Полікуємо Гнилу Липу

У Галичі з ініціативи громадської організації "Верхнє Подністров’я" та ради басейнового управління ріки Гнила Липа відбулося регіональне засідання науковців-екологів Києва, Львова, Тернополя, Івано-Франківська. Підбито підсумки роботи цих організацій за п’ять років, обговорено проблеми реалізації останніх розробок щодо збереження біорозмаїття регіону, а також наслідки безсистемної господарської діяльності людини, які призводять до різних природних катаклізмів: повеней, безсніжних зим, посушливих весен тощо.

З метою раціонального використання природних ресурсів, збереження флори і фауни поблизу Гнилої Липи учасники засідання розробили спеціальний екологічний паспорт ріки, аналогів якому немає в Україні. Фахівці кажуть, що від стану басейну річки залежить стан усіх екосистем, у тому числі й здоров’я людини. У Західній Європі це вже давно зрозуміли і природоохоронці разом із владою та громадськістю роблять конкретні справи. Якби цього не було, то басейни річок Сена, Рейн, Темза давно перетворилися б на болото.

Зважаючи на те, що басейн Гнилої Липи потребує значного оздоровлення, два роки тому мешканець Галича Богдан Фреїк розробив проект "Оздоровлення басейну річки Гнила Липа". Разом з однодумцями чоловік звернувся до Британської раді з питань екології та збереження довкілля та запропонував свій проект. Перед зверненням у знану установу галичани ретельно вивчили стан басейну, який залежить від заліснення, розорювання території, стану комунального господарства, якості стоків і т ін.

На основі вивчених даних було розроблено програму заходів оздоровлення басейну, яка розрахована на кілька років. А результати теоретичної роботи узагальнено у 300-сторінковому виданні "Наукові основи басейноуправління природними ресурсами на прикладі річки Гнила Липа". Також було проведено кілька семінарів, створено комісію, в яку увійшли представники Прикарпаття, Тернопільщини та Львівщини.

Практичним втіленням проекту стало виготовлення спеціального пристрою для пресування твердих відходів вздовж берегів річки та організація роздільного збору сміття. Першими роботу розпочали у Бурштині. Згодом ініціативу підхопили в Рогатині та в Бережанах, що на Тернопіллі. У Галичі, наприклад, в результаті реалізації проекту з’явилися контейнери для роздільного збору сміття, аби воно не потрапляло на береги водойми. Також проводилася активна пропаганду чистоти серед населення. Здавалося б нічого нового, але за спостереженнями учасників проекту, береги Гнилої Липи стали значно чистішими. Тому не потрібно вигадувати щось особливе, а тільки привчити людей до екологічної культури.

Наступними кроками стала охорона підземних вод і заліснення басейну ріки. Але найголовнішою продовжує бути адаптація "Рамкової водної директиви Євросоюзу" до українських природоохоронних законів. Галичани підрахували кількість водокористувачів водами Гнилої Липи та кошти, що вони платять за це. На жаль, усі ці гроші тільки частково залишаються в місцевих бюджетах, а левова частка "мандрує" до столиці. За ці копійки якихось особливих природоохоронних заходів не проведеш. У Європі усе навпаки, але такі речі треба вирішувати на рівні Верховної ради для того, аби в майбутньому уникнути екологічних катастроф.

Автор: Галина ПЛУГАТОР, Коломия ВЕБ Портал
Обговорити на форумі