LiveJournal: А бидло хто?
Коломия ВЕБ Портал | Публіцистика та аналіз | 2009-05-13 05:25:07
Тема затурканості російського народонаселення і його генетичної нездатності користуватися інститутами демократії невипадково зайняла одне з ключових місць в арсеналі кремлівської пропаганди. Для підтвердження тези не потрібно особливо напружуватися – завжди є під рукою зручні цитати з російської класики. І про "російський бунт, безглуздий і нещадний" можна нагадати, і влучно використати популярну фразу, що "уряд в Росії – єдиний європеєць".
І тоді свинцева мерзота, яку творить режим і виправдовують його апологети, стає частиною неминучого історичного процесу. "Так, не готовий, на жаль, наш народ куштувати плоди свободи і демократії", – тягне, бувало, через губу який-небудь представник "освіченої еліти". І доводитися кращим представникам нашої "європеїзованої" влади підлаштовуватися під непривабливі реалії російського політичного побуту.
Рядки з "Казанського університету" Є. Євтушенко, якнайкраще характеризують ставлення закутої в броню імпортних товарів російської правлячої верхівки до "темного і забитого" народу, що живе, чим Бог послав.
"Народ – это быдло, Петр Францевич, и если порою народ ярмом недовольно потряхивает, то вовсе не в жажде свобод. Ему бы – корма образцовые, ему бы – почище хлева... Свобода нужна образованному, неграмотному – жратва."
"Жратва", що не кажіть, потрібна всім, просто вершки суспільства віддають перевагу гастрономічним вишуканостям hautе cuisine. А щодо свободи для освічених виникають запитання. Ось цитата з недавнього інтерв’ю видного єдинороса, віце-спікера Державної Думи, який, до речі, в повній відповідності з високою модою зафіксував свою присутність у блогосфері.
Олєг Морозов у інтерв’ю "Комерсантові", 06.05.2009 – "Питати, хто буде у 2018 році президентом, некоректно. Медвєдєв і Путін самі вирішать, хто з них у цей час буде гідний президентства". Так, не холопська це справа – влізати в питання управління, пани самі між собою розберуться. Парламент, як відомо – не місце для дискусій.
Страшно навіть подумати, а раптом ця наряджена у всякі там Brioni/Armani, розцяцькована публіка, яка виділяє вишукане ambre, – всього лише бидло, що добре маскується?! Захотілося перевірити, як визначається це часто вживане в політиці та соціології слово у Вікісловнику.
заст. зб. – рогата худоба
зб. пер. презир. – безликий натовп, люди, що покірно підкоряються чиїй-небудь волі, дозволяють експлуатувати себе.
пер. презир. – тупа, груба, неотесана, безкультурна людина, рухома перш за все інстинктами, яка нехтує розумом і мораллю.
Видно, що первинний сенс цього слова вже безнадійно застарілий. Тобто, термін поза всяким сумнівом набув соціального і політичного забарвлення. Цікаво, що словник указує на існування множини – бИдла. Отже, ми маємо право говорити про різні бИдла, які час від часу дають про себе знати на різних широтах. Були і є аналоги німецькі, китайські, північнокорейські, зімбабвійські, кубинські, – всіх не перерахуєш.
При цьому важливо не забувати, що до категорії бидл потрапляє не тільки натовп, що в божевільному екстазі підкинув уперед ліс рук, не тільки громадяни, що змирилися зі свавіллям і безвольно опустили руки, але й ті, хто обачливо піднімав руки в одноголосному "схваленні" та непохитною рукою запроваджував у життя драконівські укази.
А презирство до "народу-бидла" – це невід’ємна риса номенклатурної освіченщини, яка прагне підкреслити свою окремішність і віддаленість від "чорного люду". А ось що казав із цього приводу великий російський інтелігент Зіновій Гєрдт, розповідаючи про те, як він повинен був виступати в Одесі на канатному заводі під час обідньої перерви.
"Це найбрудніше виробництво на всьому Чорноморському побережжі. І робітники там працюють у смолі й гидоті... Вже вийшовши на саморобну сцену, я зрозумів, що жодного слова зі своєї лексики, з манери говорити не зміню. Я з ними вестиму бесіду, як розмовляю з академіками в московському Будинку вчених. І про Пастернака, і про Феліні, про якого вони перший раз чують. І це був найкращий мій концерт у житті. Люди були щасливі з того, що я звертаюся до них як до рівних. А ми рівні, ось у чому справа".
