Не замикатися в собі

Для антиглобалістів зараз п’янкий час. Світова економіка явно на спаді. Неспроможність Вол-Стріт та інших фінансових центрів – з точки зору і якості регулювання, і професіоналізму – створила загрозу знищення банківської системи і примусила задуматися про характерне для них ставлення до ризиків і винагород. Серйозних економічних наслідків не уникнула жодна країна, жодна сфера бізнесу. За даними Світової організації торгівлі (СОТ), внаслідок сучасного економічного спаду фізичний обсяг експорту скоротився у 2009 р. приблизно на 9%. Це найглибше падіння обсягів торгівлі з часів Другої світової війни.

Але на фоні усіх перебільшень про кінець англо-саксонської моделі капіталізму важливо зрозуміти для себе, які механізми глобальної економіки за останні 30 років працювали ефективно. Насправді це таке ж складне і першочергове завдання, як і вироблення плану перетворень і реформ. І головне: ця робота означає оновлення нашої принципової впевненості у корисності відкритості ринків і вільної торгівлі у глобальному масштабі, а не відмову від неї.

З розумінням важливості цього завдання 8-12 червня ми проведемо – вперше у Британії – Всесвітній торговий тиждень. Перший за історію Всесвітній торговий тиждень відбувся у США в 1935 р. Президент Рузвельт відкрив Тиждень, коли США були охоплені зростаючими настроями ізоляціонізму і протекціонізму, найбільш яскравим проявом яких став тарифний закон Сміта-Хоулі. Рузвельт хотів привернути увагу до значущості міжнародної торгівлі для зростання американської економіки. Ми хочемо під час Всесвітнього торгового тижня у Великобританії не тільки продемонструвати наші успіхи в комерції, але й підкреслити ту вирішальну роль, яку міжнародна торгівля може зіграти у справі економічного оздоровлення і боротьби з бідністю у цілому світі.

У час економічних труднощів велика спокуса "сховатися в мушлю" і зосередитися на внутрішніх ринках. Ми чуємо, що частина країн погрожує саме цим. Але всім нам важливо не забувати про непереконливість доказів на захист робочих місць всередині країни, зростання шляхом відмови від розвитку світової торгівлі. Історія показує, що протекціонізм здатний лише поглибити економічний спад. Торгівля, як внутрішня, так і міжнародна, – двигун економічного процвітання, творець робочих місць і зростання. Збільшення обсягів торгівлі означає зростання зайнятості, вищі доходи, дешевші та різноманітніші товари і послуги для споживачів.

Збереження цього режиму перед обличчям загрози протекціонізму і різкого скорочення обсягів світової торгівлі – один із найважливіших критеріїв, за якими історія буде оцінювати політичних лідерів, які діють під час цієї кризи. Економічний націоналізм не був причиною тривалого економічного спаду 1930-х рр., але він посилив і перешкодив початкові зростання. Також він ясно показав, у чому головна небезпека протекціонізму: в його заразності. Надто легко державам втягнутися у помилкове коло дій, направлених на захист внутрішніх інтересів, і політично цьому важко опиратися.

Припускати, що за останні 70 років політичні інстинкти змінилися, було б серйозною помилкою. За даними Світової організації торгівлі, 17 із 20 держав "великої двадцятки" встановили ті чи інші форми торгових бар’єрів за місяці, які минули з того часу, як вони пообіцяли не вживати ці заходи у Вашингтоні у 2008 р. А оскільки минуло вже більше 10 років від миті, коли останній всесвітній договір про тарифи і торгівлю зафіксував світові рівні митних тарифів, багато держав можуть підвищувати тарифи, не порушуючи у строгому значенні слова угоди СОТ.

СОТ все ще слугує потужним обмежувачем протекціонізму, і його гребля повинна витримати напір, якщо ми хочемо зберегти відкритість міжнародної торгової схеми. Поки держави продовжують визнавати основні обмеження, передбачені нормами СОТ, падіння до економічного націоналізму залишається неможливим. Якщо будь-хто з провідних гравців відмовиться від дотримання цих норм, наслідки можуть виявитися непередбачуваними.

