Велика Вітчизняна чи Друга світова?

Сьогодні часто можна почути термін "Велика Вітчизняна війна". Кабінет Міністрів України за старими радянськими штампами пише свої розпорядження про святкування перемоги у Великій Вітчизняній війні.

Для кого вона вітчизняна? Чому її не називають вітчизняною поляки, балтійці, французи чи англійці? Безперечно, гітлерівська Німеччина повинна була бути знищена і заради всього людства, і заради німців, заради росіян, заради українців... Але зазнати поразки мав і Радянський Союз. І перемогти його мали союзники. Як каже російський політик В. Новодворська, тоді не було б ні Хрущова, ні Брежнєва, ні Афгану, ні Андропова, ні Путіна... І ми не з’явились би на світ рабами.

І не було б смертей мільйонів українців, не гинув би цвіт української нації, не було б гулагів та висилок в Сибір українських родин. Комунізм би здох швидше на 40 років.

Тим часом тисячі дідів-сталіністів і до сьогодні бігають, медалями брязкають та розповідають, як вони свою кров проливали за перемогу. Виникає запитання: а про яку перемогу йде мова? За що кров проливали? Росіянин А. іванов (Сухаревский) у статті "Мир сидит на бочке с порохом" пише, що перемогла не просто якась абстрактна країна СССР. Націонал-соціалістичне людиноненависництво переміг марксизм-комунізм, червоне людиноненависництво, завдяки якому було знищено десятки мільйонів людей.

Всі народи після війни відбудували свої держави і живуть добре. Ми ж будували світле майбутнє. Для кого? Своїми кістками росіяни, українці, поляки та балтійці торували сибірські шляхи. Хіба для цього потрібна була перемога над нацизмом? Чи не це "щасливе майбутнє" відчули на своїй шкурі письменники-фронтовики Микола Руденко та Олекса Тихий?!

Кожен несе свою відповідальність перед Богом і сумлінням за зроблене на цьому світі. А чи є сумління та віра в Бога у тих, хто і сьогодні захищає радянську ідеологію та святкує перемогу царства пітьми та пекла?

В кожній державі є свої символи, свої прапори. СССР воював під червоним прапором. Проти нього на боці німців під російським трикольором воювала Російська визвольна армія генерала Власова. А сьогодні державним прапором Росії є той же трикольор: біло-синьо-червоний прапор, під яким росіяни на боці Німеччини воювали не зі своїми братами — росіянами, а з радянською ідеологією. То який прапор переміг? Що святкуємо?

Немає в цьому святі жодної логіки. Нам кажуть, що у Великій Вітчизняній війні переміг російський народ. Хай собі росіяни в себе самі розбираються. Але для українців, рідні котрих мільйонами встелили землю від Берліна до Сахаліну, це не є "празднік со слєзамі на рлазах", а навпаки, сльози без "праздніка". І тим більше для українців це не була вітчизняна війна. Ми повинні згадувати її так, як згадує ввесь світ, — Друга світова війна, де українці потрапили в м’ясорубку боротьби між двома людиноненависницькими ідеологіями. Цього дня ми передусім мали б поминати невинно убієнних.

Автор: Роман ШЕВЧУК
Джерело: Галичина
Обговорити на форумі