Die Zeit: Черговий стрибок нафтових цін

Найбільша грошова ін’єкція проти світової економічної кризи надійшла не від федеральної канцлерки Анґели Меркель чи від іншого політика. Найбільше полегшення німцям приніс саме той ринок, який ми так любимо сварити. Він забезпечив подешевшання гасу для опалення, дизеля й бензину. Таким чином, люди залишили у своїй кишені більше грошей. Значно більше грошей.

Грошове полегшення в Німеччині завдяки падінню цін на пальне між липнем 2008 року та березнем 2009 року сягнуло приблизно 26 мільярдів євро. Такі розрахунки подає німецька Спілка нафтової промисловості. Ця сума є уп’ятеро вищою за призначені відшкодування за старі автомобілі під час придбання нових. "Третя програма підтримки кон’юнктури" – так назвав Клаус Пікард [Klaus Picard], секретар Спілки, ефект від здешевлення енергоносіїв. Американці ж на пальному за минулий рік заощадили аж 280 мільярдів доларів. І хоча нині нафта стала знову трохи дорожчою, але навіть тепер вона не коштує й половини того, що доводилося платити за неї на світових ринках у середині 2008 року.

Але цьому полегшенню незабаром прийде кінець. Година істини пробила у понеділок. У цей день міністри "Великої вісімки", які відповідають за енергетичні питання, зокрема й німецький міністр економіки Карл-Теодор цу Ґутенберґ [Karl-Theodor zu Guttenberg], зустрілися у Римі. Там вони серед іншого обговорювали результати одного дослідження, яке навряд чи може залишити когось спокійним: Міжнародна Енергетична Агенція [IEA] – клуб із 28 індустріально розвинутих держав, створений після першої нафтової кризи на початку 1970-х років, – незвично відкрито попереджає про наближення нового цінового шоку. Це буде навіть потрійний шок, який загрожує нашому світу: стрімке зменшення запасів енергоносіїв, вибух цін і поразка в боротьбі з глобальним потеплінням.

Письмове застереження особисто передали міністрам виконавчий директор IEA Нобуо Танка і головний економіст Агенції Фаті Біорол [Fatih Birol]. Турок Бірол належить до найкращих знавців світового енергетичного ринку. Під його керівництвом щороку видається World Energy Outlook [World Energy Outlook – щорічний часопис Агенції, в якому подаються середньо- і довготермінові прогнози на світових енергетичних ринках. – Z], який вже став такою собі Біблією міжнародної енергетичної індустрії.

Бірол переконаний, що фінансова криза, колапс кон’юнктури і дешевий бензин створюють зародок для наступної мегакризи світової економіки. Зрештою, актуальне падіння кон’юнктури було спричинене не лише колапсом американських банків, а й також щорічним зростанням цін на енергоносії. І це може незабаром повторитися й до того ж у найгіршій формі. Бірол пророкує в майбутньому скрутне становище з постачанням нафти й газу, а також новий "режим високих цін".

Це станеться ще не завтра, але вже доволі скоро – у 2012 чи 2013 році. Таким чином, нове економічне зростання, на яке цілий світ покладає стільки надії, буде знову підкошене. "Так мине час відносно дешевої енергії й настане ера суттєвих енергетичних проблем", – стверджує Бірол. "І що швидше прийде економічне одужання, то ймовірнішою буде реалізація такого сценарію", – таке застереження звучить у звіті IEA.

Вина за таку загрозливу ситуацію лежить на поширеній по цілому світі нехоті інвестувати в енергетичну інфраструктуру. За оцінками IEA, нафтові та газові концерни у своїх бюджетах скоротили на 21% статті витрат на відкриття нових родовищ. Інвестиції у вугільний сектор стали "значно нижчими", ніж минулого року. Також і в галузі будівництва атомних електростанцій панує штиль, причому всюди, не лише в Європі та сполучених Штатах, але й також у країнах, що розвиваються.

Особливо болісно тенденція інвестиційних скорочень зачепила сектор відновлювальної енергетики. Адже ця галузь до недавнього часу постійно розширювалася, так званий "зелений струм" міг похвалитися своєю історією успіху. Проте, цього року фінансова криза поставила галузь на коліна. За підрахунками IEA інвестиційний мінус у цьому секторі сягнув 38%. "І це дуже прикра новина", – визнав Бірол.

Причини пасивності інвесторів є найрізноманітнішими, але всі вони переконливі. Фінансова криза ускладнює доступ до кредитів. Падіння цін на енергоносії погіршує прибутковість від інвестиційних вкладів. Зменшення попиту на енергопостачання, відповідно, не сприяє нарощуванню продукування струму, нафти чи газу. Все це короткотермінові розрахунки, але саме так зараз і розраховують в енергетичній галузі.

Насправді IEA передбачає на 2009 рік зменшення використання електроенергії у цілому світі. Це – новий феномен. Досі ні нафтовий шок, ні рецесія, ні азійська криза, ні бульбашка Dotcom [терміном Dotcom позначають усі підприємства, що пов’язані з Інтернет-індустрією, у 2000 році відбулося стрімке падіння акцій підприємств такого типу, що було спричинено віртуальністю вартості їхньої продукції. – Z], що луснула, не могли викликати такого ефекту. Споживання електричного струму зростало з року в рік. Тепер цю тенденцію переламано. 2009 року попит на електроенергію, згідно з оцінками IEA, впаде доволі суттєво – на 3,5%.

