В.Цибулько: Про спокусу силових вирішень

Чергове повідомлення про захоплення піратами судна з українськими громадянами, цього разу всього екіпажу українців, щоправда не під українським прапором викликає не просто занепокоєння чи обурення. Спробуймо спроектувати поведінку українського політикуму в цій ситуації. Адже ми вже маємо не просто досвід звитяги, а й досвід ганьби.

Отже досвід звитяги дуже небагатослівний: Служба зовнішньої розвідки спрацювала тихо й без зайвого галасу – всі громадяни врятовані без зайвої стрільби і піарства. Місія президента, як гаранта конституції, на захист життя і гідності громадян України виконана. І знову таки без зайвого піарства.

А тепер про ганьбу. Згадаймо піарівську тріскотню, наприклад, деяких регіоналів про те, що ПР починає збір 10 млн. американських гривень на викуп українців. Пірати аж слину пустили від задоволення, а нашим морякам довелося як мінімум зайвий місяць просидіти на судні під дулами автоматів. Згадаймо і про іншу тріскотню – про негайне направлення спецпризначенців на судно, злощасну "Фаїну" з метою штурму. Коли б на цьому судні в заручниках сиділа рідня хоча б третини регіоналів – навряд чи кому збрело б на голову подібне. А далі – до повної національної ганьби ще й заяви всіляких кіновалюків про незаконні поставки озброєння що перебувало на судні. Час усе розставив на місця. Тільки вибачень кіновалюків так і не прозвучало, так як і слід проголошених мільйонів просох. І де ті, хто закликав до штурму? А уявімо собі, щоб під час такого штурму загинув не тільки хтось з українців, а й хтось з росіян, членів екіпажу. Російський політикум, котрий перемочив у сортирах сотні тисяч власних громадян, зійшов би такою жовчю на адресу президента Ющенка і України в цілому, що злочини російського істеблішменту проти власного народу виглядали б легкою прогулянкою.

Президент і українські розвідники діяли послідовно і рішуче тоді. Але зараз загострюється ситуація не тільки через наближення президентських виборів, а й через економічні провали "каманди аднадумців". Комусь знову засвербить поправити підупалий рейтинг за рахунок втручання в ситуацію з українськими моряками. "Комусь" – це в першу чергу – потенційним претендентам на президентство засвербить поверещати про необхідність чергового засилання штурмових загонів, збір чергових мільйонів, чи й, навіть, почати виловлювати сомалійців на теренах України. Людям, політично ангажованим не важко спрогнозувати поведінку кожного з рейтингових політиків. От тільки їхня рішучість до загрібання жару чужими руками повинна стати нам справжнім уроком в очікуванні чи то ревізії стратегічного вибору, зробленого на Майдані, чи то його підтвердження. І чи потрібно комусь гинути заради порятунку чийогось рейтингу. Кандидати російського засолу проявляться в цій ситуації як ніхто – криками про штурм, наприклад. А чим проявиться Яценюк? Мовчанням в стилі Ющенка, то мовчання Ющенка множиться на силу професіоналів у цій ситуації, та позитивним досвідом. Отже ситуація – ні сказати, ні промовчати. На Волині та Рівненщині він вже висловився про невчасність визнання УПА, так ніби Одещини для цього нема. Явно тінь одного україноненависницького бороданя підірвала сумління буковинця.

А нам, громадянам, найважливіше зараз виявити солідарність і співчуття родинам моряків. Це ті виклики, котрі завжди нас об’єднують – "від Дону до Сяну". Наш український громадянський патріотизм, він не ідеологічний, він людський – цим і сильнішаємо ми перед викликами. Перед піратами, повенями і брехнею політиків.

Автор: Володимир ЦИБУЛЬКО
Обговорити на форумі