракетного захисту в Центральній Європі та підтримка "кольорових революцій" у колишніх радянських республіках.

Два роки тому Путін вивів Росію з участі в Договорі про звичайні озброєння в Європі. Деякі аналітики вважають, що його метою при цьому було створення більшого ігрового військового простору на Кавказі. Критичні зауваження з американського боку щодо дефіциту демократії в Росії Путін обурено спростовував, стверджуючи, що вони служать лише намаганню послабити Росію. Тим часом у близьких до Кремля ЗМІ наростав антиамериканський голос.

Охолоджено до крижаного рівня. Російські критики Путіна припускають, що всі ці дії спрямовані на те, щоб виправдати свою внутрішньополітичну владну монополію. Війна проти кандидата на вступ до НАТО Грузії у серпні минулого року, яка, за визначенням деяких російських спостерігачів, несла в собі елементи опосередкованої війни з Америкою та НАТО, адже тут йшлося, зокрема, і про те, щоб провести червону смугу щодо намагань "втрутитися" у ту сферу інтересів на пострадянському просторі, яку зарезервувала собі Росія. Всі ці події охолодили взаємини Росії з Америкою та країнами-членами НАТО до крижаного рівня.

Обама, як зауважують провідні російські політологи, зокрема директор московського Карнегі-центру Дмітрій Тренін, не повинен перед Кремлем відповідати за політику свого посередника Джорджа Буша. Саме цим Обама й намагається скористатися, аби залучити Росію до співпраці в тих питаннях, розв’язання яких є надзвичайно важливими для Вашингтона. Тренін називає, зокрема, мету Америки знищити терористичну мережу Аль-Каїда, розв’язати афгансько-пакистанський вузол, а також вирішити ядерні суперечки з Іраном і Північною Кореєю. Попри розходження інтересів росіян та американців у багатьох принципових питаннях, експерти в Росії вбачають у названому секторі велику можливість збігу інтересів обох сторін. Адже ескалація нестабільності та відновлення сили Талібаном у Афганістані та Пакистані загрожує також безпосереднім інтересам безпеки Росії. Тому Росія, в принципі, готова до співпраці з Америкою в цих питаннях.

Росія відкриває свій повітряний простір. Безпосередньо перед від’їздом Обами зовнішньополітичний речник Медвєдєва повідомив, що Росія готова відкрити свою територію та свій повітряний простір для постачання вантажу військового призначення до Афганістану. Водночас Міністерство закордонних справ Росії заявило, що переговори щодо Договору про обмеження стратегічних озброєнь дають підстави для оптимізму, очікується, що обидва президенти під час візиту Обами підпишуть протокол про наміри, аби продемонструвати обопільну добру волю, а також окреслити параметри майбутнього Договору, зокрема, максимальні межі для ядерних боєголовок та несучих систем.

У неділю Медвєдєв натякнув на те, що він вважає за можливе досягнути з Обамою згоди в суперечці щодо протиракетного щита, тож справі укладання нового Договору про обмеження стратегічних ядерних озброєнь ніщо більше не загрожуватиме. Радник Обами з питань Росії та Євразії Майкл МакФол [Michael McFaul], проте, виключив можливість, що цими днями відбудеться торг щодо протиракетного щита, адже мова йде не лише про національні інтереси, але й інтереси союзників. Проте, він висловив сподівання, що в Росії певним чином це питання вдасться запустити в рух та надати імпульсу співпраці.

"Попри евентуальні тертя, актуальним, як і раніше, залишається й питання майбутнього розширення НАТО", – зазначив МакФол. Адже Обама теж є прихильником відчинених дверей. Проте, як зауважив Тренін, у найближчій перспективі не слід очікувати, що Україна чи Грузія, з огляду на свої внутрішньополітичні ситуації, спроможуться пройти в ці двері. Тож тема розширення НАТО наразі втратила свою гостроту.

Інші російські фахівці з питань зовнішньої політики, як наприклад Сєргєй Караганов, навіть роблять ставку на досягнення "великого порозуміння" між росіянами й американцями, так званого Big Deal, та побудови нової архітектури безпеки на євроатлантичному просторі. Але статися це може, за словами Караганова, виключно за умови, якщо Вашингтон визнає право Москви мати свої зони впливу на пострадянському просторі. Стрижнем цієї концепції є план Медвєдєва побудови нової архітектури безпеки. Все інше, на думку Караганова, це – другорядні політичні питання, які не мають особливого значення. Те, що Обама зокрема і Захід загалом піде на такі умови, Тренін вважає малоймовірним. Тому якогось революційного прориву в американсько-російських відносинах очікувати марно.

Автор: Міхаель Людвіг [Michael Ludwig]
Назва оригіналу: Auf der Suche nach Schnittmengen
Джерело: Frankfurter Allgemeine Zeitung, 07.07.2009
Зреферував Любко Петренко, Західна аналітична група
Обговорити на форумі