Змінилася тенденція і в попиті на нафту у цілому світі. Це забезпечить на певний момент розванатження на ринку, але вже можна передбачити, що воно буде нетривалим. Наступного року в нафтову промисловість необхідно буде вкласти велетенські інвестиції, аби перешкодити стрімкому зростанню цін.

Причина цього має природничу основу. Видобування нафти з більшості свердловин, які задіяні нині, зменшується з жахливою швидкістю. Падіння тиску в більшості нафтових родовищ змушує з кожним роком зменшувати видобуток на понад п’ять відсотків. За підрахунками IEA, це природне виснаження призведе до того, що до 2015 року щоденне видобування нафти скоротиться на 19 мільйонів барелів, а до 2030 року – на 43 мільйони барелів. Ця величина є приблизно учетверо більшою за актуальне щоденне видобування нафти на всіх родовищах Саудівської Аравії.

Тож протягом наступних двадцяти років нафтова індустрія буде змушена відкрити чотири нові "Клондайки" величиною порівнювальною із Саудівською Аравією, аби тільки втримати видобування нафти на сучасному рівні. Такий серйозний виклик не вдасться подолати звичною діяльністю, тут потрібна інвестиційна атака. Але цього чомусь і близько не видно.

Висновки IEA поділяють також інші експерти. Так, генеральний секретар OPEC Абдула аль Бадрі зізнався, що через "занижені" нафтові ціни країни-члени картелю заморозили 35 зі 165 інвестиційних проектів. У США, де нафтові фірми донедавна шукали нафту навіть під летовищами та церквами, кількість бурових установок зменшилася приблизно вдвічі. Lloyd’s List – провідний у світі часопис морського бізнесу – наприкінці минулого тижня повідомив, що пошук нафти в офшорних зонах перебуває нині на найнижчому рівні, якщо брати період від осені 2000 року. Поки що загальне очікуване падіння видобутку нафти досягне приблизно мільйона барелів на день. Але інвестиційний штиль у цій галузі з кожним днем збільшуватиме негативну статистику.

Чи все це хоча б допомагає клімату? Глобальне потепління дійсно трохи загальмувалося через те, що стало менше вироблятися і використовуватися енергії, принаймні на короткий термін. Емісія CO2 найактивніше знижується в країнах ЄУ. І якщо й у майбутньому менше видобуватиметься нафти, газу й вугілля, то фатальних кліматичних змін вдасться уникнути. Теоретично.

Це правда, що досягнути мети – не допустити підняття середньостатистичної температури на Землі більш ніж на два градуси – можна лише обмеженням споживання видобувних енергоносіїв. Як підрахувала група науковців-кліматологів із Потсдама під керівництвом професора Мальте Майнсгаузен [Malte Meinshausen], цього можна добитися, якщо людство скоротить на три четвертих нинішнє використання видобувних енергоносіїв, тобто вугілля, нафти й газу.

Але як нам вдасться забезпечити зростаючі потреби людства у теплі, світлі чи транспортних послугах, не завдавши при цьому шкоди довкіллю? Для вирішення цієї проблеми існують дві стратегії: збільшення енергоефективності та збільшення використання відновлювальної енергії – біомаси, сили води, сонця і вітру.

Нові енергетичні поклади треба ще спершу відкрити, що знову ж таки вимагає потужних інвестицій. Але саме з грошима нині й виникають проблеми. Саме тому світова економічна криза посприяє, принаймні, короткостроковому зниженню викидів CO2, але у довготерміновій перспективі призведе до підвищення емісії парникових газів. Окрім того, існує реальний ризик того, що на кліматичному саміті, який пройде в Копенгагені наприкінці цього року, чергова спроба укласти угоду щодо захисту клімату знову зазнає фіаско.

Ці побоювання аж ніяк не є перебільшеними. Адже країни так званої "Великої двадцятки" мають намір підтримати кон’юнктуру за допомогою програми на 2,6 трильйона доларів. Але, згідно з аналізом IEA, з цих коштів на підтримку відновлювальної енергетики передбачено виділити лише 10 мільярдів доларів. А для того, аби досягнути поставленої "двоградусної" мети, потрібно у чотири рази більше грошей. Тож Бірол та його колеги закликають укласти так звану "Нову угоду про чисту енергію" (clean energy new deal) та критикують глав держав і урядів країн-членів G-20, що ті не взяли на себе жодних жорстких зобов’язань у цій сфері під час саміту в Лондоні на початку квітня.

Чи доведеться вже незабаром бити на сполох? Про це ми вже скоро дізнаємося. Цього тижня у Бонні проходять підготовчі заходи до Копенгагенської кліматичної конференції. До обговорення готується новий проект кліматичної угоди. Він і покаже, куди спрямовані тенденції.

Автор: Фрітц Форгольц [Fritz Vorholz]
Назва оригіналу: Der nächste Ölpreisschock
Джерело: Die Zeit, 27.05.2009
Зреферував Любко Петренко, Західна аналітична група
Обговорити на форумі