12 фестиваль "Коломийка" - вже історія (фото)
Коломия ВЕБ Портал | Публіцистика та аналіз | 2009-06-01 02:31:15
У суботу трембіти сповістили на весь світ: у селищі Печеніжин Коломийського району стартував 12 Міжнародний фольклорно-етнографічний фестиваль "Коломийка". З самого ранку селище нагадувало розбурханий вулик: з’їжджались художні колективи, останні репетиції тривали на сцені, завершувалось облаштування автентичних садиб кожного села нашого району, реєструвались журналісти, серед них і представниця Коломия ВЕБ Порталу. Не зважаючи на дощ, який цілу ніч прав фестивальну землю, настрій усюди панував святковий. Вздовж центральної вулиці вишикувались із хлібом-сіллю на вишитих рушниках печеніжинські школярі у вишиванках. Біля місцевих обійсть, то тут, то там, прилаштувались ґазди: хтось награвав давню мелодію на скрипці, а один вуйко навіть виніс на вулицю цимбали і веселив гостей свята запальними мелодіями.
Тим часом біля мосту, який знесла минулорічна повінь, сформувалась фестивальна колона. Попереду, як і годиться за обрядом гуцульського весілля, на сірому коні – наречений тримає на колінах пишно вбрану наречену. За ними – музики, весільне деревце і святкова процесія з представниками влади на чолі. Попереду кожної делегації – табличка з назвою міста, села чи країни, звідки прибули на фестиваль гості. Порівнявшись із кам’яним монументом Довбуша, дівчата несуть до його підніжжя кошик із квітами. А від нього до процесії, пришпорюючи баских коней, злітають чотири опришки – посланці свого славного отамана – і очолюють процесію.
Фестивальна юрба повертає до урочища Дуброва, де на Царинці має розгорнутись основне дійство. При вході на фінішну пряму гостей зустрічають хлібом-сіллю і міцною чаркою господарі весілля, запрошуючи всіх на свято. Багатолюдна процесія розташовується перед ошатно прибраною сценою, на яку піднімаються представники влади, керівники делегацій, закордонні гості, духовенство.
- Хочу щиро привітати всіх зі святом нашого народного мистецтва, зі святом нашої коломийки, - звернувся до всіх голова Коломийської райдержадміністрації Михайло Вінтоняк. – Коли оргкомітет вирішував, бути чи не бути фестивалю, рішення було прийнято одностайне – бути! – не зважаючи ні на політичні, ні на економічні кризи. Ми живемо своїм життям, і наш фестиваль має надихнути усіх на ще кращу працю в ім’я нашої рідної України.
- Ми сьогодні кладемо дванадцяту цеглину в будівництво храму, який називається "Коломийка", - мовив на відкритті фестивалю голова Коломийської районної ради Дмитро Неміш. – Думаю, сьогодні у нас свято не тільки нашого району, а й усієї України, адже фестиваль має статус міжнародного. Нам сьогодні навіть природа зробила потужний подарунок, благословила сонцем і теплом. Тож веселімося, друзі!
- Хочу побажати усім учасникам фестивалю, гостям незабутніх вражень, творчого натхнення, нових мрій і задумів, - звернувся до фестивальної громади міський голова Коломиї Юрій Овчаренко. – Запрошую вас відвідати також наше славне місто і хай завжди вам доброго настрою і гарних споминів додає ось ця коломийка: "Ой, сходив я Коломию вздовж і поперек, не віддав би Коломию за десять Америк!".
- На зламі весни і літа я радий бути на такому прекрасному дійстві, - привітав усіх заступник начальника обласного управління культури і туризму Василь Тимків. – Думаю, якщо ми шануємо свої пісні, звичаї та обряди, то все у нас з вами буде добре. Бажаю веселої забави і з нетерпінням чекатиму зустрічі з вами на наступній "Коломийці".
Щиро привітала українську громаду староста Кутновського повіту республіки Польща пані Дорота Дабровська. Вона сердечно дякувала за запрошення, наголошуючи, що нема нічого на світі вартіснішого за пісні рідного народу. Її колега, староста Бартошицького повіту республіки Польща Збігнєв Надольний теж був щиро вдячний за запрошення. Він зауважив, що між Коломийщиною і Польщею налагоджено добру ділову і творчу співпрацю, а такі зустрічі на фестивалях ще більше сприяють порозумінню між нашими народами.
