Норовливі інвестори

Великого клопоту завдали цієї весни органам державної влади та місцевого самоврядування Івано-Франківщини деякі вітчизняні й іноземні інвестори, що працюють у сільському господарстві краю. Орендуючи в Богородчанському, Галицькому, Калуському, Коломийському, Рогатинському, Тисменицькому, Снятинському районах тисячі гектарів селянських паїв, що стояли облогами, й інших перелогів, вони відмовляються засівати окремі площі, киваючи на фінансові труднощі. і наразі спроби адміністративного впливу на них зазнають фіаско.

Річ насамперед у тім, що у грудні–січні, коли в області прикидали ймовірні обсяги ярого клину і в заведеному порядку інформували про них Мінагрополітики, ті господарі запевняли, що посіють стільки, скільки планують. А зібравши такі дані по всіх сільгосптоваровиробниках краю, фахівці й вийшли на передбачувані 181,3 тисячі га, які й занесли до відповідних столичних реєстрів. Аграрії краю впорали вже близько 130 тис. з них. Але посівна триває – нині заробляють у грунт насіння пізніх ярих культур. Тож ця цифра щодня зростає, наближаючись до запланованого. Проте, за орієнтовними підрахунками, від півтори тис. до кількох тисяч гектарів з тієї визначеної загальної площі можуть зостатися незасіяними. І це та земля, якою користуються згадувані інвестори.

Чи завдасть те великої шкоди економіці області, якщо справжній ярий клин стане дещо куцішим від прогнозованого? В ОДА вважають, що хоч як, а тенденцію на невиконання тими чи іншими орендарями своїх зобов’язань необхідно зупинити раз і назавше. Власне цій меті й послужила колегія головного управління агропромислового розвитку ОДА, що відбулася наприкінці квітня на базі кількох господарств Тлумаччини з участю начальників профільних структур РДА. На ній керівники як ряду районних управлінь АПК, так і аграрних служб області "віддувалися" за своїх норовливих інвесторів. Серед тих, хто ухиляється від сівби ярих культур, називали й "Даношу", "Ленком", "Росан-Агро", "Колос Прикарпаття", "Агротехніку", й інших відомих та менш знаних агровиробників. Є в тому переліку й "Дослідне господарство "П’ядицьке" інституту агропромислового виробництва...

Правда, дехто доповідав, що когось уже вдалося "приборкати". інші ж нарікали, що деяких інвесторів попросту не можуть знайти. Скажімо, вже другий місяць розшукують керівника ПП "ўазда", що теж набрало землі, яка наразі й далі пустує. А "Галицькі аграрні інвестиції" взагалі виглядають феноменом. Вони, скажімо, вже років зо три вперто не обробляють кількасот га на Тисмениччині, але чинш за оренду паїв селянам виплачують справно. Причому навіть не три відсотки вартості землі, як ще восени повелів своїм указом Президент, а всі п’ять. Однак не сіють, і цим підривають показники, через що область може пасти задніх у державній сільгоспвиробничій статистиці.

– Обстановка з сівбою ярини дійсно подекуди якщо не критична, то складна, – резюмує заступник голови облдержадміністрації Василь БРУС. – Звісно, в районах намагалися врегулювати її ще з початком весни, коли тільки з’явилися перші заяви про можливий недосів. Та, видно, працювали з інвесторами недостатньо, якщо ситуація затяглась аж досі. На це ми і вказали під час колегії начальникам управлінь агропромислового розвитку ряду РДА. Відтак жорстку розмову з цього приводу з керівниками самих райдержадміністрацій мав і голова ОДА Микола Палійчук. Я ж відповідно поспілкувався з окремими орендарямиѕ Та водночас проблема не в тому, що інвестори не хочуть сіяти. А в тім, що на рівні держави досі не врегульовано питання виділення кредитних ресурсів для веснування. Скажімо, нашим хліборобам потрібно було 191 млн. грн., аби успішно завершити нинішню посівну. Вони мали для того частину власних коштів, а решту – близько 82 млн. – сподівалися позичити в банків. Однак отримали від них лише вісім мільйонів. Тому через брак паливно-мастильних матеріалів, міндобрив, засобів захисту рослин й виникла проблема. Та я оптиміст. Нині господарства сіють на 30,5 тис. га кукурудзу на зерно, посаджено вже більшу частину картопляних плантацій (а це 60 тис. га лише в індивідуальному секторі). До 10–15 травня, гадаю, посіємо й сою, соняшник, просо, гречку, інші пізні ярі.

І вийдемо загалом на прогнозовані цифри. А то й перевершимо їх, як це сталося з ранніми зерновими, яких посіяли на тисячу з гаком гектарів більше, ніж планували, повідомляє Галичина.

Обговорити на форумі