"Паломництво" у Долину нарцисів у розпалі (фото)
Коломия ВЕБ Портал | Публіцистика та аналіз | 2009-05-12 04:00:47
Цього року пік цвітіння Долини нарцисів, що на Закарпатті, припав на 10-11 травня. Журналісти Коломия ВЕБ Порталу не залишилися осторонь такої події. Під’їжджаючи до долини, я відразу зрозуміла, що прямуємо правильно. Оскільки такої кількості машин та туристичних автобусів в цій місцевості ще треба пошукати. Це і справді досить подібно на паломництво... до квітки.
В касі треба придбати квиточок за символічні 5 гривень, але тут ще можна і отримати велику кількість цікавої та корисної інформації.
"Долина нарциciв" — заповідний масив, що знаходиться в урочищі Кіреші в 4 км від м.Хуст Закарпатської області. З 1992 р. у складі Карпатського біосферного заповідника входить до мережі біосферних заповідників міжнародного значення під патронатом ЮНЕСКО.
Заповідник розташований на висоті 180—200 м. над рівнем моря в західній частині Хустсько-Солотвинської долини. Заповідна територія площею 256 га займає рівнинну ділянку в заплаві річки Хустець. Поряд з природними водотоками на території масиву знаходяться i штучні — канали меліоративної системи. Саме ці рови і загрожують знищенню унікальної екосистеми, оскільки нарцис – рослина вологолюбна. Є ще одна загроза... Ці землі полюбилися і гаям, які, за словами лісників, значно розрослися в розмірах.
Поява закарпатської реліктової Долини нарцисів пов'язана з льодовиковим періодом на Землі. Вчені кажуть, що тоді сталися певні геологічні катаклізми і з гір сповз величезний шмат землі разом з унікальними рослинами. Після сходу льоду з гір стікало багато води, що сприяло акліматизації, цвітінню і розповсюдженню нарциса вузьколистого. З часом в низовині від сучасного Мукачева до Хуста, де росли нарциси, з'явилися дубові ліси. Після того, як на землях стали здійснювати господарську діяльність, площа долини нарцисів зменшувалася.
Слід також сказати і про сучасну історію долини. За часів Австро-Угорщині урочище Киреші належало до лісництва і пильно охоронялося. Було тут багато лікарських рослин, якими місцеві медики лікували хворих. Коли територія відійшла до Чехословаччини, частину цих земель продали жителям Хусту. Але тодішні місцеві мешканці ставилися до природи з великим розумінням. Випасати худобу на заповідних землях їм дозволялося до Юрія, а господарювати знову можна було тільки з 14 жовтня.
За радянських часів долину хотіли переорати, щоб вирощувати сільськогосподарські культури. У 1980-х рр. на території заповіднику здійснювалися осушувальні роботи, внаслідок яких суттєво змінився рослинний покрив. Після того, як було знищено 50 га нарцисів, оранку припинили і передали територію з нарцисами заповідному масиву Карпатського біосферного заповідника. Значний особистий внесок у справу збереження та відтворення "Долини нарцисів" зробив професор В.І. Комендар (який, власне, і дав цю назву долині).
Всім відома історія про Нарциса, але насмілюся іще раз нагадати її. Легенда розповідає, що саме у дзеркальних водах річки Хустець грецький бог Нарцис побачив своє відображення. Закохався та помер на березі від туги.
Популярна народна легенда, за якою поява унікальної Долини нарцисів пов’язана з історією Нанківської чудотворної ікони Пресвятої Богородиці. За нею у серпні 1690 року у селі Нанково на місцевості, що має назву "Полянки" з’явився образ Діви Марії. Місцева громада звернулася до господаря поля, на якому відбулося явлення, з пропозицією побудувати на цьому місці храм або каплицю, як цього вимагала християнська традиція. Землевласник відмовив громаді, ікону поставили на підводу, запряжену волами і спробували вивести. Але воли не рушили з місця, оскільки ікона не хотіла покидати вибраного місця. Господарю прийшлося підганяти волів батогами, і мимохіть він влучив батогом у ікону. Від удару на ліку Богородиці з’явився шрам, а з очей потекли сльози. За святотатство рід землевласника був покараний, а ікону все ж вивезли по долині попри р.Хустець. За переказами уздовж шляху, яким вивозили ікону, зростали нарциси.
Місцеві жителі можуть розповісти ще не одну легенду і кожна з них захоплююча та правдоподібна, губиться відчуття між правдою та вигадкою. Наскільки мешканці цього краю щирі і веселі! При вході до заповідника вас почастують і квасом, і медовухою, і добрим закарпатським винцем.
Також тут чатують дітлахи, яким мабуть дорослі забули розповісти про значення вузьколистого нарцису та про штраф в розмірі 12 грн за кожну зірвану квітку. Не соромлячись, вони пропонують букет десь з 20-30 квіток вам за 5-10 гривень та коли бачать "націлений" фотоапарат в моїх руках на них, то відразу обличчя змінюються на незадоволені та відвертаються, чи прикриваються мертвими квітами. Щось мені підказує, що знають діти про шкоду, яку роблять, а лісники їх чомусь прикривають. Ось так-от здійснюється екологічне виховання... А діти ж наше майбутнє... І мені стало ще страшніше за подальшу долю прекрасних кількох галявин нарцисів.
