Гори кличуть і... застерігають
Коломия ВЕБ Портал | Публіцистика та аналіз | 2009-06-09 04:50:31
Очікуючи на добрий відпочинок в Карпатах, жителі великих міст та іноземці й не здогадуються, що тут їх підстерігає чимало прикрощів та розчарувань.
Мине ще кілька днів, і розпочнеться сезон масових відпусток. Тисячі українців заздалегідь, аби уникнути підвищення цін, розкуповують путівки у Крим та Карпати. Останнє місце відпочинку усіляко рекламується. Тут діють різноманітні програми розвитку зеленого туризму спрямовані на заохочення місцевих жителів займатися прийомом відпочивальників та заробляти для себе й для місцевих бюджетів гроші. Та на жаль, вітчизняний туристичний бізнес ще далеко не досконалий.
За що платимо? Вирушаючи на відпочинок в гори, часто-густо люди не розуміють за що скільки платити. Скажімо за добу перебування у прикарпатському приватному помешканні без харчування доведеться викласти щонайменше 40-100 гривень. У випадку, коли господарі готують їжу, ціни коливаються від 50 до 500 гривень. Отож плата за перебування у карпатських садибах коштуватиме в середньому від 250 до 3 000 гривень за людину. А ще коли путівку купляти в турагенствах, то додайте ще 5-20 відсотків від суми як плату за послуги.
Системи "все включено" у прикарпатських відпочинкових закладах майже немає. За кожну окрему екскурсію, катання на конях, прокат туристичного спорядження, виїзди в гори і т ін, доводиться платити. Отож активним відпочивальникам слід приготувати ще від 300 до тисячі гривень.
Для іноземців такі суми видаються смішними, але для багатьох співвітчизників, на жаль, не дуже. Тому все частіше у Карпатах чується англійська, німецька, чеська та польська, не кажучи вже про російську, мови. Місцевим господарям, аби порозумітися з вигідними клієнтами, доводиться навіть за книги сідати.
Ціна на карпатський відпочинок залежать від престижу закладу, місця його розташування, якості та сервісу. Зараз гуцульські господарі один поперед другого намагаються запропонувати відпочивальникам якнайбільше послуг. Для цього купують різноманітне спортивне спорядження і костюми, які дають напрокат, пропонують різні види масажів, користування ноутбуками та Інтернетом, кількадесят екскурсій краєм, піші та кінні походи у гори, знайомство з народними традиціями та обрядами, полювання, риболовлю, запрошують гуцульських музик, та й навіть живого ведмедя можуть до хати привести, щоб діток повеселив.
Найбільші ціни цього сезону, незважаючи на кризу, експерти передбачають традиційно на курорті "Буковель", зелених садибах Поляниці й Яремче. Зашкалюють суми і у відомих пансіонатах Косова. Натомість у Ворохті, Микуличині, окремих селах Косівщини, Верховинщини ціни приємно здивують. У ще не зовсім "розкручених" зелених садибах вас приймуть і за 50-100 гривень.
З дітьми у Карпати зась? Натомість гуцулів вважають дуже гостинними, проте особливості горянської гостинності можуть неприємно здивувати й бувалих у бувальцях відпочивальників, особливо тих, хто вирушає на відпочинок із дітьми. На мої запитання, чим можуть зайнятися діти відпочивальників, у той час, коли батьки ідуть десь собі розважатися кілька яремчанських газдів та ґаздинь відповіли доволі різко: "Ми не приймаємо туристів з дітьми, бо малі шибеники можуть нам ще дерев’яну хату спалити".
Натомість ґаздиня із садиби "Мрія" Марія Зубко каже, що такого в неї ще ніколи не було. "Якоїсь особливої програми для дітей в мене немає, - каже привітна ґаздинька, - але я завжди пораджу батькам, куди краще їм свою дитину повести. Адже в Яремче є вольєр, де перебувають олені, кози, дикі свині, на яких діти, особливо маленькі, можуть дивитися годинами. Та й у мене свій "зоопарк": коти, білочка, деколи під саму хату приходять дикі кози. То вже така потіха міській дітворі! Якщо діти старші, можна порекомендувати їх на екскурсію відправити, чи то на Говерлу, чи на водопад, чи в трьохденний похід в гори. А в той час батьки - вільні. Ввечері діти сидять біля телевізора або гуляють біля підніжжя гір та річки. І ще ніхто з відпочивальників не жалівся, що в мене погано чи сумно".
