L'Osservatore Romano: Маленька революція у Ватикані

Здавалося б, офіційне видання Ватикану L'Osservatore Romano - єдина газета, яка не буде друкувати некролог про "передчасно померлого Майкла Джексона". І тим не менше такий матеріал з'явився в газеті 26 червня. L'Osservatore Romano назвала Джексона "справжньою легендою поп-музики", "великим танцюристом", майстром змішування музичних стилів. "Для своїх прихильників він завжди залишиться живим, - пише видання. - Таким же, як Елвіс Преслі, Дженіс Джоплін або Джиммі Хендрікс. Не дивуйтеся, якщо через кілька років ви почуєте, що хтось бачив Джексона на заправній станції".

Спостерігачі і ватиканісти відзначають, що журналіст Джанмарія Віан, призначений головним редактором L'Osservatore Romano в 2007 році, зробив у виданні справжню революцію. Занудну хроніку папським рухів він поступово перетворює в цікаве і сучасне чтиво. Взимку 2008 року він зробив газету кольоровою, потім прийшла черга різноманітних статей на, здавалося б, несподівані теми.

Під керівництвом Віана L'Osservatore Romano встигла розвінчати міф про те, що Папа Бенедикт XVI носить туфлі Prada. А в листопаді минулого року ватиканський офіціоз відзначив 40-річчя... "Білого альбому" групи The Beatles. Газета спробувала зрозуміти Джона Леннона, котрий сказав в 1966 році таке, що стало скандальним: "The Beatles популярніші від Ісуса Христа". На думку L'Osservatore Romano, це було не що інше, як епатаж молодого англійця, представника середнього класу, якому популярність закружила голову. "Факт залишається фактом, - писала ватиканський газета. - Через 38 років після розпаду групи пісні Леннона і Маккартні демонструють неймовірну живучість, вони залишаються джерелом натхнення для поколінь поп-музикантів". Хто б міг чекати щось подібне від L'Osservatore Romano в 70, 80, навіть 90 роки?! Стаття про The Beatles зайняла половину газетної сторінки, а по сусідству з нею редакція розмістила текст, автор якої з сумом і тугою писав про безповоротні "золоті роки" Голівуду.

Бенедикт XVI, признається Віан, просив його приділяти більше уваги темі жінки в Церкві. Тепер главред L'Osservatore Romano намагається, щоб статті, присвячені абортам, для його видання писали жінки. А до 8 березня 2009 року газета підготувала редакційну статтю під заголовком "Пральна машина і звільнення жінок". "Що з усього придуманого в XX столітті дало західній жінці більшу свободу? - Задавалася питанням редакція. - Хтось говорить, що протизаплідні таблетки. Хтось - що право на аборт. Хтось - що право працювати поза домом. А хтось копає глибше: пральна машина. Поки білизна переться, жінка може пити каву з подругами".

З-за абортів Віан заочно зчепився з американськими католиками-консерваторами. Точніше, вони накинулись на головного редактора L'Osservatore Romano. Віан лише послухав промову президента Барака Обами в американському католицькому Університеті Нотр-Дам, де глава Білого дому закликав до вироблення громадського консенсусу для зменшення кількості абортів. Після чого главред головної ватиканської газети заявив в інтерв'ю виданню Il Riformista, що Обама не схожий на пропагандиста абортів. Між тим саме таким бачить Обаму більша частина американських католицьких єпископів. І тепер католицька преса США перетворила Віана в об'єкт постійних нападок. В опублікованому 17 червня інтерв'ю Віана видання National Review ватиканіст Делія Галлахер весь час переводить розмову на тему Обами і абортів. Відповідаючи на питання журналістки, Віан не раз підкреслював, що його висловлювання з приводу Обами - його приватна думка.

Найцікавіше, що Джанмарія Віан - протеже держсекретаря Ватикану кардинала Тарчізіо Бертоне. Потрібно сказати, що Бертоне - один з ідеологів і провідників, назвемо його так, "ратцінґерівського консерватизму". У цьому контексті призначення Віана поставило деяких ватиканістов у глухий кут: що б все це значило? До цього часу в L'Osservatore Romano журналісти бачили лише ватиканський аналог газети "Правда" часів СРСР, яку доводилося вивчати чи не під мікроскопом, щоб розглянути які-небудь тенденції в радянській політиці.

"Хтось, напевно, зверне увагу на те, що L'Osservatore Romano нічого не пише про театр, спорт, фінанси, моду, судових справах, не публікує карикатури або шаради... В загальному, не робить того, що могло б привернути увагу широкої публіки". Чиї це нарікання? Бенедикта XVI? Ні. Івана Павла II? Знову ні. Це слова кардинала Джованні Баттісти Монтіні, сказані ще до того, як він став Папою Павлом VI, а саме в 1961 році! Чимало води збігло, перш ніж ватиканський офіціоз дійсно почав змінюватися...

Автор: Станіслав Мінін
Джерело: Независимая газета
Переклад: Олег БОРОДАЧ, Коломия ВЕБ Портал
Обговорити на форумі