Автор: Гарі Каспаров [Гарри Каспаров]
Назва оригіналу: А быдло кто?
Джерело: LiveJournal, 08.05.2009
Зреферувала Юлія Павлишин, Західна аналітична група
Обговорити на форумі
І тоді свинцева мерзота, яку творить режим і виправдовують його апологети, стає частиною неминучого історичного процесу. "Так, не готовий, на жаль, наш народ куштувати плоди свободи і демократії", – тягне, бувало, через губу який-небудь представник "освіченої еліти". І доводитися кращим представникам нашої "європеїзованої" влади підлаштовуватися під непривабливі реалії російського політичного побуту.
Рядки з "Казанського університету" Є. Євтушенко, якнайкраще характеризують ставлення закутої в броню імпортних товарів російської правлячої верхівки до "темного і забитого" народу, що живе, чим Бог послав.
"Народ – это быдло, Петр Францевич, и если порою народ ярмом недовольно потряхивает, то вовсе не в жажде свобод. Ему бы – корма образцовые, ему бы – почище хлева... Свобода нужна образованному, неграмотному – жратва."
"Жратва", що не кажіть, потрібна всім, просто вершки суспільства віддають перевагу гастрономічним вишуканостям hautе cuisine. А щодо свободи для освічених виникають запитання. Ось цитата з недавнього інтерв’ю видного єдинороса, віце-спікера Державної Думи, який, до речі, в повній відповідності з високою модою зафіксував свою присутність у блогосфері.
Олєг Морозов у інтерв’ю "Комерсантові", 06.05.2009 – "Питати, хто буде у 2018 році президентом, некоректно. Медвєдєв і Путін самі вирішать, хто з них у цей час буде гідний президентства". Так, не холопська це справа – влізати в питання управління, пани самі між собою розберуться. Парламент, як відомо – не місце для дискусій.
Страшно навіть подумати, а раптом ця наряджена у всякі там Brioni/Armani, розцяцькована публіка, яка виділяє вишукане ambre, – всього лише бидло, що добре маскується?! Захотілося перевірити, як визначається це часто вживане в політиці та соціології слово у Вікісловнику.
заст. зб. – рогата худоба
зб. пер. презир. – безликий натовп, люди, що покірно підкоряються чиїй-небудь волі, дозволяють експлуатувати себе.
пер. презир. – тупа, груба, неотесана, безкультурна людина, рухома перш за все інстинктами, яка нехтує розумом і мораллю.
Видно, що первинний сенс цього слова вже безнадійно застарілий. Тобто, термін поза всяким сумнівом набув соціального і політичного забарвлення. Цікаво, що словник указує на існування множини – бИдла. Отже, ми маємо право говорити про різні бИдла, які час від часу дають про себе знати на різних широтах. Були і є аналоги німецькі, китайські, північнокорейські, зімбабвійські, кубинські, – всіх не перерахуєш.
При цьому важливо не забувати, що до категорії бидл потрапляє не тільки натовп, що в божевільному екстазі підкинув уперед ліс рук, не тільки громадяни, що змирилися зі свавіллям і безвольно опустили руки, але й ті, хто обачливо піднімав руки в одноголосному "схваленні" та непохитною рукою запроваджував у життя драконівські укази.
А презирство до "народу-бидла" – це невід’ємна риса номенклатурної освіченщини, яка прагне підкреслити свою окремішність і віддаленість від "чорного люду". А ось що казав із цього приводу великий російський інтелігент Зіновій Гєрдт, розповідаючи про те, як він повинен був виступати в Одесі на канатному заводі під час обідньої перерви.
"Це найбрудніше виробництво на всьому Чорноморському побережжі. І робітники там працюють у смолі й гидоті... Вже вийшовши на саморобну сцену, я зрозумів, що жодного слова зі своєї лексики, з манери говорити не зміню. Я з ними вестиму бесіду, як розмовляю з академіками в московському Будинку вчених. І про Пастернака, і про Феліні, про якого вони перший раз чують. І це був найкращий мій концерт у житті. Люди були щасливі з того, що я звертаюся до них як до рівних. А ми рівні, ось у чому справа".
Автор: Гарі Каспаров [Гарри Каспаров]
Назва оригіналу: А быдло кто?
Джерело: LiveJournal, 08.05.2009
Зреферувала Юлія Павлишин, Західна аналітична група
Обговорити на форумі