На щастя, відпочинок з дітьми має і свої переваги. У пані Наталії із садиби "Затишок" діти до 14 років відпочивають безкоштовно. Їхні батьки платять тільки за своє перебування. А дозвілля маленьких туристів організовує 13-річний син господині. Як майбутній власник сімейного бізнесу він стежить, аби ровесникам було добре, зручно, комфортно.
"Проблеми відпочинку з дітьми є надуманою, - повідомили у яремчанській міськраді. - Коли батьки їдуть в ту чи іншу садибу, то наперед би повинні обговорити всі нюанси, в тому числі й питання про дозвілля дітей. І якщо господарі можуть запропонувати дітям різноманітні ігри, екскурсії, походи в гори, катання на конях, то, напевно, туристам варто би враховувати це при виборі садиби.
Зі свого боку міська влада робить все, аби дітям у курортному містечку було добре. У місті є вольєр із дикими тваринами, кілька музеїв, спортивні майданчики, атракціони. Так що все в нас налагоджено, а якщо й трапляються якісь прикрі випадки, то вони швидше як виняток".
Небезпека на конях та ... в сирі. Статистика точна і прикра річ. Щороку на Прикарпатті під час відпочинку через власну безпечність і необачність десятки людей отримують травми, трапляються і смертельні випадки. Найбільш небезпечними є походи в гори без інструкторів, стрибки у гірські річки, екстремальні катання на гірських велосипедах. Але про все це давно розповідають працівники МНС та місцеві рятувальники.
Нам би хотілося зупинитися на тому, про що мало хто розповідає. Зокрема про катання на конях, яке вже давно стало неодмінною складовою відпочинку в Карпатах. Здається, ця атракція є цілком безпечною. Але, як правило, через незнання правил поведінки під час верхової їзди сотні приїжджих отримали щонайменше стрес, заплативши при цьому 35-50 гривень за годину катання верхи. Такі випадки ніхто не облікує, аби не мати зайвого клопоту та не зганьбити репутацію своєї садиби.
"Зараз у Карпатах для розваг туристів використовують, як правило, спеціальну гірську породу низькорослих коней-"гуцуликів", - розповідає Михайло Ревуцький, інструктор з верхової їзди із села Старі Кути, що на Косівщині. - Вони створені природою для гірських подорожей, тому ми з одного боку не переживаємо, що туристи під час подорожі загубляться в горах, але з другого - тварини дуже чутливі. Почувши від вершника запах алкоголю, вони в більшості випадків намагаються скинути його додолу. А любителів хильнути на відпочинку вистачає.
А ще, перш, аніж сісти на коня, треба з ним "подружитися": підійти, погладити, поговорити, і ні в якому разі не боятися та не підходити до тварини заду. Інакше можна отримати удар копитом". На жаль, не всі господарі пояснюють ці елементарні речі гостям, а потім ще й нарікають.
Ще упродовж останніх років туристів почали застерігати і від споживання місцевих смаколиків. Та не тих, які подають на стіл гостинні господарі, а тих, що для відчуття гастрономічної екзотики приїжджі купляють у місцевих жителів. Не заперечуючи користі полонинських молочних продуктів, лікарі кажуть, що людям, які мають проблеми зі шлунком, нирками та печінкою, варто не куштувати зроблених у далеких полонинських стаях гуслянку, вурду, будз чи "люту" (дуже солену) бринзу, не кажучи про місцевий 60-градусний самогон. Хоча місцеві мешканці усе це споживають та ще й нахвалюють. Але що гуцулу добре, то для приїжджого... щонаменше кілька зіпсованих днів відпочинку.
Проте хочеться сподіватися, що улітку нікому не доведеться стикнутися з неприємностями, а лише милуватися красою гір, насолоджуватися шумом потічків та смерекових верховіть та щоразу новим відкриттям краси Карпат.