Саме тому травнева угода лідерів світових держав на лондонському саміті була надзвичайно важливою. Вони домовилися про важливість збереження відкритої торгової системи шляхом спротиву протекціонізму, встановлення мораторію на встановлення бар’єрів для торгівлі або інвестиції за допомогою роботи над завершенням Дохійського раунду торгових переговорів. Останні слугують для укладення нового міжнародного договору про тарифи і торгівлю не лише тому, що, по суті, це пакет заходів економічного стимулювання, але й тому, що договір дозволить зафіксувати тарифи поблизу або нижче їхніх поточних рівнів. Це дасть сигнал – найпотужніший із можливих – про відданість урядів колективним діям задля підвищення довіри у світовій економіці.

Так само на саміті були узгоджені реальні заходи посилення міжнародної фінансової системи, виділення необхідних додаткових ресурсів (разом країни зобов’язалися виділити на підтримку зайнятості та економічного зростання у цілому світі $1,1 трлн). Зараз наше завдання – скористатися позитивним імпульсом, не дати людям втратити з горизонту значимість спротиву протекціоністським закликам, захисту недавно досягнутого прогресу у справі лібералізації міжнародної торгівлі.

Важливо пам’ятати і про те, що відкрита система світової торгівлі може бути найбільш потужним засобом боротьби з бідністю. Британський уряд не лише прагне забезпечити британським компаніям становище динамічних учасників міжнародної торгівлі, але й робить значні інвестиції в торговий потенціал країн, що розвиваються, щоб вони брали участь у вигодах торгівлі. В історії немає країни, яка вибралася з бідності, ігноруючи міжнародну торгівлю. Достатньо глянути на історії Китаю та Індії останнього десятиліття, щоб побачити приклад успішного розвитку, головним двигуном якого був експорт. Тому ми добиваємося реформи світових ринків і доступу до нових ринків для найбідніших країн світу. Разом із країнами-партнерами ми виступили з ініціативою "Допомога торгівлі". Вона допомагає бідним країнам подолати бар’єри, які заважають їм конкурувати на світовому ринку. Ми щороку витрачаємо 400 млн фунтів на підтримку успішної інтеграції країн, що розвиваються, у світову економіку.

Всесвітній торговий тиждень – це частина комплексу дій британського уряду, які протистоять протекціонізму, покликані зберегти вільно працюючі ринки, підготувати індустрії Великобританії і країн ЄУ, країни, що розвиваються, для виходу з кризи, а також продовжити за допомогою розвитку торгівлі роботу для полегшення бідності.

Перша подія Тижня – міжнародна конференція щодо проблем торгівлі в Лондоні. У ній приймуть участь лідери бізнесу і ті, хто формує торгову політику у різних країнах світу. Також відбудуться заходи у різних областях Великобританії, у британських посольствах і консульствах у цілому світі. Ми закликаємо компанії, недержавні та ділові організації взяти активну участь у Всесвітньому торговому тижні.

Лондонський саміт "великої двадцятки" довів, що співпраця і відкритий діалог поверх кордонів здатні принести вагомі результати. Дотримуючись норм СОТ і проводячи зустрічі, схожі на Всесвітній торговий тиждень, ми зможемо рухатися далі на основі досягнутого успіху.

Вірно, що після виходу з економічної кризи міжнародній торговій системі необхідно буде впоратися з колосальною кризою попиту і кредиту. Але в довгостроковій перспективі головна небезпека – це відродження протекціонізму. Надзвичайно важливо його не допустити. Необхідно зберігати динаміку світової торгівлі і знову досягти високих темпів економічного зростання в інтересах глобального процвітання.

Минуло більше 80 років, відтоді як США провели перший Всесвітній торговий тиждень. Ці роки були періодом поступового усунення світових торгових бар’єрів на шляху руху промислових товарів між розвинутими країнами. Ми разом повинні постаратися, щоб це досягнення не виявилося перекресленим.

Автор: Лорд Пітер Мандельсон, британський міністр у справах бізнесу, підприємництва і реформи регулювання
Назва оригіналу: Не замыкаться в себе
Джерело: Ведомости: №102 (2372), 05.06.2009
Зреферувала Юлія Павлишин, Західна аналітична група
Обговорити на форумі