Бандерівський туризм
Коломия ВЕБ Портал | Публіцистика та аналіз | 2009-06-15 02:24:49
Днями на Івано-Франківському обласному конкурсі проектів з розвитку туризму одним з переможців 2009 року стала новація "Створення туристичного інформаційно-консультативного центру "Батьківщина Бандери", який запропонувала громадська організація "Бандерівське земляцтво" із села Старий Угринів Калуського району. Чимало спричинився до заснування проекту голова родинного села Степана Бандери Тараса Федорів.
Він стверджує, що в найбільш промисловому районі Прикарпаття — Калуському — може інтенсивно розвитися туризм. Усе так чи інакше обертається навколо постаті Степана Бандери та доби національно-визвольних змагань. В Старому та Середньому Угриновах кожен третій житель так чи інакше був причетний до ОУН- УПА та потерпів у роки тоталітарного режиму. Був вивезений в Сибір і батько пана Федоріва. А він з молоком матері увібрав у себе любов до цього краю, до його історії. "Це ні в якому разі не пафос, - мовить пан Тарас. - Просто для моїх земляків націоналістичні ідеї стали для них не тільки гаслами, але й способом мислення і дій.
Пізніше я поступив на історичний факультет Прикарпатського університету, захистив магістерську роботу про діяльність Степана Бандери. Але сотні томів прочитаних книжок не замінять того, що людина може побачити на власні очі. Разом з учасниками місцевого громадського об’єднання "Бандерівське земляцтво", яке було створене для допомоги розвитку "бандерської столиці" я як історик і голова сільської ради, подумав, що добре було б розробити кілька окремих історико-туристичних маршрутів різних категорій: ностальгійні для ветеранів ОУН-УПА з України та діаспори, науково-пізнавальні для членів молодіжних організацій націоналістичного спрямування, жителів Східної України та іноземців.
Туристам тут мають що запропонувати, адже в Угриновах кожен куточок дихає історією. Перш за все це знаменитий на увесь світ музей Степана Бандери, родинний дім Провідника. Окрім того, у Старому Угринові добре зберігся бункер, в якому загинули хлопці з останньої на Калущині боївки. Така ж боївка є сусідньому Завої. А в селі Бережниця, яке знаходиться за кілька кілометрів від Старого Угринова, народився ще один відомий учасник визвольного руху—"Роберт" (Ярослав Мельник), Та й природа тут просто казкова: ліси, озера, найчистіша в Європі річка Лімниця.
Але за кілька кілометрів від села, у Калуші, знаходяться потужні хімічні підприємства. Проте, як стверджує пан Федорів, Угринови знаходяться в такій місцевості, де від будь-якого шкідливого впливу є чудовий природний захист—гори. А за останні 17 років ми взагалі не відчуваємо, що в Калуші є якась "хімія".
Для реалізації проекту в Угриновах зроблено вже чимало: села газифіковані та телефонізовані, прокладено непогані дороги (хоча, звісно, їх не завадило би підремонтувати). Можна було би й розвивати зелений туризм. Тим паче, що багато молодих угринівських сімей вже мають досвід прийому українських та іноземних гостей. Але поки що це не поставлено на таку основу, як це, наприклад, на Гуцульщині. Тому проект має допомогти не тільки пропаганді краю, але й розвитку туристичної інфраструктури. Хоча ще багато потрібно зробити і для упорядкування території, лісових стежок, реставрації бункерів і т д. Проектом можливо зацікавиться хтось з інвесторів, яким на Прикарпатті готові усіляко сприяти і допомагати, віддати землю в оренду, щоб котеджі для прийому туристів та заклади харчування будувати.
До речі, визначними і пам’ятними місцями такого роду опікуються меценати з української діаспори, але стосунки з представниками української діаспори в Угриновах тільки опосередковані. Хоча для будівництва та ремонтів музею Степана Бандери українці, які живуть закордоном, надали значну фінансову допомогу. Зараз у комплекс Степана Бандери приїжджає дуже багато людей з Європи, Америки, Австралії, країн колишнього Радянського Союзу. І це не тільки етнічні українці, але й іноземці. Звісно, що проект усім подобається, багато приїжджих кажуть, що розповідатимуть про нього закордонним багатіям. Та в Угриновах звикли сподіватися на власні сили та робити поволі конкретні справи, певно завдяки цьому на Калущину завжди з’їжджається чимало туристів.
