Ведомости: Відмова від вступу Росії до СОТ

Писати про те, що Росія припиняє двосторонні переговори зі Світовою організацією торгівлі (СОТ) і вестиме їх тільки в межах Митного союзу з Білоруссю і Казахстаном, і гірко, і нецікаво.

Нецікаво – тому що це рішення вже багато разів розкритиковане. Гірко – тому що критика абсолютно справедлива і раціональних економічних пояснень "нового курсу" не з’являється. Більше того, рішення прем’єр-міністра суперечить двом прописним економічним істинам, про які ми розповідаємо студентам-другокурсникам: важливість свободи торгівлі та принципова значущість репутації в економічній політиці. Але й не писати не можна – вихід із процесу вступу до СОТ став головним економічним рішенням першого терміну Дмітрія Медвєдєва.

Заява Путіна прозвучала як грім серед ясного неба. Ще за два дні до цього в коридорах Санкт-Петербурзького економічного форуму панувала ейфорія з приводу реального прогресу в переговорах щодо вступу Росії до СОТ. У Санкт-Петербурзі були президент Медвєдєв, усі міністри і віце-прем’єри (але не прем’єр-міністр). І всі вони в один голос – і публічно, і в кулуарах – говорили про те, що досягнення домовленостей про вступ Росії до СОТ дійсно близько. Владімір Путін не став грати за правилами торгових парламентерів. Він показав, що в російській економічній політиці виграє той, хто може "перевернути стіл" – взяти і відмінити всі правила. Його заява повністю дезавуювала всі попередні домовленості – він переніс заплановане створення Митного союзу на більш ранню дату, а вступ до СОТ – на невизначено пізніший термін.

Поставивши умовою вступу Росії до СОТ прийняття туди Митного союзу, прем’єр-міністр Путін фактично відмінив вступ у будь-якому видимому майбутньому. Митний союз навряд чи буде створений до 1 січня наступного року. Ці плани виглядають особливо комічно на тлі молочної війни з Білоруссю і обмеження ввезення м’яса птиці з Казахстану. Навіть якщо (коли) Митний союз і буде створений, на Білорусь чекає дуже довгий шлях до СОТ. Крім того, навіть якщо всі три країни – члени Митного союзу і задовольнятимуть критерії СОТ, поки прецедентів вступу багатобічних митних територій до СОТ не було. І не тому, що ніхто до Путіна або його радників до цього не додумався, а тому, що СОТ – це не тільки митниця, але й послуги, і інтелектуальна власність. А за цими напрямами членів Митного союзу чекає величезна робота.

Невступ Росії до СОТ – це величезна і трагічна помилка. Росії як постачальникові вуглеводнів членство у СОТ дійсно не важливе, але для диверсифікації економіки і залучення іноземних інвестицій це ключова необхідна (хай і не достатня) умова. Не випадково Росія залишилася єдиною великою економікою – не членом СОТ. Вступ до СОТ не вирішить усіх проблем, але захистить несировинних експортерів, допоможе вступити до ОЕСР і підписати нову угоду з ЄУ. Вступ до СОТ допоможе реалізувати ключові положення концепції-2020 щодо розвитку в Росії інноваційної економіки і захисту конкуренції. Незважаючи на те, що багато російських чиновників не вірять у вигоди міжнародної торгівлі, національний інтерес Росії, безумовно, полягає в інтеграції у глобальну економіку і вступі до СОТ. Численні дослідження наслідків вступу Росії до СОТ показують, що економіка країни безумовно виграє, причому саме в тих секторах, розвиток яких необхідний Росії для скорочення відставання від розвинених країн.

Але прямі економічні втрати від заяви Путіна – це ніщо в порівнянні зі знищенням репутації російського уряду. Відмова від вступу Росії до СОТ – це могутній сигнал про те, що слово російського уряду нічого не варте. Більше того – що нічого не варте слово самого голови уряду. Адже з найпершого року президентства Владіміра Путіна вступ Росії до СОТ був оголошений одним із пріоритетів його економічної політики. Його міністр економіки і автор економічної стратегії Герман Греф фактично зробив вступ до СОТ своїм особистим проектом. Тепер з’ясувалося, що багаторазові запевнення про необхідність вступу до СОТ, у тому числі і з вуст самого прем’єр-міністра, були лише пустими балачками.

Владімір Путін не вперше переглядає свої попередні обіцянки. Наприклад, після трагедії в Беслані він відмінив вибори російських губернаторів, хоча багато разів до цього говорив про їх необхідність. Ми економісти, і не нам судити про те, як призначення губернаторів із федерального центру узгоджується з Конституцією, яка оголошує Росію федеральною державою. Врешті-решт, Конституційний суд підтвердив, що відміна виборів губернаторів не суперечить Конституції. Але відміна вступу до СОТ – це очевидна економічна помилка.

Багато фахівців говорять про те, що ця помилка не є незворотною – якщо Владімір Путін так часто міняє свої рішення, то сприймати його слова серйозно не варто. Мовляв, рішення про вступ до СОТ через створення Митного союзу він зможе відмінити так само швидко, як і прийняв його. Насправді якщо ці міркування вірні, то вони підтверджують найгірші побоювання про устрій влади в Росії. Це сигнал про те, що економічна політика в Росії непередбачувана і нераціональна. В умовах економічної кризи немає нічого страшнішого.

Автор: Сєргєй Гурієв [Сергей Гуриев] - ректор Російської економічної школи, професор "Морган Стенлі"; Олєг Цивінскій [Олег Цивинский] – професор Єльського університету і Російської економічної школи
Назва оригіналу: Слово и дело премьера
Джерело: Ведомости: №113 (2383), 23.06.2009
Зреферувала Юлія Павлишин, Західна аналітична група
Обговорити на форумі