Америка й Росія знову домовляються про роззброєння

Цього вівторка в Москві розпочинається перший раунд американсько-російських переговорів про подальше обмеження стратегічних ядерних озброєнь Росії та Америки. Переговори триватимуть два дні. До візиту американського президента Барака Обами до Москви на початку липня цього року сторони мають досягнути проміжного результату.

Запропонований нещодавно Сполученими Штатами новий договір про роззброєння має на меті замінити договір START (Strategic Arms Reduction Treaty), який вже скоро втратить чинність, і розширити договір SORT (Strategic Offensive Reduction Treaty), який ще називають Московським договором. Обама та російський президент Дмітрій Медвєдєв під час своєї особистої зустрічі в Лондоні на початку квітня дали завдання своїм урядам розпочати підготовку до переговорів. Минулого тижня попередні розмови провели міністр закордонних справ Росії Сєргєй Лавров і держсекретар США Гіларі Клинтон. Успіх на переговорах про роззброєння може ознаменувати собою новий початок у відносинах Америки та Росії, які за останні роки відчутно похолоднішали.

Досі всі спроби провалювалися

Поки що замість "Перезавантаження" в американсько-російських взаєминах завжди натискалася кнопка "Перевантаження". Укладений 1991 року між Радянським Союзом та Америкою, договір START щодо обмеження стратегічної ядерної зброї втрачає силу п’ятого грудня. Автоматичне продовження договору не передбачене цим документом. START встановлював верхню межу кількості атомних боєголовок у шість тисяч штук і кількості несучих систем у 1600 штук, а також узгоджував детальні режими перевірок, включно з інспекціями. Після укладання договору START (його теж називають START-1) росіяни й американці робили спроби домовитися про наступні договори. Згідно зі START-2, кількість стаціонарних атомних боєголовок для кожної зі сторін мала обмежитися на рівні між 3000 і 3500 штук.

Мало також бути заборонено облаштовувати міжконтинентальні ракети багатосекційними боєголовками, а кількість боєголовок на кораблях і підводних човнах мала бути обмеженою до 1750 штук. Договір було підписано обома сторонами ще 1993 року. Проте Росія так досі його й не ратифікувала. Спершу вона таким чином протестувала проти розширення НАТО на Схід, потім – проти війни в Іраку, а також проти планів Вашингтону встановити у Східній Європі систему протиракетного захисту. Наступна "стартова" спроба (START-3), де йшлося про ядерне роззброєння та зменшення тактичної атомної зброї, провалилася ще під час переговорів. Причиною знову стала суперечка щодо системи протиракетного захисту, а також спротив військовиків обмеженню кількості ядерних боєголовок.

До 2012 року необхідно завершити справу зменшення боєголовок

У Московському договорі від 2002 року, тобто договорі SORT, який залишатиметься чинним до 2012 року, Москва і Вашингтон погодилися здійснити подальше скорочення ядерних боєголовок. До 2012 року ця справа має бути доведена до кінця. Обидві сторони матимуть право володіти лише 1700-2000 стаціонарними боєголовками.

Спільна імплементаційна комісія слідкує за виконанням кожного кроку даного договору. Проте так і залишається нез’ясованим, як можна буде проводити перевірки після втрати чинності договором START. Резервні боєголовки та стратегічні системи, яким приписують роль звичайних озброєнь, не охоплені договором START. Окрім того, не було домовлено і щодо обмежень на багатосекційні боєголовки.

Побоювання щодо мілітаризації космосу

Поки що обидві сторони нібито домовилися про те, що новий договір про роззброєння у будь-якому випадку повинен стосуватися як боєголовок, так і несучих систем. Каменем спотикання, зокрема для російської сторони, може стати небезпека мілітаризації космосу, а також питання: чи боєголовки, які перебувають на складах, теж будуть враховані в новому договорі про обмеження озброєнь і таким чином підлягатимуть перевірці? У договорі SORT цього не передбачалося.

Позиція росіян перед початком нових перемовин про роззброєння демонструє, що проблеми, які призвели до провалу попередніх договорів, все ще не усунуто. Насамперед це стосується плану американців встановити елементи системи протиракетного захисту у Східній Європі, що так нервує росіян. Москва розглядає ці плани як загрозу нейтралізації свого ядерно-стратегічного потенціалу відлякування.

Жодного консенсусу щодо спільного ракетного щита



У Росії не дуже вірять у те, що Америка буде готовою віддати російським офіцерам "другий ключ" від ракетно-пускової установки розташованої у Польщі та Чехії системи протиракетного захисту, аби Москва отримала можливість у разі чого перешкодити стартові американських ракет-перехоплювачів. Для реалізації іншого можливого входу – створення спільної системи протиракетного захисту – бракує обопільного консенсусу. Тож якщо переговори спіткнуться на "ракетній суперечці", то після закінчення чинності договору START-1 Москва, ймовірно, розпочне облаштування міжконтинентальних ракет багатосекційними боєголовками або так званими маневреними бойовими блоками, аби таким чином змогти подолати ракетний щит. Тож замість обмеження озброєнь справа дійде до чергового витка збройних перегонів.

Суть суперечки щодо ракетного щита полягає у тому, що за його наявності й завершення процесу роззброєння, як заявив заступник міністра закордонних справ Сєргєй Рябков, у Росії залишиться "занадто мала" кількість бойових головок і несучих систем. Тож стратегічний потенціал Росії буде зведено нанівець системою протиракетного захисту. Така небезпека, за оцінками російських фахівців, виникне тоді, коли Росія матиме менше ніж 1500 боєголовок. Владімір Путін запропонував американцям встановити таку верхню межу з можливістю її подальшого пониження ще 2000 року.

Москва висловлює сумнів щодо успіху переговорів

Рябков також зазначив, що російсько-американські договори про обмеження повинні також брати до уваги ядерні потенціали третіх країн. Схожі міркування висловила й керівниця американської переговорної делегації Роуз Ґотенмьолер [Rose Gottemoeller]. Такі оцінки треба провести ще до того, як робити перші кроки зі зменшення озброєнь. Ґотенмьолер висловилася також за те, аби новий договір про роззброєння було укладено обов’язково до грудня, а якщо це буде потрібно, то переговори щодо подальших уточнень верхньої межі озброєнь можна буде проводити наступними роками. Поки що Москва відхилила таке вирішення проблеми, як і пролонгацію договору START-1.

З огляду на існуючі проблеми, у Москві панує скептичний настрій щодо того, що перемовини вдасться довести до успішного завершення. Головний редактор часопису "Россия в глобальной политике" Фьодор Лук’янов закинув обом сторонам, що вони даремно згаяли час, коли Росія й Америка мали всі можливості, щоб здійснити рішучий поступ у справі ядерного роззброєння. Хоча обидві країни все ще утримують статус атомних наддержав (вони володіють понад 95% світового ядерного арсеналу), нині вони вже не в стані спільно гарантувати глобальну безпеку.

Автор: Міхаель Людвіґ [Michael Ludwig
Назва оригіналу: Russland und Amerika verhandeln wieder über Abrüstung
Джерело: : Frankfurter Allgemeine Zeitung, 19.05.2009
Зреферував Любко Петренко, Західна аналітична група
Обговорити на форумі