Frankfurter Allgemeine Zeitung: Український міністр-розбишака

Коли український міністр внутрішніх справ Юрій Луценко впадає у раж, то може запросто розпустити руки. Саме так, очевидно, й сталося у понеділок на Франкфуртському летовищі. Впевнено поки що можна стверджувати, що Луценко та його 19-літній син спершу так і не змогли потрапити на авіалайнер Lufthansa, що летів до Південної Кореї, хоча вже й мали куплені квитки.

Представник авіакомпанії Lufthansa повідомив, що "українському пасажирові" та супроводжуючій його особі було відмовлено в посадці на борт, оскільки вони поводили себе "занадто галасливо" та справляли враження осіб, що перебувають "під сильним алкогольним сп’янінням". Оскільки зазначені особи "поводили себе відверто по-розбишацьки", то довелося викликати поліціянтів. Сутичка була настільки запеклою, що двоє правоохоронців після неї потрапили на лікарняний. Урешті-решт Луценка в кайданках було відпроваджено до відділку поліції.

Забої та синці. Поліція не забажала підтверджувати деталей інциденту з огляду на дипломатичний імунітет українського міністра внутрішніх справ. А внутрішньополітичне відомство у Києві лише повідомило, що міністр потрапив у Франкфурті у невеличку конфліктну ситуацію. Водночас Українське МВС наголосило, що "ніхто" не був на підпитку й нікого не заковували в кайданки.

Це вже не перша сенсаційна бійка, до якої був причетний Луценко. У січні 2008 року після засідання Ради Національної Безпеки і Оборони України в адміністрації президента міністр внутрішніх справ так відвалив мерові Києва Черновецькому, що, за свідченнями очевидців, на обличчі останнього залишилися забої та синці.

"Бійка чоловіка з брехуном". В останньому інциденті йшлося про сумнівні ґешефти з нерухомістю, які нібито проводив київський мер. За словами Черновецького, він сам би ударив у відповідь, якби його не стримали міністри та губернатори. І цим його словам можна вірити, оскільки чинний київський мер не раз викликав своїх супротивників на кулачний поєдинок.

Суперечливою залишається одна частина диспуту: мер тоді зазначив у протоколі, що міністр внутрішніх справ ударив його не по-чоловічому в обличчя, а спершу "в місце, яке зазвичай є гордістю кожного чоловіка".

Луценко тоді обурено спростував ці закиди. "Я спрямував удар Черновецькому в обличчя, губернатори можуть це засвідчити, я бив його відкритою долонею, як чоловік бив би брехуна", – гордо заявив він тоді. Про те, щоб він перед ганебним "негідником і брехуном" вибачався, не могло бути й мови.

Революціонер другого ешелону. Луценко під час Помаранчевої революції 2004 року належав до другого ешелону західно орієнтованих, опозиційних лідерів. З того часу він щоразу намагається поруч із прем’єр-міністром Юлією Тимошенко та президентом Віктором Ющенком створити власну політичну силу, але ніяк не може вирватися з тіні обох політиків. На посту міністра внутрішніх справ він здобув собі славу твердого захисника права і закону. При цьому він поєднує в собі плакатний євроентузіазм із голосними закликами за повернення смертної кари.

Автор: Конрад Шулер [Konrad Schuller]
Назва оригіналу: Kiews prügelnder Innenminister
Джерело: Frankfurter Allgemeine Zeitung, 08.05.2009
Переклад Любка Петренка, Західна аналітична група
Обговорити на форумі