Автор: Галина ПЛУГАТОР, Старий Угринів для Коломия ВЕБ Порталу
Обговорити на форумі
Він стверджує, що в найбільш промисловому районі Прикарпаття — Калуському — може інтенсивно розвитися туризм. Усе так чи інакше обертається навколо постаті Степана Бандери та доби національно-визвольних змагань. В Старому та Середньому Угриновах кожен третій житель так чи інакше був причетний до ОУН- УПА та потерпів у роки тоталітарного режиму. Був вивезений в Сибір і батько пана Федоріва. А він з молоком матері увібрав у себе любов до цього краю, до його історії. "Це ні в якому разі не пафос, - мовить пан Тарас. - Просто для моїх земляків націоналістичні ідеї стали для них не тільки гаслами, але й способом мислення і дій.
Пізніше я поступив на історичний факультет Прикарпатського університету, захистив магістерську роботу про діяльність Степана Бандери. Але сотні томів прочитаних книжок не замінять того, що людина може побачити на власні очі. Разом з учасниками місцевого громадського об’єднання "Бандерівське земляцтво", яке було створене для допомоги розвитку "бандерської столиці" я як історик і голова сільської ради, подумав, що добре було б розробити кілька окремих історико-туристичних маршрутів різних категорій: ностальгійні для ветеранів ОУН-УПА з України та діаспори, науково-пізнавальні для членів молодіжних організацій націоналістичного спрямування, жителів Східної України та іноземців.
Туристам тут мають що запропонувати, адже в Угриновах кожен куточок дихає історією. Перш за все це знаменитий на увесь світ музей Степана Бандери, родинний дім Провідника. Окрім того, у Старому Угринові добре зберігся бункер, в якому загинули хлопці з останньої на Калущині боївки. Така ж боївка є сусідньому Завої. А в селі Бережниця, яке знаходиться за кілька кілометрів від Старого Угринова, народився ще один відомий учасник визвольного руху—"Роберт" (Ярослав Мельник), Та й природа тут просто казкова: ліси, озера, найчистіша в Європі річка Лімниця.
Але за кілька кілометрів від села, у Калуші, знаходяться потужні хімічні підприємства. Проте, як стверджує пан Федорів, Угринови знаходяться в такій місцевості, де від будь-якого шкідливого впливу є чудовий природний захист—гори. А за останні 17 років ми взагалі не відчуваємо, що в Калуші є якась "хімія".
Для реалізації проекту в Угриновах зроблено вже чимало: села газифіковані та телефонізовані, прокладено непогані дороги (хоча, звісно, їх не завадило би підремонтувати). Можна було би й розвивати зелений туризм. Тим паче, що багато молодих угринівських сімей вже мають досвід прийому українських та іноземних гостей. Але поки що це не поставлено на таку основу, як це, наприклад, на Гуцульщині. Тому проект має допомогти не тільки пропаганді краю, але й розвитку туристичної інфраструктури. Хоча ще багато потрібно зробити і для упорядкування території, лісових стежок, реставрації бункерів і т д. Проектом можливо зацікавиться хтось з інвесторів, яким на Прикарпатті готові усіляко сприяти і допомагати, віддати землю в оренду, щоб котеджі для прийому туристів та заклади харчування будувати.
До речі, визначними і пам’ятними місцями такого роду опікуються меценати з української діаспори, але стосунки з представниками української діаспори в Угриновах тільки опосередковані. Хоча для будівництва та ремонтів музею Степана Бандери українці, які живуть закордоном, надали значну фінансову допомогу. Зараз у комплекс Степана Бандери приїжджає дуже багато людей з Європи, Америки, Австралії, країн колишнього Радянського Союзу. І це не тільки етнічні українці, але й іноземці. Звісно, що проект усім подобається, багато приїжджих кажуть, що розповідатимуть про нього закордонним багатіям. Та в Угриновах звикли сподіватися на власні сили та робити поволі конкретні справи, певно завдяки цьому на Калущину завжди з’їжджається чимало туристів.
Автор: Галина ПЛУГАТОР, Старий Угринів для Коломия ВЕБ Порталу
Обговорити на форумі