Традиції свята Івана Купала досі живуть?

Сьогодні на вулицях Коломиї можна спостерігати невисоку активність серед молоді, адже вчорашня ніч вдалася на славу! Відома вона як "купальська" - це перша частина свята, а інша – розпочалася сьогодні зранку в церквах з богослужіння. За церковним календарем 7 липня відзначено як Різдво Івана Христителя. Шляхом злиття язичницьких та християнських традицій і утворилося свято Івана Купала.

Полум’я купальського вогнища пробуджує уяву та спокушує віддатися веселому дійству навколо нього. Купальські свята відзначалися з часів язичництва в честь Бога Сонця Купайла (або Купала). За старим стилем святкування припадали на 23 червня. Це – час, коли сонце досягає своєї найвищої точки на небі та залишається в такому положення протягом деякого часу, яке називається літнім сонцестоянням. Потім, досягнувши повного прояву своєї творчої сили, воно повертає на зимовий шлях, втративши свою могутню владу над природою, і починає все нижче і нижче опускатися над горизонтом. З цього часу дни стають коротшими і темні сили ночі кожної днини забирають по кілька хвилин. Вся природа, відчуваючи пік розквіту, спішить жити повним життям. Люди ж надали цим подіям особливого колориту. Язичники вірили в сили природи і надавали багатьом явищам цікавих тлумачень, звідки і народилися численні обряди та традиції українського народу в день Івана Купала. Пращури дослухалися до життєдайної мудрості природи та славили Землю, Воду, Вогонь, Сонце, Вітер та все живе.

Головна особливість купальської ночі – це вогнища, яким надавали особливої сили. Навколо них танцювали, через них стрибали: хто краще це зробив – буде щасливим. Молодь та діти, настрибавшись через вогнища, влаштовували веселі ігри, водили хороводи, співали гаївки. Дівчата у цю ніч шукали собі пари, пускавши віночки, сплетені з різних запашних квітів і трав, на воду. Хлопець, який спіймав цей віночок і є судженим.

Існує також повір’я, що в найкоротшу ніч не можна спати, тому що стає активною вся нечиста сила – відьми, русалки, змії, чаклуни, мавки та водяний.

Характерною прикметою цього свята є багаточисленні звичаї та традиції, пов’язані з рослинним світом. Всі трави, зібрані в цей день, мають надзвичайні лікувальні властивості. Найголовнішою рослиною є папороть. Квітку папороті йшли шукати найсміливіші юнаки, адже лихі сили полюють на ту людину, яка її знайде. Хто її зірве, той усе на світі знатиме, дістане без труднощів усі скарби, матиме чудодійну силу робити все тією рукою, яка зірвала Квітку щастя. Той щасливець причарує найкращу дівчину, матиме найвищий урожай, не боятиметься лихих сил.

Зараз же залишаються звичаї збиратися великими компаніями коло водойми та палити ватру. Правда, тепер молоді люди палять автомобільні шини, а замість хороводів навколо ватри тепер надають перевагу ситній вечері та великій кількісті алкоголю. Люди святкують, але часто самі не знають що. В наш час романтичні намагання знайти рідкісну квітку папороті залишаються лише казкою.

Багато звичаїв з часом втратили свою силу та забулися. Зокрема, це сталося і через постійне переслідування язичницького свята церквою. Практично в усі часи всі обряди трактувалися як диявольські. З часом церковні служителі зрозуміли нерозривний зв’язок українського народу з своїми древніми традиціями та поєднали свято Купала з церковним святом Різдва Івана Христителя. Христос презентував Івана, кажучи: "Між народженими від жінок нема більшого понад Івана" (Лк. 7.28). Саме нині ми пригадуємо подію дивного народження Предтечі Господнього. Зауважимо, що церква так урочисто відзначає народження лише трьох осіб: Icyса Христа, Пречистої Діви Марії та Івана Предтечі.

Автор: Оксана РИЖУК, Коломия ВЕБ Портал
Обговорити на форумі