Автор: Галина ПЛУГАТОР, Коломия ВЕБ Портал
Обговорити на форумі
Мине ще кілька днів, і розпочнеться сезон масових відпусток. Тисячі українців заздалегідь, аби уникнути підвищення цін, розкуповують путівки у Крим та Карпати. Останнє місце відпочинку усіляко рекламується. Тут діють різноманітні програми розвитку зеленого туризму спрямовані на заохочення місцевих жителів займатися прийомом відпочивальників та заробляти для себе й для місцевих бюджетів гроші. Та на жаль, вітчизняний туристичний бізнес ще далеко не досконалий.
За що платимо? Вирушаючи на відпочинок в гори, часто-густо люди не розуміють за що скільки платити. Скажімо за добу перебування у прикарпатському приватному помешканні без харчування доведеться викласти щонайменше 40-100 гривень. У випадку, коли господарі готують їжу, ціни коливаються від 50 до 500 гривень. Отож плата за перебування у карпатських садибах коштуватиме в середньому від 250 до 3 000 гривень за людину. А ще коли путівку купляти в турагенствах, то додайте ще 5-20 відсотків від суми як плату за послуги.
Системи "все включено" у прикарпатських відпочинкових закладах майже немає. За кожну окрему екскурсію, катання на конях, прокат туристичного спорядження, виїзди в гори і т ін, доводиться платити. Отож активним відпочивальникам слід приготувати ще від 300 до тисячі гривень.
Для іноземців такі суми видаються смішними, але для багатьох співвітчизників, на жаль, не дуже. Тому все частіше у Карпатах чується англійська, німецька, чеська та польська, не кажучи вже про російську, мови. Місцевим господарям, аби порозумітися з вигідними клієнтами, доводиться навіть за книги сідати.
Ціна на карпатський відпочинок залежать від престижу закладу, місця його розташування, якості та сервісу. Зараз гуцульські господарі один поперед другого намагаються запропонувати відпочивальникам якнайбільше послуг. Для цього купують різноманітне спортивне спорядження і костюми, які дають напрокат, пропонують різні види масажів, користування ноутбуками та Інтернетом, кількадесят екскурсій краєм, піші та кінні походи у гори, знайомство з народними традиціями та обрядами, полювання, риболовлю, запрошують гуцульських музик, та й навіть живого ведмедя можуть до хати привести, щоб діток повеселив.
Найбільші ціни цього сезону, незважаючи на кризу, експерти передбачають традиційно на курорті "Буковель", зелених садибах Поляниці й Яремче. Зашкалюють суми і у відомих пансіонатах Косова. Натомість у Ворохті, Микуличині, окремих селах Косівщини, Верховинщини ціни приємно здивують. У ще не зовсім "розкручених" зелених садибах вас приймуть і за 50-100 гривень.
З дітьми у Карпати зась? Натомість гуцулів вважають дуже гостинними, проте особливості горянської гостинності можуть неприємно здивувати й бувалих у бувальцях відпочивальників, особливо тих, хто вирушає на відпочинок із дітьми. На мої запитання, чим можуть зайнятися діти відпочивальників, у той час, коли батьки ідуть десь собі розважатися кілька яремчанських газдів та ґаздинь відповіли доволі різко: "Ми не приймаємо туристів з дітьми, бо малі шибеники можуть нам ще дерев’яну хату спалити".
Натомість ґаздиня із садиби "Мрія" Марія Зубко каже, що такого в неї ще ніколи не було. "Якоїсь особливої програми для дітей в мене немає, - каже привітна ґаздинька, - але я завжди пораджу батькам, куди краще їм свою дитину повести. Адже в Яремче є вольєр, де перебувають олені, кози, дикі свині, на яких діти, особливо маленькі, можуть дивитися годинами. Та й у мене свій "зоопарк": коти, білочка, деколи під саму хату приходять дикі кози. То вже така потіха міській дітворі! Якщо діти старші, можна порекомендувати їх на екскурсію відправити, чи то на Говерлу, чи на водопад, чи в трьохденний похід в гори. А в той час батьки - вільні. Ввечері діти сидять біля телевізора або гуляють біля підніжжя гір та річки. І ще ніхто з відпочивальників не жалівся, що в мене погано чи сумно".
