"Тихий трансфер" християн на Близькому Сході

"Тихий трансфер" - так можна назвати процес вимивання християнського населення Близького Сходу: щоденно звідси від’їжджають сім'ї арабів-християн. З урахуванням самої низької народжуваності в регіоні через 15 років на Близькому Сході майже не залишиться християн, хіба що нечисленна і невпливова громада єгипетських коптів.

До кого звертався папа Бенедикт XVI, коли приїжджав в Палестину? До мусульман, які не можуть змиритися з тим, що поруч із ними живуть християни і євреї? Нещасні християни не зуміли створити свою державу, і тому в них немає шансів вижити в мусульманських країнах, або в такій "мультіконфесійній" державі, як Ліван. У минулому їх захисником був арабський націоналізм, і вони були найбільш завзятими поборниками панарабізма. Але сьогодні, коли головний фактор життя на Близькому Сході - релігійний або політико-релігійний, життя християн суттєво ускладнилося.

І в цьому гігантська відміна християн від євреїв, які зберегли себе в рамках єврейського націоналізму і національної держави з народною армією.

В Ізраїлі, у Святій землі, християни перетворилися, з демографічної точки зору, в маргінальну групу - серед арабського населення їх всього 8%, а в загальному всього 1,5% (маються на увазі араби-християни, а не християни-члени сімей репатріантів та ін.). У 2006 році арабів-християн було 10% - помітне зменшення. Сьогодні їх налічується близько 100 тисяч і вперше в історії по чисельності їх громада поступається навіть друзам.

Чому це відбувається?

Через масову еміграцію, викликану гонінням з боку мусульман, особливо у змішаних селах, і почуттям, що держава недостатньо їх захищає.

Друга причина - низька народжуваність. Якщо у мусульман вона становить 3,9 дитини, у євреїв - 2,9, у друзів - 2,5, то у християн всього 2,1. У завершальний період британського мандата на палестинських територіях християни становили 10% населення Палестини. У 1949 році серед не-єврейського населення їх питома вага була 21%.

В Єрусалимі сьогодні проживає 15 тисяч християн (2% населення міста), а в 1946 році їх було 31 тисячі (19%). У дійсності це число ще менше, так як в 2% включаються і росіяни, монахи та інші християни неараби.

Арабів же християн всього 12500, або 1,6% міського населення. Результат - порожні церкви, зникає громада, соціальна катастрофа.

У Палестинської автономії (включаючи Газу) з трьохмільйонного населення християни становлять лише 1,5% - близько 50 тисяч чоловік. Це жахлива цифра! У минулому християн там було набагато більше. Куди поділися палестинські християни? Вони емігрували.

У Віфлеємі та Назареті, в минулому містах з християнським більшістю, тепер переважають мусульмани. (76% мешканців Назарету - мусульмани). Важко повірити, що після шестиденної війни мешканці Віфлеєму просили приєднати його до Єрусалиму, під владу Ізраїлю! Сьогодні в цьому місті панує ХАМАС.

А що залишається робити християнам під владою ХАМАСу, з його приниженнями, забороною їсти в Рамадан і обов'язковим носіння традиційного хустки для жінок? Втікати.

Куди вони втікають? У Чилі. У столиці країни Сантьяго живе сьогодні близько 70 тисяч палестинських християн. Туди перебралася ціла громада, і чисельність її збільшується з дня на день. Одна сім'я тягне за собою іншу.

Існування чудових церковних шкіл втратило будь-який сенс. З-за відсутності учнів церкви беруть у свої школи все більшу кількість мусульманських дітей. Сьогодні мусульмани складають більшість учнів християнських шкіл Палестинської автономії! Батьки залюбки посилають своїх дітей в ці школи - християнська освіта завжди вважалася кращою, що, звичайно, не заважає їм зберігати своє мусульманство.

За офіційними даними, в Ізраїлі є 17 католицьких шкіл, у яких навчається 13,576 християн (62,6%) і 8,095 мусульман (37,4%). У Палестинській автономії є 18 католицьких шкіл. Навчаються у них 7,271 християн (46,1%) і 8,493 мусульман (53,9%). Запитання, кому потрібна система освіти, якщо немає громади?

Християнсько-маронітська громада колись правила Ліваном, але ті часи в минулому. Після договору Таеф християни втратили гегемонію і сьогодні живуть під загрозою з боку шиїтів і "Хізбалли". За останні десятиліття близько мільйона ліванських християн емігрували, майже у всіх є родичі в Європі, Америці.

За останніми опитуваннями, майже половина маронітів, найбільшої християнської громади Лівану, думають про еміграцію. Близько 100 тисяч подали документи в посольства іноземних держав. 60 тисяч ліванців покинули країну після Другої ліванської війни. Це жахливі цифри, які можуть знову втягнути Ліван в стан громадянської війни, так як нова демографічна ситуація виправдовує вимоги мусульман, в першу чергу шиїтів, по перерозподілу влади та силових структур. У Лівані сьогодні живе від мільйона до півтора мільйонів християн.

У скрутному становищі виявилися християни Іраку після падіння режиму Саддама Хусейна - і суніти, і шиїти хочуть витіснити їх з країни. В лютому минулого року в Іраку був викрадений і убитий халдо-католицький архієпископ Мосул Павло Фарадж Раххо. 850-тисячна християнська громада Іраку (28 млн. населення) дорого заплатила за скинення Саддама Хусейна та партії Баас. Ця громада займала міцні позиції в іракському суспільстві, але в анархії, яка запанувала в країні, вбивства, викрадення з метою викупу, зґвалтування, пограбування та підпали церков стали повсюдним явищем. Серед трьох мільйонів біженців з країни, було 100 тисяч християн.

У Єгипті, де зростає популярність радикального ісламу, християнам теж доводиться несолодко. Копти становлять 6-10% 80-мільйонів населення країни. У квітні 2009 року знову спалахнули заворушення в Олександрії - сотні мусульман закидали камінням християнські лавки. Приводом послужив слух про те, що господар магазину коптів вбив свого працівника-мусульманина. Копти скаржаться, що держава їх не захищає, а офіційний Каїр робить все, щоб приховати їх страждання.

Уряд Єгипту скористався "свинячих грипом" і під шумок знищив все свиняче поголів'я - 320 тисяч свиней, які складали одну з головних статей доходу громади коптів-християн.

При такої сумної дійсності і ще більш сумних прогнозах - що залишається робити Папі Римському в просторі ворожого ісламу? Чи має понтифік хоч якусь надію, чи може він захистити братів по вірі на Близькому Сході?

Автор: Гай БЕХОР
Джерело: Портал Religion.in.ua
Обговорити на форумі