Коломийщина славна родом Грабовецьких

Про Петра Грабовецького не можна сказати кількома словами. Майбутній учасник руху опору народився у славному селищі Печеніжин Коломийського району в багатодітній сім'ї. Працював у Печеніжинському лісництві. Брав участь у боях на Воронезькому напрямку. У червні 1943 року при форсуванні р.Сіверський Донець потрапив до німецького полону. Карався у каменоломнях між Віднем і Грацом (Австрія). Перебував у Загребському загоні, що базувався в Альпах. Брав участь у звільненні від німців Бєлграда, Граці. На початку 1945 року біля озера Балатон у тумані заблукав, і знову потрапив у німецький полон. В Угорщині німці посадили полоненого у потяг і відправили в австрійське місто Віс в Альпах, далі – у гори для боротьби з югославськими партизанами. Здійснив 1400-кілометровий піший перехід в румунське місто Альба Юлія, далі – в порт Констанца.

Повернувшись додому, працював у відділенні зв'язку в Печеніжині . За зв'язок з ОУН, підтримку українських партизанів московсько-комуністичні окупанти у 1952 році заарештували і засудили пана Петра на 25 років позбавлення волі та п'ять років пораження в правах з конфіскацією майна. Звільнений у квітні 1956, але перебував з сім'єю на поселенні до 1992. Реабілітований у 1992. Дозвіл повернутися у рідне селище отримав аж 1993.

1 липня 2009 року пану Петру виповнилося 90 років. Привітати з чудовим ювілеєм приїхали до Печеніжина голова Коломийської міськрайонної спілки політичних в'язнів і репресованих Дмитро Гриньків, головний спеціаліст відділу з питань внутрішньої політики та зв'язків з громадськістю апарату Коломийської райдержадміністрації Галина Дрібнюк, представники преси, друзі та родина. Сльози на очах іменинника і його сім'ї свідчили про приємну мить, адже дочекатися такої поважної дати дано не кожному, переживши жорна життєвих бід. Доля не милувала Грабовецього і його сім'ю. Повернувшись через 41 рік до рідної землі, родина Грабовецьких застала у своїй оселі чужу сім'ю, однак люди, які проживали там, зрозуміли їх. Сьогодні родина Грабовецьких живе на вулиці Довбуша у Печеніжині. За словами господаря, колись у цій хатині був бункер, а це вже історія, яка, можливо для Печежина перетвориться з часом у музей, повідомляє прес-служба РДА.

Обговорити на форумі