Ворохта: Рогатий іменинник

Шість років тому ворохтянський єгер Богдан Тороус врятував від голодної смерті благородного карпатського оленя.

Біля двоповерхової господи пана Тороуса завжди людно. З ранку до вечора сюди поспішають туристи та відпочиваючі з місцевих санаторіїв, щоб поглянути на карпатську дивовижу — благородного оленя Сірка, що живе у великому вольєрі за кілька кроків від хати.

"Тварину Богдан Тороус знайшов в одному з господарств верховинського району. Оленя утримували в жахливих умовах. Олень був худий, шерсть вилазила, вуха були розірвані. Але Тороуси швидко відгодували рогача, зробили для нього великий вольєр, і вже через кілька місяців його було не впізнати.

За словами господині, олень дуже любив туристів, охоче підходив до них, демонструючи великі розлогі роги. Але найбільше він дружив із дітворою. "Коли приходила група дітей, – говорить ворохтянка, – то він уже й бігав туди-сюди по вольєрі, то підходив близько, щоб його погладили. І повертався на різні боки, ну майже як у цирку".

За оглядини вольєра та за фотографії з оленем Тороуси грошей ні з кого не брали. Проте, якщо хтось і дасть кілька гривень — не відмовлялися, адже, щоб прогодувати Сірка потрібно понад сто гривень. За місяць тварина з'їдала два мішки вівса, кількадесят кілограмів кормового буряка, взимку ласувала сінцем. І хоча для сім'ї ворохтянського єгеря оленя тримати було не зовсім вигідно, Богдан та Анна вже настільки звикли до тварини, що ні про яку вигоду й слухати не хотіли.

"Із Сірком було чимало клопоту, – каже Анна. – Треба постійно його чесати, міняти лизунці (пеньки із сіллю — авт.), прибирати вольєр, слідкувати, щоб хтось бува не вкрав (бо й таке бувало), але оленя нікуди віддавати не збиралися". Кілька раз до Тороусів приїжджали представники зоопарків зі Східної України та хотіли забрати тварину. Але пан Богдан добре знав, що там у Сірка буде мало місця, а олень звик до майже лісового привілля. Тому й не віддали.

Випустити тварину в ліс також було не можна. За словами пані Анни, це все одно, щоб віддати оленя на вірну смерть, бо він настільки звик до людей, що там його швидко застрелять мисливці, або загризуть вовки. Зараз Сірка перевезли в одне з лісництв Буковини. Там для нього створені усі умови, а найголовніше він знайшов пару. "Треба, щоб у Карпатах було багато оленів, як у давні часи – усміхається жінка. – Бо це ж краса яка!".

Автор: Галина ПЛУГАТОР, Ворохта для Коломия ВЕБ Порталу
Обговорити на форумі