Фестивальний хліб-сіль на вишитих рушниках вручили Михайлу Вінтоняку і польським гостям. Фестиваль благословив Коломийський благочинний УПЦ КП отець Василь Гаврилюк, відзначивши, що нарешті фестиваль відбувається не в час посту, тому й природа сприяє його проведенню. Ведучі оголосили 12 фольклорно-етнографічний фестиваль "Коломийка" відкритим, а опришки, тим часом, рушили на конях розпалювати фестивальну ватру.
Почалась мистецько-конкурсна програма фестивалю. Ведучі представили поважне журі, і на сцені, мов у калейдоскопі, колективи виглядали один кращий за інший. Тим часом на Царинці на повну силу діяло містечко майстрів народної творчості. Тут можна було побачити (і придбати) усе – від китайського дитячого пістолетика до майстерно вишитої сорочки, гуцульських капчурів і сирних коників. У майже пів сотні оригінально об лаштованих садибах гостинні ґазди так припрошували скуштувати святкових наїдків і фестивальної медовухи, що тяжко було втриматися. Дехто так начастувався, що десь на третині садиб мусив, сарака, перепочити. За самопочуття журналістів відповідала садиба села П’ядики, тож господарі подбали про те, аби ніхто з журналістської братії того дня не те що не був голодний, а навіть не мав сили (тобто, місця у шлунку) частуватися ще десь.
Фестиваль гудів і набирав сили. Поки художні колективи презентували себе на сцені, біля кожної садиби по периметру Царинки влаштували свої міні-презентації мешканці Коломийщини. Чого тут лиш не "презентували"! Там – свіжий мед, там – щойно приготовлену рибу, а поряд на відкритому вогні булькотів запаморочливо смачний куліш. Усюди страву приправляли домашніми винами, наливками, самогоном, тож враження було одне – жодна криза нашому народу не страшна!
Увечері відбулась прес-конференція для журналістів, на якій презентував свій фільм про Печеніжин Коломийський краєзнавець Василь Нагірний. Були козацькі забави і творчі зустрічі колективів у селах нашого району. Молодь бавилася в карооке, танцювала під виступи естрадних гуртів.
Другий фестивальний день почався творчою майстернею за участю краєзнавця, Заслуженого артиста України Миколи Савчука, композитора-фольклориста Михайла Тимофіїва, якому напередодні фестивалю присвоєно звання Заслуженого майстра народної творчості України, а також автентичних виконавців-коломийкарів. Фестиваль завершився гала-концертом переможців конкурсної програми. Але Царинка ще довго бавилася під супровід запальних весільних музик…
Автор: Маґда НИКОЛИШИН, Коломия ВЕБ Портал
Обговорити на форумі
Тим часом біля мосту, який знесла минулорічна повінь, сформувалась фестивальна колона. Попереду, як і годиться за обрядом гуцульського весілля, на сірому коні – наречений тримає на колінах пишно вбрану наречену. За ними – музики, весільне деревце і святкова процесія з представниками влади на чолі. Попереду кожної делегації – табличка з назвою міста, села чи країни, звідки прибули на фестиваль гості. Порівнявшись із кам’яним монументом Довбуша, дівчата несуть до його підніжжя кошик із квітами. А від нього до процесії, пришпорюючи баских коней, злітають чотири опришки – посланці свого славного отамана – і очолюють процесію.
Фестивальна юрба повертає до урочища Дуброва, де на Царинці має розгорнутись основне дійство. При вході на фінішну пряму гостей зустрічають хлібом-сіллю і міцною чаркою господарі весілля, запрошуючи всіх на свято. Багатолюдна процесія розташовується перед ошатно прибраною сценою, на яку піднімаються представники влади, керівники делегацій, закордонні гості, духовенство.
- Хочу щиро привітати всіх зі святом нашого народного мистецтва, зі святом нашої коломийки, - звернувся до всіх голова Коломийської райдержадміністрації Михайло Вінтоняк. – Коли оргкомітет вирішував, бути чи не бути фестивалю, рішення було прийнято одностайне – бути! – не зважаючи ні на політичні, ні на економічні кризи. Ми живемо своїм життям, і наш фестиваль має надихнути усіх на ще кращу працю в ім’я нашої рідної України.
