Криза повертає вічні цінності – велике і світле кохання на сіні

Не буває зле, аби не вийшло на добре. І мудрі люди знають, що навіть нинішня так звана криза – це не що інше, як повернення до вічних цінностей, які нам заслонило надто велике прагнення комфорту і цивілізації (при цьому не підкріплені жодними душевними якостями). Як то кажуть, тепер знову настає той час, коли бутерброд із яйцем і цибулею під горілку іде зовсім не гірше, ніж фуа-гра - під "Хеннесі". А похід у ліс за грибами чи ягодами цілком здатен замінити шопінг магазинами. Навіть секс починає ставати безкоштовним, тобто, тільки по любові. І що вже казати про велику і світлу любов, яка буває тільки на скирті пахучого, п’янкого сіна!

Власне, такі думки не давали мені спокою під час підготовки матеріалу про заготівлю сіна в одному з господарств Коломийського району. Контраст із сучасністю просто разючий! Довкола вишкірила свої безжальні зуби криза, а тут, у АТЗТ "Степан Мельничук", що у селі Турка, час неначе зупинився. Умиротворена лісова зелень заслоняє від надуманих гризот польову площу, на якій досягло своєї максимальної стиглості різнотрав’я. Прошкують зеленим масивом трактори, під укіс лягає запашна зелена маса, розповсюджуючи навсібіч запаморочливий запах літньої насолоди. Акуратні покоси пестить ніжний червневий вітерець, вони мліють під променями щедрого сонця. День-два, і спеціальні агрегати обертають трав’яну масу, доводячи її до необхідної кондиції. Ще за якийсь час з допомогою трактора висушене зілля формується у круглі сувої, як полотно, - в такому вигляді воно може і зберігатись, і транспортуватись.

- Маємо сто гектарів площ, де заготовляємо сіно для потреб господарства, - розповідає Коломия ВЕБ Порталу заступник голови правління АТЗТ "Степан Мельничук" Михайло Струтинський. – Тут лише частина, але саме тут ми почали заготовлювати сіно. Якщо зберемо все, то для потреб господарства цілком вистачить цієї маси сіна, для згодовування телятам і коровам аж до весни. Водії транспортують сіно до місця збереження, а механізатори відчувають свою особливу місію. Бо коли сієш, доглядаєш – це одна справа, а коли вже збираєш і бачиш, що твоя праця дала реальний результат, - це відчуття ні з чим не порівняти…

…Стоїш посеред поля, вдихаєш п’янкий дурман свіжоскошеної трави і дивуєшся – кудись самі зникають міські тривоги, відходять на другий план негаразди, здаються дрібними такі важливі щойно клопоти. Бо є на світі вічні цінності, яким не страшна жодна криза…



Автор: Софія ОНИКІВСЬКА, Коломия ВЕБ Портал
Обговорити на форумі