На щастя, відпочинок з дітьми має і свої переваги. У пані Наталії із садиби "Затишок" діти до 14 років відпочивають безкоштовно. Їхні батьки платять тільки за своє перебування. А дозвілля маленьких туристів організовує 13-річний син господині. Як майбутній власник сімейного бізнесу він стежить, аби ровесникам було добре, зручно, комфортно.
"Проблеми відпочинку з дітьми є надуманою, - повідомили у яремчанській міськраді. - Коли батьки їдуть в ту чи іншу садибу, то наперед би повинні обговорити всі нюанси, в тому числі й питання про дозвілля дітей. І якщо господарі можуть запропонувати дітям різноманітні ігри, екскурсії, походи в гори, катання на конях, то, напевно, туристам варто би враховувати це при виборі садиби.
Зі свого боку міська влада робить все, аби дітям у курортному містечку було добре. У місті є вольєр із дикими тваринами, кілька музеїв, спортивні майданчики, атракціони. Так що все в нас налагоджено, а якщо й трапляються якісь прикрі випадки, то вони швидше як виняток".
Небезпека на конях та ... в сирі. Статистика точна і прикра річ. Щороку на Прикарпатті під час відпочинку через власну безпечність і необачність десятки людей отримують травми, трапляються і смертельні випадки. Найбільш небезпечними є походи в гори без інструкторів, стрибки у гірські річки, екстремальні катання на гірських велосипедах. Але про все це давно розповідають працівники МНС та місцеві рятувальники.
Нам би хотілося зупинитися на тому, про що мало хто розповідає. Зокрема про катання на конях, яке вже давно стало неодмінною складовою відпочинку в Карпатах. Здається, ця атракція є цілком безпечною. Але, як правило, через незнання правил поведінки під час верхової їзди сотні приїжджих отримали щонайменше стрес, заплативши при цьому 35-50 гривень за годину катання верхи. Такі випадки ніхто не облікує, аби не мати зайвого клопоту та не зганьбити репутацію своєї садиби.
"Зараз у Карпатах для розваг туристів використовують, як правило, спеціальну гірську породу низькорослих коней-"гуцуликів", - розповідає Михайло Ревуцький, інструктор з верхової їзди із села Старі Кути, що на Косівщині. - Вони створені природою для гірських подорожей, тому ми з одного боку не переживаємо, що туристи під час подорожі загубляться в горах, але з другого - тварини дуже чутливі. Почувши від вершника запах алкоголю, вони в більшості випадків намагаються скинути його додолу. А любителів хильнути на відпочинку вистачає.
А ще, перш, аніж сісти на коня, треба з ним "подружитися": підійти, погладити, поговорити, і ні в якому разі не боятися та не підходити до тварини заду. Інакше можна отримати удар копитом". На жаль, не всі господарі пояснюють ці елементарні речі гостям, а потім ще й нарікають.
Ще упродовж останніх років туристів почали застерігати і від споживання місцевих смаколиків. Та не тих, які подають на стіл гостинні господарі, а тих, що для відчуття гастрономічної екзотики приїжджі купляють у місцевих жителів. Не заперечуючи користі полонинських молочних продуктів, лікарі кажуть, що людям, які мають проблеми зі шлунком, нирками та печінкою, варто не куштувати зроблених у далеких полонинських стаях гуслянку, вурду, будз чи "люту" (дуже солену) бринзу, не кажучи про місцевий 60-градусний самогон. Хоча місцеві мешканці усе це споживають та ще й нахвалюють. Але що гуцулу добре, то для приїжджого... щонаменше кілька зіпсованих днів відпочинку.
Проте хочеться сподіватися, що улітку нікому не доведеться стикнутися з неприємностями, а лише милуватися красою гір, насолоджуватися шумом потічків та смерекових верховіть та щоразу новим відкриттям краси Карпат.
Автор: Галина ПЛУГАТОР, Коломия ВЕБ Портал
Обговорити на форумі