- Ми сьогодні кладемо дванадцяту цеглину в будівництво храму, який називається "Коломийка", - мовив на відкритті фестивалю голова Коломийської районної ради Дмитро Неміш. – Думаю, сьогодні у нас свято не тільки нашого району, а й усієї України, адже фестиваль має статус міжнародного. Нам сьогодні навіть природа зробила потужний подарунок, благословила сонцем і теплом. Тож веселімося, друзі!
- Хочу побажати усім учасникам фестивалю, гостям незабутніх вражень, творчого натхнення, нових мрій і задумів, - звернувся до фестивальної громади міський голова Коломиї Юрій Овчаренко. – Запрошую вас відвідати також наше славне місто і хай завжди вам доброго настрою і гарних споминів додає ось ця коломийка: "Ой, сходив я Коломию вздовж і поперек, не віддав би Коломию за десять Америк!".
- На зламі весни і літа я радий бути на такому прекрасному дійстві, - привітав усіх заступник начальника обласного управління культури і туризму Василь Тимків. – Думаю, якщо ми шануємо свої пісні, звичаї та обряди, то все у нас з вами буде добре. Бажаю веселої забави і з нетерпінням чекатиму зустрічі з вами на наступній "Коломийці".
Щиро привітала українську громаду староста Кутновського повіту республіки Польща пані Дорота Дабровська. Вона сердечно дякувала за запрошення, наголошуючи, що нема нічого на світі вартіснішого за пісні рідного народу. Її колега, староста Бартошицького повіту республіки Польща Збігнєв Надольний теж був щиро вдячний за запрошення. Він зауважив, що між Коломийщиною і Польщею налагоджено добру ділову і творчу співпрацю, а такі зустрічі на фестивалях ще більше сприяють порозумінню між нашими народами.
Фестивальний хліб-сіль на вишитих рушниках вручили Михайлу Вінтоняку і польським гостям. Фестиваль благословив Коломийський благочинний УПЦ КП отець Василь Гаврилюк, відзначивши, що нарешті фестиваль відбувається не в час посту, тому й природа сприяє його проведенню. Ведучі оголосили 12 фольклорно-етнографічний фестиваль "Коломийка" відкритим, а опришки, тим часом, рушили на конях розпалювати фестивальну ватру.
Почалась мистецько-конкурсна програма фестивалю. Ведучі представили поважне журі, і на сцені, мов у калейдоскопі, колективи виглядали один кращий за інший. Тим часом на Царинці на повну силу діяло містечко майстрів народної творчості. Тут можна було побачити (і придбати) усе – від китайського дитячого пістолетика до майстерно вишитої сорочки, гуцульських капчурів і сирних коників. У майже пів сотні оригінально об лаштованих садибах гостинні ґазди так припрошували скуштувати святкових наїдків і фестивальної медовухи, що тяжко було втриматися. Дехто так начастувався, що десь на третині садиб мусив, сарака, перепочити. За самопочуття журналістів відповідала садиба села П’ядики, тож господарі подбали про те, аби ніхто з журналістської братії того дня не те що не був голодний, а навіть не мав сили (тобто, місця у шлунку) частуватися ще десь.
Фестиваль гудів і набирав сили. Поки художні колективи презентували себе на сцені, біля кожної садиби по периметру Царинки влаштували свої міні-презентації мешканці Коломийщини. Чого тут лиш не "презентували"! Там – свіжий мед, там – щойно приготовлену рибу, а поряд на відкритому вогні булькотів запаморочливо смачний куліш. Усюди страву приправляли домашніми винами, наливками, самогоном, тож враження було одне – жодна криза нашому народу не страшна!
Увечері відбулась прес-конференція для журналістів, на якій презентував свій фільм про Печеніжин Коломийський краєзнавець Василь Нагірний. Були козацькі забави і творчі зустрічі колективів у селах нашого району. Молодь бавилася в карооке, танцювала під виступи естрадних гуртів.
Другий фестивальний день почався творчою майстернею за участю краєзнавця, Заслуженого артиста України Миколи Савчука, композитора-фольклориста Михайла Тимофіїва, якому напередодні фестивалю присвоєно звання Заслуженого майстра народної творчості України, а також автентичних виконавців-коломийкарів. Фестиваль завершився гала-концертом переможців конкурсної програми. Але Царинка ще довго бавилася під супровід запальних весільних музик…
Автор: Маґда НИКОЛИШИН, Коломия ВЕБ Портал
Обговорити на форумі