Держслужбовці отримають Linux

12 травня 2009 року в Державному комітеті інформатизації України відбулося громадське обговорення Концепції Державної цільової програми впровадження в органах державної влади програмного забезпечення з відкритим кодом, на якому чиновники повідомили про рішення переходу на open source до 2012 року і створення українського дистрибутиву на базі ОС Linux.

Участь у круглому столі взяв 51 представник від органів державної влади, бізнесу, наукових закладів і всього один представник ЗМІ, а саме кореспондент HiTech.Expert. Так що організатори якось слабо подбали про широке висвітлення цієї події.

У складі учасників обговорення від бізнесу брали участь керівники або представники провідних вітчизняних компаній, які працюють у сфері розробки і постачання програмного забезпечення і представництв в Україні світових лідерів в галузі розробки програмного забезпечення, таких як компанії Мiсrosoft, IBM, Adobe Systems.

"Сьогодні найбільша частина асигнувань з бюджету направляється на покупку стандартного програмного забезпечення і на його легалізацію. При чому це прямі витрати, тобто направляються власне на розробку ПЗ, надання послуг або легалізацію ПЗ. Значна частина коштів також витрачається на купівлю OEM-версій. Якщо взяти всі витрати, які йдуть на розробку, підтримку, впровадження ПЗ, то левова витрати йдуть власне на покупку ліцензійного ПЗ або на легалізацію існуючого. При чому темпи зростання вражаючі. Тобто щороку ми нарощуємо на 80% ", - зазначив заступник голови Держкомітету інформатизації України Віталій Балюк.

За його словами, вклавши 243 мільйони гривень за останні 4 роки на придбання проприетарного ПЗ та його ліцензування, Україна знизила рівень піратства в державних установах з 76% в 2005 до 52% в 2008 році. При цьому продовжує масово використовуватися ПЗ Microsoft, і в першу чергу операційні системи та офісні програми. "Це 98,2% серед операційних систем для ПК, 63,3% серед мережевих ОС і 96,1% - офісне ПЗ. І тільки серед систем управління базами даних існує багато різних рішень, це той сегмент українського ринку, на якому Microsoft має реальну конкуренцію ", - сказав Балюк. Крім того, значна частина коштів використовується на оновлення офісної комп'ютерної техніки. "Причому головне пояснення: на ринку з'являються нові продукти, і для того, щоб їх можна було використовувати, потужностей наявних комп'ютерів недостатньо. Таким чином, за останні 4 роки були витрачені значні кошти на оновлення комп'ютерної техніки. Сьогодні практично всі держслужбовці забезпечені комп'ютерною технікою ", - повідомив Балюк.

За його словами, не дивлячись на те, що пропріетарне ПО обходиться в значні суми, його дистриб'ютори беруть мільйони гривень також на підтримку. Таким чином, кошти, що направляються на придбання ліцензійного ПЗ, можна ефективно пустити на розробку власного ПЗ з відкритим кодом. Коли програма буде прийнята і буде затверджено фінансування, буде оголошений конкурс на розробку українського дистрибутиву операційної системи на базі Linux. Для всіх органів влади планується ввести єдину операційну систему. Планується також створити інформаційний центр з підтримки користувачів та учбовий центр з підготовки та перепідготовки фахівців. Однак, поки що невідомо, як буде здійснюватися подальша доробка ПЗ та оплата приймаючих участь у цьому процесі сторонніх розробників.

"Ми не можемо на етапі створення концепції знати всі відповіді, які знає Microsoft за стільки років роботи", - відзначив Балюк. При цьому Державна цільова програма не ставить своєю метою перейти виключно на відкрите ПЗ, знищивши то пропріетарне ПЗ, яке вже працює. "Наше завдання зменшити витрати на придбання нового проприетарного ПЗ, де це можливо. Якщо 52% ПЗ неліцензійне і потрібно 400-600 млн. грн. на його ліцензування, то чому ми не можемо піти на те, щоб частину цих грошей вкласти в створення нового напрямку, нової індустрії, створити робочі місця, і таким чином забезпечити рівний доступ до різних моделей програмного забезпечення ", - зауважив заступник голови Держкомінформу , повідомляє Мета Маркет.

Обговорити на форумі