Автор: Оксана РИЖУК, Коломия ВЕБ Портал
Обговорити на форумі
В касі треба придбати квиточок за символічні 5 гривень, але тут ще можна і отримати велику кількість цікавої та корисної інформації.
"Долина нарциciв" — заповідний масив, що знаходиться в урочищі Кіреші в 4 км від м.Хуст Закарпатської області. З 1992 р. у складі Карпатського біосферного заповідника входить до мережі біосферних заповідників міжнародного значення під патронатом ЮНЕСКО.
Заповідник розташований на висоті 180—200 м. над рівнем моря в західній частині Хустсько-Солотвинської долини. Заповідна територія площею 256 га займає рівнинну ділянку в заплаві річки Хустець. Поряд з природними водотоками на території масиву знаходяться i штучні — канали меліоративної системи. Саме ці рови і загрожують знищенню унікальної екосистеми, оскільки нарцис – рослина вологолюбна. Є ще одна загроза... Ці землі полюбилися і гаям, які, за словами лісників, значно розрослися в розмірах.
Поява закарпатської реліктової Долини нарцисів пов'язана з льодовиковим періодом на Землі. Вчені кажуть, що тоді сталися певні геологічні катаклізми і з гір сповз величезний шмат землі разом з унікальними рослинами. Після сходу льоду з гір стікало багато води, що сприяло акліматизації, цвітінню і розповсюдженню нарциса вузьколистого. З часом в низовині від сучасного Мукачева до Хуста, де росли нарциси, з'явилися дубові ліси. Після того, як на землях стали здійснювати господарську діяльність, площа долини нарцисів зменшувалася.
Слід також сказати і про сучасну історію долини. За часів Австро-Угорщині урочище Киреші належало до лісництва і пильно охоронялося. Було тут багато лікарських рослин, якими місцеві медики лікували хворих. Коли територія відійшла до Чехословаччини, частину цих земель продали жителям Хусту. Але тодішні місцеві мешканці ставилися до природи з великим розумінням. Випасати худобу на заповідних землях їм дозволялося до Юрія, а господарювати знову можна було тільки з 14 жовтня.
За радянських часів долину хотіли переорати, щоб вирощувати сільськогосподарські культури. У 1980-х рр. на території заповіднику здійснювалися осушувальні роботи, внаслідок яких суттєво змінився рослинний покрив. Після того, як було знищено 50 га нарцисів, оранку припинили і передали територію з нарцисами заповідному масиву Карпатського біосферного заповідника. Значний особистий внесок у справу збереження та відтворення "Долини нарцисів" зробив професор В.І. Комендар (який, власне, і дав цю назву долині).
Всім відома історія про Нарциса, але насмілюся іще раз нагадати її. Легенда розповідає, що саме у дзеркальних водах річки Хустець грецький бог Нарцис побачив своє відображення. Закохався та помер на березі від туги.
Популярна народна легенда, за якою поява унікальної Долини нарцисів пов’язана з історією Нанківської чудотворної ікони Пресвятої Богородиці. За нею у серпні 1690 року у селі Нанково на місцевості, що має назву "Полянки" з’явився образ Діви Марії. Місцева громада звернулася до господаря поля, на якому відбулося явлення, з пропозицією побудувати на цьому місці храм або каплицю, як цього вимагала християнська традиція. Землевласник відмовив громаді, ікону поставили на підводу, запряжену волами і спробували вивести. Але воли не рушили з місця, оскільки ікона не хотіла покидати вибраного місця. Господарю прийшлося підганяти волів батогами, і мимохіть він влучив батогом у ікону. Від удару на ліку Богородиці з’явився шрам, а з очей потекли сльози. За святотатство рід землевласника був покараний, а ікону все ж вивезли по долині попри р.Хустець. За переказами уздовж шляху, яким вивозили ікону, зростали нарциси.
Місцеві жителі можуть розповісти ще не одну легенду і кожна з них захоплююча та правдоподібна, губиться відчуття між правдою та вигадкою. Наскільки мешканці цього краю щирі і веселі! При вході до заповідника вас почастують і квасом, і медовухою, і добрим закарпатським винцем.
Також тут чатують дітлахи, яким мабуть дорослі забули розповісти про значення вузьколистого нарцису та про штраф в розмірі 12 грн за кожну зірвану квітку. Не соромлячись, вони пропонують букет десь з 20-30 квіток вам за 5-10 гривень та коли бачать "націлений" фотоапарат в моїх руках на них, то відразу обличчя змінюються на незадоволені та відвертаються, чи прикриваються мертвими квітами. Щось мені підказує, що знають діти про шкоду, яку роблять, а лісники їх чомусь прикривають. Ось так-от здійснюється екологічне виховання... А діти ж наше майбутнє... І мені стало ще страшніше за подальшу долю прекрасних кількох галявин нарцисів.
Автор: Оксана РИЖУК, Коломия ВЕБ Портал
Обговорити на форумі